882
Уолл-стріт виводить трейдерів у шпаринку
— Казна та Політика
Чому провідні банки Уолл-стріт, які так старанно боролися проти заборони на трейдингову діяльність, тепер позбавляються від трейдингових підрозділів без особливих скарг.
Всередині цього року США прийняли Акт Додда-Франка, який покликаний реформувати Уолл-стріт, усунути нормативні пропуски і припинити торговельні спекуляції, що призвели до фінансової кризи 2008 року. Частина нововведень Акту набула чинності, частина набуде чинності пізніше. Зокрема, регуляторам США більше року належить вивчати заборону власних торговельних операцій банків, перш ніж вона набере чинності.
Так чому банки Уолл-стріт тепер терміново позбавляються від своїх трейдерських груп без особливих скарг, запитує колумніст Bloomberg Майкл Люіс.
Думки інсайдерів зводяться до одного: банки не збираються згортати власні торговельні операції. Вони просто маскують їх під іншими назвами. Наприклад, колишній співробітник JPMorgan пише, що підрозділ, в якому він працював, називався Головний інвестиційний офіс. Він широко рекламував свою діяльність із хеджування, але наспраді займався ставками з капіталом JPMorgan. І він, звичайно, продовжить це робити. JPMorgan відмовляється коментувати цю ситуацію.
Пояснення дав колишній трейдер корпоративними облігаціями Lehman Brothers Роберт Воснітцер, який зараз працює в Університеті Нью-Йорка і написав дисертацію про власні торговельні операції банків. Він провів інтерв'ю із облігаційниками Уолл-стріт. За його словами, всі вони відкрито зізнаються, що мають намір використовувати один очевидний пропуск у законі.
Закон Додда-Франка забороняє власні торговельні операції: "Якщо інше не передбачено даним розділом, банківська організація не повинна вести власні торговельні операції". Потім в акті пояснюється, що це означає: "Поняття "Власні торговельні операції" означає дію (з боку великого банку Уолл-стріт) з інвестування, головним чином, в цінні папери, товари, деривати, хедж-фонди, фонди прямих інвестицій або подібні інші фінансові продукти або організації, які може визначити Головне контрольно-фінансове управління США".
Як говорить Воснітцер, запрошення порушити заборону міститься у словах "головним чином". Головне контрольно-фінансове управління повинне визначити конкретніше, що означає ця фраза. На даний момент, в контрольно-фінансового управління немає на це відповіді. "Ще дуже рано, аби говорити про те, як ми б могли визначити це", - заявив представник управління. "Не переживайте: Уолл-стріт сама визначить це поняття", - вважає Майкл Люіс.
Один із трейдерів описав зразкову схему, як уникнути заборони на власні торговельні операції банків. Якщо трейдер захоче почати торговельну операцію власним коштами банку на борговому ринку, він стверджуватиме, що зробив це, оскільки клієнт хотів продати цю позицію, а він надав ліквідність. Для утримання позиції трейдер виставить на продаж облігації на 10 базисних пунктів дорожче й отримає можливість сказати, що перекладав бонди для продажу клієнтам, але ніхто не захотів їх купити. І коли торгівля піде в тому напрямі, який йому потрібний, він закриє свою позицію і піде далі. "Звичайно, тут є всі види логічних перекосів, але суть в тому, що є сотні різних способів представити свої дії як дії агента для клієнта", - зазначає експерт.
Однак цей новий вид гри в "кішки-мишки" породжує просте і навіть наївне питання: чому гіганти Уолл-стріт так рвуться грати капіталом своїх акціонерів?
Одна з можливих відповідей - в тому, що з середини 1980-х років інвестбанки США почали фіксувати все менший і менший прибуток від клієнтських операцій і перестали закладатися на потребі своїх клієнтів, почавши власні складні і авантюрні торговельні операції.
Гигантські прибутки (і збитки), колосальні особисті зарплати, здатність трейдерів стрибати від фірми до фірми рік за роком, терпимість до труднощів, яка одночасно створює непрозорість, - все це риси сучасної Уолл-стріт, які йдуть від готовності крупних компаній дозволяти невеликим групам трейдерів робити гігантські ставки коштами акціонерів. Самі ж акціонери частенько не усвідомлюють і не можуть усвідомлювати це.
Для контрольно-фінансового управління США є простій і прямий спосіб упорядкувати формулювання закону Додда-Франка, і це змінить Уолл-стріт в один хід: заборонити відкриття будь-яких торговельних позицій для великих приватних банків. Простіше кажучи, заборонити робити ставки на ті ж акції і облігації, що ви продаєте інвесторам. Якщо це означає, що Goldman Sachs більше не можна правити ринком корпоративних бондів, то так і бути, вважає Майкл Люіс.
За матеріалами: bfm.ru
Поділитися новиною
