380
Уряд не знає, скільки у нього хліба?
— Аграрний ринок
Уряд України не має точної інформації про запаси стратегічних видів сільгосппродукції в країні. Це призводить до помилок в балансах виробництва і споживання і необґрунтованого обмеження експорту, пише тижневик "Коментарі:".
Як приклад того, що керівництво країни отримує спотворену інформацію про стан справ на аграрному ринку, голова Аграрного союзу України Геннадій Новиков навів такий факт: "Вітчизняні пекарі заявляють про брак житнього борошна. За прогнозами пекарів, на цей маркетинговий рік житнього борошна їм може не вистачити, і вони виступають з ініціативою припинити експорт. При цьому в Аграрному фонді є близько 170 тис. тонн торішніх запасів жита".
Експерти вказують на декілька причин, які ведуть до значних перекосів при формуванні балансів. Зокрема, дані про сільгоспвиробництво "прикрашають" чиновники на місцях: за різними товарними категоріями похибка коливається від 5 до 50%. Частина аграрних господарств статзвітності не підлягають, тому підрахувати, скільки вони зібрали урожаю, практично неможливо.
Крім того, при розрахунку внутрішнього споживання за основу беруться усереднені норми, які впродовж багатьох років залишаються незмінними. Хоча насправді ці величини константами не є. Продуктовий кошик населення міняється з року в рік залежно від економічної ситуації і купівельної платоспроможності. Так, за даними компанії "Інфагро", якщо ще в 2007 році середньостатистичний українець споживав 225 л молокопродуктів (у перерахунку на молоко) на рік, то вже в 2009 р. цей показник знизився до 213 л на людину.
На думку опитаних аналітиків, урожаю зернових 2010 року в розмірі 39 млн. тонн має вистачити і для забезпечення внутрішнього споживання, і для експортних постачань. Україна без будь-якого збитку для власного ринку здатна відправити за кордон 12-15 млн. тонн зерна. Проте уряд все-таки має намір ввести квоти загальним обсягом 2,7 млн. тонн (до 31 грудня 2010 року).
Експерти ж упевнені, що такі обмеження із загрозою для внутрішнього ринку ніяк не пов'язані. Просто нинішні ціни на зерно вищі від того рівня, який по кишені Аграрному фонду. І замість того, щоб знайти необхідну суму, держава намагається впливати на ринок випробуваними методами адміністративного тиску, відзначає тижневик.
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
