Регіонали провалюють судовий напрямок — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Регіонали провалюють судовий напрямок

Казна та Політика
1020
Вчора Вища рада юстиції (ВРЮ) призначила п'ять нових голів і вісім заступників голів господарських судів. У рамках цих кадрових рішень чітко проявилася кулуарно-непрозора сутність оновленої процедури призначення керівників судів. Адже громадян фактично безкомпромісно ставлять перед фактом, що вузьке коло осіб бачить в цих кріслах певних людей.
Інтерес вузького кола осіб зрозумілий - свої люди на керівних посадах у судах будуть запорукою їх вільного маневрування до відповідної судової вертикалі. Але при цьому для суспільства абсолютно незрозумілою залишається мотивація найважливіших для судів кадрових рішень. Немає очевидної відповіді і питання, звідки взагалі з'являються кандидати на керівні посади та посади заступників і хто за ними стоїть.
Висновок напрошується один: особи, які мають вирішальний вплив на процедуру призначення керівників судів, переслідують виключно свої інтереси і навіть не вважають за потрібне приховувати це за ширмою прозорості і демократичності. Чи не слід бачити в цьому відверто байдуже ставлення до українських громадян і рядових суддів - філософсько-риторичне питання.
Нагадаємо, що в новому законі про судоустрій та статус суддів, який регіонали все ще затято іменують гучним словом "судова реформа", був встановлений новий порядок призначення голів судів та їх заступників. Тепер ці рішення приймаються у ВРЮ - за поданням ради суддів відповідних судів. У що це виливається на практиці, можна було переконатися на вчорашньому засіданні ВРЮ.
По-перше, Рада суддів господарських судів (РСГС) 12 листопада провела закрите засідання, на якому дала рекомендації 14 суддям на очолення керівних посад в господарських судах. За яким принципом підбиралися кандидати, хто їх висував, чи враховувалась думка суддів відповідних судів і т. д. - все це до цих пір залишається переважно загадкою.
По-друге, вже 15 листопада всі ці документи були у ВРЮ - лідери госпсудів наполягали на тому, щоб подання були розглянуті в цей самий день. Щоправда, голова ВРЮ Володимир Колесниченко переніс це питання на один тиждень.
По-третє, вчора члени ВРЮ, як наслідок, мали здавати серйозний іспит - чи згодні вони з практично абсолютною непрозорістю в призначеннях керівників судів і що збираються цьому протиставити. І члени ВРЮ цей іспит провалили. Перш за все тим, що ні на своїй профільній секції, ні на пленарному засіданні взагалі не підняли всі згадані проблеми. Більш того, кандидатам на керівні посади в господарських судах задавалися виключно формальні питання.
Складалося враження, що той же Володимир Колесніченко прагне більше не прояснювати, хто ці люди, а отримати корисну для себе інформацію з приводу суддівських вакансій. Всього один раз від пана Колесніченка прозвучало запитання, чи згодні самі судді з відповідних судів з кандидатурами колег на керівні посади. У зв'язку з цим цікаво, як було відкладено розгляд питання по Петру Слободяну, що йде на посаду заступника голови Госпсуду Волинської області.
Офіційною підставою для цього став не той факт, що проти пана Слободяна виступив колектив суду, а лише те, що він перебуває у відпустці.
Вразила і аргументація глави РСГС, члена ВРЮ Олександра Удовиченка. Мало того, що пан Удовиченко, здається, зовсім не вважає чимось неправильним закриття засідання свого Ради від 12 листопада. Так ще й необхідність призначення більшості суддів на керівні посади він, перш за все, аргументував збереженням наступності на посадах голів судів та їх заступників. Але ж спадкоємність означає, що кандидат є вірною і надійною "деталлю" в системі господарських судів. Іншими словами, у глави Вищого госпсуду Віктора Татькова і його найближчих соратників до таких людей питань немає. Але все це зовсім не означає, що держава і українське суспільство висловлять аналогічні захоплення з приводу майбутніх керівників госпсудів.
Поки що все йде до того, що хвороба закритості при призначенні голів судів та їх заступників вразить не тільки госпсуди, а й інші судові вертикалі. Крім цього, багато запитань викликає вже і процедура призначення та обрання безпосередньо суддів.
У зв'язку з цим автори нового закону про судоустрій та статус суддів, швидше за все, мусять констатувати, що ніякої реформи вони не проводили - всього лише взяли в свої руки владні важелі в судовій системі. А в іншому нехай все вогнем горить - лише б інтереси влади в судах мали солідні шанси на реалізацію. Якщо ж впливові провладні юристи бажають спростувати цю тезу, тоді їм необхідно негайно забезпечити хоча б елементарну прозорість в ключових для судів процедурах. Через кілька місяців їм вже може ніхто не повірити. І не тільки в Україні, але і, припустимо, на Заході.
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас