Дата виборів: Всі - в суд!


Дата виборів: Всі - в суд!

Незважаючи на те, що до місцевих виборів залишилося всього лише 10 днів, політикум, як і раніше, лихоманить через дату іншого плебісциту. На цій раз на з'ясуванні того, коли українцям обирати парламент, зіткнулися Верховна рада і ЦВК. А арбітром має стати КСУ.

З того моменту, коли Конституційний суд вирішив, що країна має повернутися до Основного закону 1996 року, парламентарі не перестають турбуватися про термін власних повноважень. Як вже писали "Подробиці", думки кардинально розділилися.

Представникам владного табору найближчою виявилася позиція "Вибирали на п'ять років - п'ять років і правити", а значить, на вибори вони збираються йти не раніше, ніж в 2012 році. Зате опозиції до вподоби сценарій, який передбачає максимально буквальне трактування Конституції, а тому предметом мрій залишаються вибори "останньої неділі березня четвертого року повноважень". Єдність думок з цього питання поки не передбачається. Але на боці меншини раптом виступила Центральна виборча комісія.

Хоча дата наступних парламентських виборів залишається предметом політичних і юридичних суперечок, робити висновки щодо результатів яких багато фахівців не ризикують, у Центрвиборчкомі вирішили взяти на озброєння жорстке дотримання букви закону. Конституція-1996 передбачає чотирирічні повноваження і вибори в березні?

Керівництво ЦВК не проти, і допускає, що запуск виборчого процесу вже в листопаді 2010 року - його прямий обов'язок. "Якщо хтось хоче висмикувати окремі статті і трактувати так, що одні діють, а інші ні - це глибоко помилково. Конституція діє щодо всіх суб'єктів правовідносин, і її верховенство забезпечується на всій території України. Це означає, що чергові вибори мають відбутися 27 березня 2011 р.", - переконаний у порочності різночитань заступник голови ЦВК Андрій Магера. Втім, після здорового роздумування в Комісії вирішили піти шляхом найменшого опору. Не оголошувати вибори своїм вольовим рішенням, а попередньо запитати думку Конституційного суду.

Предметом пильного інтересу Центрвиборчкому і вірогідного аналізу КСУ обіцяє стати зміст статті 76 Основного закону. Бажання Центральної виборчої комісії з'ясувати, як довго повинен правити нинішній склад парламенту, який вибирали в момент дії "неконституційної" Конституції цілком передбачуване - на сьогодні це мало не головне питання.

Та деякі юристи вважають, що взявшись тлумачити "календарні" правила, судді можуть перевищити свої повноваження. "Механізм і дата виборів має визначатися Конституцією, а не рішенням КСУ ... Тому що в такому разі можна дуже далеко зайти", - вважає Марина Ставнійчук. Не кажучи вже про те, що нещодавній вердикт міг мати вплив на ступінь довіри суспільства до Конституційного суду.

Тим часом народні обранці КСУ, мабуть, довіряють цілком і повністю. У всякому разі, незабаром після анулювання результатів політреформи парламентарі разом з Міністерством юстиції вирішили підготувати проект поправок до Основного закону, який зміг би повернути назад окремі положення Конституції-2004. Головною метою була заявлена уніфікація термінів повноважень всіх представників нової влади - до п'яти років.

Сказано - зроблено: обіцяний законопроект був поставлений до порядку денного і відправлений на розгляд суддів. Але через декілька тижнів спільна ініціатива комуніста Адама Мартинюка, "регіонала" Олександра Єфремова і "литвинівця" Ігоря Шарова була відкликана. Офіційна точка зору оголосила причиною того, що відбувається, рішення тимчасової спеціальної комісії Ради з приведення законодавства у відповідність до "нової / старої" Конституції. А основною проблемою запропонованого законопроекту залишалося те, що він не вирішував труднощів готових до обрання місцевих органів влади та нинішнього складу ВРУ.

