906
Кредитори зазнають збитків
— Казна та Політика
Франція і Німеччина створюють новий антикризовий механізм для Євросоюзу, який змусить інвесторів нести відповідальність за дефолт країн.
Франція і Німеччина погодили новий механізм надання екстреної фінансової підтримки окремим країнам Європи, що виявилися на межі дефолту. Головною особливістю нового антикризового інструменту стане поширення відповідальності за допущення боргової кризи не лише на уряди країн єврозони, але і на самих кредиторів - тримачів державних боргів.
Міністри фінансів Франції і Німеччини за підтримки Європейської комісії і Європейського центрального банку погодили новий механізм надання екстреної фінансової підтримки окремим країнам Європи, що виявилися на межі дефолту.
Це рішення було прийняте вуспробі заспокоїти фінансові ринки, нестабільність яких була спровокована ірландською борговою кризою. По ідеї міністрів фінансів, прийняття нового механізму допоможе повернути довіру інвесторів до єврозони. Введення нового механізму ніяк не торкнеться нинішніх тримачів облігацій Ірландії, Португалії або інших країн ЄС, пише Financial Times.
Головна особливість пропонованої нової системи порятунку полягає в положенні про колективні дії, яке передбачає відповідальність тримачів облігацій за можливу реструктуризацію боргу. Тобто інвестори вперше нестимуть свою частку фінансових втрат в разі повторення боргової кризи, аби порятунок економічно уразливих країн не був лише справою платників податків.
Передбачається, що цей механізм прийде з 2013 року на зміну нинішньому загальноєвропейському фонду допомоги, що отримав назву European Financial Stability Facility, який був створений в 2010 році після кризи у Греції. Фонд був утворений за рахунок коштів країн ЄС, а також Міжнародного валютного фонду. Загальні фінансові ресурси європейського фонду складають 750 млрд євро.
Новий механізм розміщення держпаперів країн єврозони дозволить в умовах кризи досягти домовленості із кредиторами про зміну термінів погашення і вартості цінних паперів.
Зазначимо, що канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Ніколя Саркозі ще в жовтні спільно закликали до створення механізму вирішення боргових проблем за участю приватного сектора. Але в урядів двох країн виникли розбіжності із деталей пропонованої схеми.
Франція висловила крайню незадоволеність ідеєю Німеччини про створення такого антикризового механізму, який передбачав би автоматичні фінансові втрати приватного сектора в разі дефолту країни єврозони. Париж, у свою чергу, просував ідею про вибірковий підхід, коли фінансова участь приватних інвесторів у вирішенні боргових проблем розглядалася б залежно від конкретних обставин, повідомляє РИА "Новости".
За позицією Франції, автоматичний характер механізму надасть можливості для спекуляцій, дестабілізуватиме ринки і підвищить вартість запозичень для "периферійних" країн єврозони, які і без того знаходяться в складному фінансовому становищі.
Намагаючись усунути ці розбіжності, Берлін і Париж домовилися, що участь приватного сектора в реструктуризації може бути оформлена у вигляді спеціальної обмовки при випуску нових держоблігацій, яка б дозволила спростити досягнення домовленості із кредиторами відносно змін терміну погашення паперів або їх номінальної вартості. Умови реструктуризації обговорюватимуться у кожному конкретному випадку між країною-боржником і групою кредиторів.
Тим не менше розбіжності між Берліном і Парижем як і раніше зберігаються. Так, Франція вважає, що участь приватного сектора в реструктуризації може бути оформлена в різних формах, наприклад, за рахунок продовження терміну погашення держоблігацій. Німеччина, у свою чергу, вважає за краще робити акцент на списанні частини боргу із держпаперів.
Крім того, Франція також хоче надати країнам-боржникам можливість врегулювання питань із держоблігацій шляхом переоформлення заборгованості або перенесення терміну платежів, а також здобуття фінансової підтримки з боку єврозони до того, як виникне необхідність зробити серйознішу реструктуризацію боргу.
Проти введення нового механізму колективних дій виступила Італія, яка побоюється, що запровадження цієї системи призведе до скорочення ліквідності на ринку облігацій.
За матеріалами: РІА Новини
Поділитися новиною
