Любов до Росії збудує міст


Любов до Росії збудує міст

Межу допустимого в поступках Російській Федерації з боку Києва досі не визначено. А "братні почуття" породжують нові грандіозні проекти, що обіцяють багатомільйонні "відкати" вузькому колу підрядників.

Першим і поки єдиною масштабною угодою між Києвом і Москвою після зміни української влади став договір, що увійшов у новітню історію під назвою "газ в обмін на флот". Його підписали президенти України і Росії. Росія тепер може не турбуватися про необхідність готувати базу для свого Чорноморського флоту після 2017 р., а російський газ на кордоні двох країн подешевшав - нібито на 30%. Ціна була знижена за рахунок скасування експортного мита урядом Росії.

Обговорення в сесійній залі Ради тексту договору не пройшло - замість цього там була бійка зі зламаними носами і киданням димових шашок. Вдаватися до пояснень з суспільством щодо вигоди цієї угоди уряд не став - обмежилися обіцянками, що газ дорожчати не буде. Обіцянки не дотримали - тариф на блакитне паливо зріс на 50% з 1 серпня. Як наслідок, на 25% подорожчало тепло і гаряча вода, вироблена котельнями. І це не межа - по закінченні опалювального сезону тарифи на газ зростуть ще на 50%.

Така умова Міжнародного валютного фонду під час підписання кредитного договору на $ 15,5 млрд. Не став дешевшим газ і для промислових підприємств, які залишаються чи не найбільш енергозатратними в Європі. Адже харківські угоди не скасували формулу розрахунку ціни для України, зафіксовану в січневому договорі 2009 р. Ірина Горіна, депутат Верховної Ради від Партії регіонів, вважає, що без харківських угод природний газ був би для українців дорожчий, ніж зараз.

"Уряд Азарова почав роботу в тих умовах, які створив уряд Тимошенко. Якби не квітневі домовленості з Росією, сьогодні газ був би ще дорожчий", - сказала Горіна. У підвищенні ціни на газ для побутових споживачів також винні попередники, вважає депутат. "Підвищення ціни на газ українського видобутку - умова МВФ. А Тимошенко залишила нам бюджет у такому стані, що без кредиту нам не обійтися", - стверджує депутат від Партії регіонів. Вона впевнена, що нинішня владна команда діє не під впливом емоцій і братерських почуттів до Росії, а керуючись здоровим глуздом і тверезим розрахунком.

Якийсь натяк на прагматичний підхід намагався продемонструвати і Микола Азаров, який назвав "поглинанням" можливе злиття "Нафтогазу" з "Газпромом". Втім, це не означає, що прем'єр відмовиться від "поглинання" за несприятливих для нього обставин. Поки що спроби пана Азарова переконати російських партнерів у перевагах української ГТС в порівнянні з проектованим "Південним потоком" досі були безуспішними.

Побоювання влади щодо можливого відходу російського газу з території України в підводні трубопроводи цілком обґрунтовані, вважає заступник директора науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев. "Якщо "Південний потік" збудують, через п'ять років українська ГТС нікому, крім нас, не буде потрібна", - сказав Рябцев. "Проблема української влади в тому, що воно не може знайти сьогодні партнера на Заході. Участь західних споживачів у газотранспортному консорціумі могла б допомогти в створенні балансу інтересів. Поки мова йде про об'єднання тільки з Росією", - відзначає експерт. Він називає ще один варіант: реформування газового ринку України відповідно до зобов'язань, узятих перед Євросоюзом. Виділення із структури НАК "Нафтогаз Україна" газотранспортної структури "Укртрансгаз" могло б дати значні кошти, в тому числі і для модернізації вітчизняної ГТС, вважає Рябцев.

Чому уряд Миколи Азарова не розглядає такий варіант, а воліє слізно благати про консорціум в обмін на інвестиції на ремонт труби, можна пояснити тільки особливими почуттями до північних сусідів. На якому варіанті обіймів з росіянами зупинився прем'єр і його радники, поки невідомо. Геннадій Рябцев відзначає, що українському уряду притаманне чітке бачення тактичних завдань, але при цьому повна відсутність будь-якої стратегії. Принаймні в газовій галузі. "Враження таке, що у них немає усвідомлення того, що потрібно робити через два роки, а тим більше через п'ять років", - зазначив експерт.

У транспортній галузі проекти співробітництва у росіян і їх партнерів з українського уряду не менш масштабні. І прискорення залізничного сполучення між столицями, і створення спільного підприємства в авіабудуванні, і, врешті, будівництво мосту над Керченською протокою. Зі зміною влади в Києві реальне просування спостерігається лише в реалізації плану прискорити рух поїздів Київ - Москва - Київ. "Робота починалася ще при попередньому уряді, але зараз вже начебто вийшли на фінішну пряму", - відзначає виконавчий директор Центру кримінологічних досліджень В'ячеслав Коновалов.

Очікується, що митники будуть перевіряти пасажирів на вокзалах Києва та Москви, а на кордоні зупиняти поїзди митники не будуть. Коновалов, який не один рік присвятив дослідженням авіаційної галузі в колишньому СРСР, вважає абсолютно надуманою затію створення спільного підприємства між російською Об'єднаної авіабудівною корпорацією (ОАК) і українським державним авіабудівним концерном "Антонов". "Займатися маркетингом і післяпродажним обслуговуванням літаків Ан можна і без створення нової структури. Вони цим і зараз займаються", - сказав Коновалов.

Експерт відзначає традиційно агресивний стиль росіян на переговорах, які вимагали у спільному авіабудівному підприємстві контрольний пакет. Депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий вважає, що український уряд не поступиться контролем над вітчизняним авіабудуванням навіть росіянам. "Так, вони вимагають. А наша позиція - або 50 на 50, або взагалі ніяк", - сказав Сухий.

Ще одна грандіозна ідея прихильників "українсько-російської любові" - будівництво моста через Керченську протоку. Хоча до цих пір не врегульоване питання про делімітацію державного кордону в Керченській протоці, а також режим використання судноплавного Керч-Єнікальського каналу, Віктор Янукович вже визначив навіть бажані терміни завершення будівництва мосту - до Євро-2012.

Експерти відзначають відсутність будь-якої економічної доцільності цього задуму. "Вантажопотоку, який би міг у найближчому майбутньому окупити витрати на будівництво, там немає", - зазначає В'ячеслав Коновалов. Про це свідчить і останній експеримент київських "геополітиків".

Місцеві чиновники пустили додатковий пасажирський катер через Керченську протоку. Але після презентаційного рейсу на ньому рідко набиралося більше 15 пасажирів при 70 посадочних місцях. "Ну, подумаєш, невдалий проект. Скільки їх було, і скільки ще буде. А будівництво мосту обіцяли фінансувати росіяни. Тож нехай будують", - вважає депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua