1648
Країна кривих правових дзеркал
— Казна та Політика
Експерти вказують, що у нас в країні працює своєрідна змичка: міліція - прокуратура - суд. Якщо ж справа стосується політичних питань, то четвертою ланкою в даній "правової" схемі стає влада.
Нинішня українська правоохоронна система дуже схожа з горезвісною радянською. Якщо справа отримує політичне забарвлення, це призводить до повного й безмежного втручання "могутньої руки" у справи слідства. Очевидно, що потрібні радикальні рішення, і жоден новий Кримінальний кодекс тут не допоможе. Закон, навіть найкращий, в нашій країні не готовий виконувати ніхто: ні сама влада, ні народ.
За час незалежності України в місцях позбавлення волі побувало понад три мільйони наших співгромадян. А якщо порахувати й тих, хто був "на зоні" за часів "совка", вимальовується сумна картина: серед дорослого населення країни кожен четвертий-п'ятий має відсидку. Є такі й серед нинішніх політиків. Правда, в більшості випадків вони домоглися скасування своїх судимостей.
На жаль, розуміння глибини цієї проблеми у можновладців взагалі відсутнє. Корумпованість всієї правової системи, її підлабузництво по відношенню до влади вказує на те, що нічого в цій сфері не змінюється і мінятися не буде. У свою чергу безхребетність нашої правової системи дозволяє кожній новій владі використовувати важіль правосуддя для досягнення власних цілей.
Під час круглого столу на тему "Реалії української юстиції", проведеного Інститутом Горшеніна, керівник Міжнародної правозахисної організації "Міжнародна Ліга захисту прав громадян" Едуард Багіров критично відгукнувся про втручання політиків у справи Феміди. "Мені дуже шкода як громадянину і як правозахиснику, що політики втручаються в кримінальні, судові процеси, а страждають прості люди - не важливо, яку посаду вони займали, - високу чи менш значиму", - сказав він.
На даному етапі прихід до влади нових політичних груп ознаменувався ударами "по шапці" виконавців минулої владної команди. У цьому експерти бачать небезпеку. Те, що кожна наступна влада фізично бореться з попередньою, може призвести до ще більшого внутрішньополітичного дисбалансу, при якому, розправляючись з допомогою репресій з опозицією, влада створює всі підстави для наступної влади тими ж методами розправлятися зі своїми попередниками. Це може призвести до того, що політична відповідальність влади відступить на задній план, а на перше місце вийде відповідальність кримінальна.
У свою чергу суди йдуть на повідку у політиків і часто люблять "познущатися" не тільки з колишніх представників влади, а й зі звичайних громадян. Чим, як не знущанням, пояснити те, що у суддів одним з найбільш популярних запобіжних заходів є утримання в СІЗО? Наприклад, у слідчому ізоляторі досі утримуються екс-чиновники митниці та "Нафтогазу" у гучній справі RosUkrEnergo Анатолій Макаренко та Ігор Діденко. Вийти з СІЗО їм не допомогло навіть заступництво депутатів та Героїв України. Відомий правозахисник Тетяна Яблонська впевнена, що такий запобіжний захід є неадекватним. "Могла бути застава. Немає потреби... Не хочу оцінювати, але хай пройде процедура суду. Навіщо людину посилати в СІЗО, якщо вона не вчинила злочину", - говорить юрист. Це вказує на те, що ми так і не змогли відійти від "совка", де головною метою було психічне і фізичне приниження людини.
"Нинішня справа RosUkrEnergo, фігурантами якої є колишні керівники "Нафтогазу" і Держмитниці Ігор Діденко та Анатолій Макаренко, - теж політична!" - Каже Едуард Багіров. На його думку, суть розслідуваної справи яскраво характеризує цитата з байки Крилова про Вовка і Ягня: "Ти винен вже тим, що хочеться мені їсти".
На даний момент не існує реальних механізмів, щоб змусити наших суддів, прокурорів стати більш гуманними. Багіров запропонував радикальний метод: "Після закінчення вузів треба поміщати випускників даних професій на півроку в слідчий ізолятор або у в'язниці як рядового засудженого. Нехай поспілкуються з тими, кого в майбутньому будуть садити. Щоб вони розуміли, як це - потрапити до в'язниці".
Відомі й суто технологічні методи, що дозволяють позбутися від сліпого "запихання" людей у слідчі ізолятори. Наприклад, американці використовують датчики - людина, замість того, щоб чекати рішення суду на нарах (а трапляються випадки, коли люди очікують виправдувального вироку сім (!) років), може пересуватися по певній території. Подібну систему перейняли в багатьох європейських країнах, а також у Росії. Плюсом є й те, що це зберігає бюджетні кошти.
Але замість реальних дій влада знову збирається всучити людям папірець. Зараз в Адміністрації Президента готується новий Кримінально-процесуальний кодекс, який, на думку його авторів, дозволить змінити укорінену ситуацію. Кажуть зокрема про введення справжньої змагальності сторін у кримінальному процесі: і сторона потерпілого, і захист отримають рівні права зі стороною обвинувачення, а у адвоката з'являться потужні важелі впливу на процес.
Проблема лише в тому, що ситуація складається так, що всі ці закони ні до чого не приведуть. Головне зло, на якому ґрунтується дана "крива" система - корупція - не викорінили.
Дмитро Качура
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
