981
Кожному по ліцензії
— Валюта
Національний банк засумував без компаній, що приходять до нього за валютними ліцензіями. НБУ нагадав банкам і корпоративним позичальникам про те, що при розрахунку валютою за надані товари і послуги останні повинні мати індивідуальну валютну ліцензію. Деякі банкіри здивовані необхідністю отримання такого документа і вважають, що ця вимога негативно позначиться на валютному кредитуванні корпоративних позичальників.
В своєму листі від 29 жовтня Нацбанк нагадав про те, що в разі використання корпоративним позичальником валютного кредиту на території України для розрахунків з резидентами однієї із сторін такої операції потрібно отримати індивідуальну валютну ліцензію НБУ. Така норма передбачається п'ятою статтею декрету Кабміну "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. (№15-93).
Для банкірів це повідомлення стало новиною. "Раніше такої ліцензії не вимагалось. Індивідуальні ліцензії необхідні були у виняткових випадках", - говорить директор департаменту корпоративного кредитування "Альфа-Банку" (Україна)" Світлана Монастирська. "Я нічого не чув про необхідність такої ліцензії", - підтвердив начальник департаменту корпоративного сектора одного із великих банків з іноземним капіталом.
Втім, деякі банкіри все ж не здивувалися повідомленню НБУ. "Ліцензія дійсно потрібна клієнтові або його контрагентові (не банку), якщо вони захочуть здійснити між собою розрахунок у валюті на території України. Нічого нового в законодавстві не сталося. НБУ проінформував про практику відносно валютних кредитів", - сказала Наталя Лаврик, директор департаменту маркетингу корпоративного бізнесу "VAB Банку". Її підтримав Патрік Пражак, директор департаменту корпоративного бізнесу “Ерсте Банку”.
Різний рівень поінформованості банкірів про практику отримання індивідуальних валютних ліцензій для позичальників при розрахунку валютою за товари і послуги в Україні пояснюється наступною причиною. Ліцензування стосується виключно корпоративних позичальників, банки мають до цього процесу лише непряме відношення - та і то якщо надають валютний кредит. Сам НБУ в тому ж листі повідомив, що "правова природа кредитних відносин свідчить про те, що кредитор не втручається у зобов'язання, які виникають між позичальником та іншим учасником цивільних відносин і які реалізуються за допомогою волевиявлення сторін". Тобто банки не контролюють подальше використання кредитних коштів- у тому числі валютних кредитів. А тому отримання або неотримання валютних ліцензій компаніями їх не хвилює.
Втім, відсутність інформації в банків про необхідність ліцензії говорить про те, що позичальники до цих пір не піклувалися про отримання таких ліцензій навіть при використанні валюти для розрахунків усередині України, хоча до кризи ці кредити отримували дуже багато компаній, які не вели зовнішньоекономічну діяльність.
На думку банкірів, якщо податкова почне жорстко контролювати отримання корпоративними позичальниками валютних ліцензій, це може зменшити обсяги кредитування компаній в інвалюті. Втім, банки і без того зараз неохоче кредитують бізнес в інвалюті, особливо ті компанії, які не займаються експортно-імпортними операціями і не мають валютної виручки. За словами голови правління банку "Форум" Ярослава Колесника, в 2010 р. фінустанова достатньо активно видавала валютні кредити, але виключно клієнтам, що мають у своєму розпорядженні валютну виручку. Аналогічної практики, зі слів Патріка Пражака, дотримувався в 2010 р. "Ерсте Банк": "Банк видавав валютні кредити, але лише компаніям із достатньою валютною виручкою".
Окремі банки навіть прагнуть зменшувати частку валютних кредитів в своїх портфелях. "У 2010 р. Альфа-банк видавав валютні кредити, але в менших обсягах, ніж раніше. Кредити в іноземній валюті надавалися лише компаніям, в яких є джерела валютної виручки, причому їх мало бути достатньо, згідно із розрахунками, що проводились банком. При цьому слід зазначити, що самі позичальники частенько прагнуть отримати кредит у гривні для мінімізації валютних ризиків", - говорить Світлана Монастирська. За її словами, в структурі кредитного портфеля Альфа-банка частка валютних кредитів знизилася більш ніж на 15%.
Колишній заступник голови НБУ Олександр Савченко, а нині голова ради Міжнародного інституту бізнесу виступає за відміну індивідуальних ліцензій в принципі. Він вважає, що подібні ліцензії необхідно мати лише фінансовим установам при кредитуванні у валюті, і не індивідуальні, а свого роду універсальні. Один з банківських експертів, який побажав залишитися неназваним, також вважає, що індивідуальні ліцензії слід було б відмінити, оскільки вони є "ознакою недорозвиненості держави".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
