7958
Продукти почнуть зникати з магазинів
— Аграрний ринок
Посилення держрегулювання в сфері торгівлі вплине на зростання цін незрівнянно більше, ніж інфляція. Особливо якщо соціальні товари підуть з прилавків магазинів на відкриті ринки.
Мінекономіки своїм проектом постанови пропонує встановити граничні торгові надбавки на свіжу рибу, оселедець, сало, сосиски, сардельки, спреди і "борщовий набір" (картоплю, капусту, моркву, буряк, цибулю, часник). А ще на дитяче харчування і деякі товари для дітей (одяг, взуття, шкільне приладдя). У результаті ритейлери почнуть масово використовувати обхідні схеми
Видані на-гора нововведення в пояснювальній записці чиновники аргументували необхідністю припинення необґрунтованого зростання цін і стримування інфляції. Однак, за словами гендиректора Української торговельної асоціації Ігоря Кишка, перераховані в документі товари - зовсім не той перелік, який протягом декількох місяців спільно з урядом обговорювали ритейлери, харчовики та аграрії і щодо якого всі сторони досягли згоди. "Спочатку йшлося про уточнення різновидів соцпродуктів, але не про їх розширення", - уточнює він.
Як вже писали "Коментарі", в одній з минулих редакцій проекту постанови про цінове регулювання присутня докладна деталізація продуктів, торгові націнки на які гранично обмежуються 15%. В останній версії - лише обтічні поняття. Роздрібники в замішанні: адже м'ясо буває різним, як, втім, і сосиски, і молоко. І продавати такий товар з однією і тією ж надбавкою вони не хочуть.
"Як можна встановлювати загальну граничну надбавку на овочеву групу на рівні 15%, коли для зберігання, доставки і фасування цієї продукції протягом року досягають 30% і більше?" – дивується Ігор Кишко. Якщо додаткові витрати переведуть на роздріб, то супермаркети та інші мережі просто відмовляться її продавати.
Подібний підхід чиновників до овочів у результаті може призвести до того, що вітчизняні сільгоспвиробники будуть не в змозі реалізовувати свою продукцію всередині країни. Можливий і інший варіант: весь овочевий набір знову повернеться на відкриті ринки, а скорочення конкуренції серед каналів збуту призведе до неконтрольованого підвищення цін базарними перекупниками. Ігор Кишко прогнозує, що ті продукти харчування, торгувати якими буде невигідно, почнуть поступово зникати з магазинних полиць.
Аналогічний сценарій розвитку очікує і одяго-взуттєві мережі: дитячими товарами в міністерстві вважають одяг до 46 розміру, а взуття - до 42. "Негатив більшою мірою виявиться для вітчизняних виробників легкої промисловості. Оскільки українські дитячий одяг та взуття часто дорожчі від китайських, роздрібники можуть відмовити ставити її на прилавок", - уточнює директор Студії дослідження роздробу RetailStudio Михайло Грищенко. Крім того, можуть порідшати і лавки канцелярського приладдя: націнку на рюкзаки, зошити, ручки, олівці, щоденники, альбоми для малювання теж збираються обмежити.
Ритейлери стверджують, що фактично зменшувати прибуток роздробу зараз особливо нікуди, оскільки сьогоднішній рівень цін продиктований реальними ринковими умовами (інфляція, зниження попиту, збільшення витрат). "Зниження надбавок без урахування інтересів ритейлу призведе до смерті роздрібних операторів або відходу більшості з них у тіньову економіку. І це буде природна відповідь необгрунтованій регуляторній політиці", - переконаний директор маркетинг-консалтингової агенції Business-People Антон Білецький.
У той же час експерти говорять, що в запасі у мереж є перевірені способи відходу від обмеження торговельної надбавки. За словами Михайла Грищенка, найпоширеніший варіант - збільшення ціни на вході, яка формується через посередників і дистриб'юторів. Додавши до цього ланцюжка кілька додаткових ланок-оптовиків, ритейлер з одного боку ускладнює процедуру адміністрування, але з іншого - отримує потрібну йому рентабельність.
Ще один випробуваний спосіб - фіктивне підвищення закупівельних цін у виробників та імпортерів, які вони потім повертають мережам як прибуток, недоотриманий офіційно, у вигляді ретробонусів. Тобто збільшують обсяг роботи з чорним налом. За словами Антона Білецького, зробити співробітництво постачальників і ритейлерів повністю прозорим неможливо. Експерти одностайні: посилення держрегулювання в сфері торгівлі вплине на зростання цін незрівнянно більше, ніж інфляція. Крім того, закручування гайок призведе до нівелювання основного досягнення останніх років - посилення конкуренції між мережами, яке є, по суті, ринковим гальмом зростання цін.
Світлана Попель
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