Після того, як депутати відкликали недосконалий проект закону, в той же день вони прийняли до розгляду і відправили до Конституційного суду документ, який, очевидно, вважається найкращою версією попереднього. У його тексті той же авторський колектив не тільки відточив формулювання, але і додав ще один важливий пункт - нова редакція "Перехідних положень". Всупереч турботам про долю регіональних влад, представників яких 31 жовтня вналежить обрати на чотири, а не на бажані п'ять років, на них дія застереження не поширюється. Мета змін - зафіксувати дати наступних президентських і парламентських виборів. І якщо законопроект буде прийнятий, то главу держави українці обиратимуть останньої неділі березня 2015 року. А ось парламент - останньої неділі жовтня 2012-го. Чого і хотілося б досягти.

Заплановані поправки до Конституції не втілюють у життя мрії владного табору цілком і повністю. Так, при таких розкладах реалізувати ідею Віктора Януковича про те, що було б непогано вибирати президента і парламент в один рік, не вийде - трирічна різниця завадить. З іншою синхронізацією справи йдуть приблизно так само.

Але якщо одне завдання запропонована редакція Основного закону не виконує, то іншу проблему - вирішує цілком і повністю. За винятком того, що конституційні зміни - процес тривалий, і вимагає не тільки схвалення КСУ, але і розгляду під час двох парламентських сесій укупі з підсумковою підтримкою 300 депутатськими голосами. За планами ЦВК запустити в разі необхідності вибори вже в наступному місяці ініціатива нардепів просто не встигає.

Цілком ймовірно, що занепокоєння на тему "Так як же Конституційний суд встигне!" буде безпідставним. У всякому разі, подібної точки зору дотримується глава парламенту. З одного боку, Володимир Литвин переконаний, що до другої половини листопада КСУ вже визначиться з висновком, з іншого боку - є й інші варіанти. "Скажу вам більше - навіть, якщо не буде роз'яснення КС, то у нас є інші можливості відрегулювати терміни виборчої кампанії, зробити їх такими, щоб до цього часу ухвалити зміни до Конституції 300 голосами, і отримати підпис президента", - уточнив спікер, відзначивши , що "все передбачено".

При нинішньому стані справ "передбачливість" парламентарів, зацікавлених у зволіканні дати виборів, і справді дорогого коштує. Можливо, одним з найпростіших варіантів затягування виборчого процесу може стати внесення "косметичних" поправок до закону про вибори народних депутатів - наприклад, у тих пунктах, які регламентують тривалість кампанії. Нагадаємо, в 2010 році тривалість місцевого "забігу" була скорочена до 50 днів. "Парламентське" законодавство можна переглянути за схожою схемою, хоча, безумовно, подібна мета не скасує бажання можновладців провести більш глибокі перетворення - повернути "мажоритарку", наприклад.

Які б схеми не розглядали обранці народу, не можна не помітити, що ключову роль у з'ясуванні спірного питання знову прагнуть віддати конституційним суддям. Не виключено, що причиною тому служить переконання можновладців у можливому результаті розгляду, - рішення про парламентські "тушки" і політреформу видаються непоганою ілюстрацією єдності думок трьох влад. І все-таки, доти, доки вердикт не винесено, залишається певний ризик того, що призначений арбітр може сплутати карти сперечальників. Наприклад, вважатиме, що визначення дати виборів та термінів повноважень парламенту, чого хоче ЦВК, лежить поза сферою повноважень КСУ.

Або вирішить, що народні депутати прагнуть до зайвого розширення своїх прав. Так, у 2003 році, коли предметом обговорення був один з варіантів майбутньої політреформи, що передбачає таким же, "перехідним, манером вибори до парламенту в 2007 році (тобто, рахуючи від 2002-го - п'ять років), судді поскаржилися з приводу створення" прецеденту, який в подальшому може призвести до втрати парламентом України його ознак виборного представницького органу". Чи з'являться подібні зауваження зараз - важко сказати, адже ситуація інша. І все ж з'ясування того, скільки повинен працювати" двуконституційний "парламент, з кожним днем відіграє все більш яскравими фарбами.

Ксенія Сокульська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua