3613
Друга хвиля кризи не потопить Україну
— Казна та Політика
Друга хвиля кризи якщо і накриє, то не потопить українську економіку. Хоча б тому, що підприємства і банки загартовані першою хвилею нестабільності, стверджують експерти, опитані журналом "Фокус".
Осінь цього року, як і осінь кризового 2008-го, розпочалася з банківського скандалу, в центрі якого опинився 13-й за розмірами активів український Банк Форум. Так само, як і два роки тому, коли під приціл потрапив Проминвестбанк , вітчизняні ЗМІ зарясніли публікаціями про численні проблеми, мільйонні збитки і навіть кримінальні справи, пов'язані із "Форумом". Але, на відміну від налякав українських вкладників "Промінвесту", "Форум" вирішив не ховатися від громадськості: Ярослав Колесник, голова правління банку, зустрівся із журналістами і попросив їх не демонізувати фінзаклад і не проводити паралелей із "Промінвестом".
Втім, "Форум" і справді ніяка не перша ластівка другої хвилі кризи, хором запевняють всі опитані "Фокусом"експерти. І справа не в тому, що власник "Форуму" - німецький Commerzbank навряд чи дасть "дочці" збанкрутувати, а скоріше в тому, що навіть якщо щось звалиться, українську банківську систему це вже не похитне. "Банки збільшили ліквідність, у них зараз багато грошей", - дає гарантії стійкості фінустанов один з найавторитетніших банкірів країни Борис Тимонькін, голова правління Укрсоцбанку . Грошей багато настільки, що, як і прогнозував "Фокус", ставки із депозитів знизилися до докризового рівня.
Плюс для банківської системи і в тому, що ті установи, які потенційно могли б збанкрутувати, зробили це раніше. "Зараз є тільки 3-4 слабких банка, але вони невеликі і їх проблеми на банківську систему не мають принципового впливу", - запевняє Олександр Савченко, екс-заступник голови НБУ , а нині президент громадської організації "Громадські фінанси".
Зник і такий фактор ризику, як відтік капіталів. У 2008 році саме різкий відхід інвестицій став однією з причин 40-відсоткового падіння курсу національної валюти: тоді за три місяці з країни вивезли десятки мільйонів доларів. "Зараз вже всі гроші давно пішли, - стверджує Олександр Спасиченко, глава аналітичного відділу КУА "Бонум-Груп", - нові інвестиції за час кризи в Україну не прийшли, а ті суми, які все-таки інвестори ризикнули вкласти в активи або цінні папери , невеликі". Стабільність гривні підкріплюється і золотовалютними резервами НБУ, які сформовані за рахунок кредиту МВФ. На думку Тимонькіна, їх цілком достатньо для того, щоб "підтримати курс долара".
Курс валюти не зможе похитнути навіть падіння споживчих настроїв, які, за даними Gfk Ukraine, різко погіршилися в серпні 2010 року. "Зв'язок між цими факторами прямий, - пояснює Юрій Гаврилечко, експерт Фонду суспільної безпеки. - Споживчий песимізм змушує громадян скорочувати витрати і переводити заощадження у валюту, що автоматично збільшує її вартість". Ринок відчув це вже у вересні: попит на долар вперше за кілька місяців перевищив пропозицію, що нехай ненабагато - всього на 0,44%, але підштовхнуло вгору курс готівкового долара. Його вдалося повернути практично на колишні позиції завдяки інтервенціям НБУ, який протягом декількох днів покривав потребу ринку за рахунок своїх резервів.
Але найбільш показовою ознакою стабілізації фінансової системи Тимонькін вважає відродження кредитування юридичних осіб. "Якщо раніше Укрсоцбанк втрачав 700 мільйонів гривень кредитного портфеля на місяць за рахунок погашень позик, - розповідає банкір, - то сьогодні ми втрачаємо 100 мільйонів, тому що видаємо 600 млн нових кредитів". Із січня кредитний портфель юридичних осіб в українських банках збільшився із $ 47 млрд. до $ 57 млрд. "Кредитування бізнесу - це запорука відродження економіки", - зазначає фінансист.
Ще не кінець
Але одними кредитними ін'єкціями оздоровити українську економіку неможливо. Її самопочуття безпосередньо залежить від країн, які споживають більшу частину продукції made in Ukraine. Наприклад, гірничо-металургійний комплекс, який на третину формує український ВВП, продає близько 80% своєї продукції, хімпром експортує 75% випущеного, а важке машинобудування відправляє за кордон майже 90% агрегатів.
Заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН Валерій Новицький навіть не береться ставити діагноз із вітчизняного ВВП без прив'язки до доброго здоров'я зарубіжних ринків. "Українська економіка розвивається відповідно до поточного попиту на її продукцію", - говорить він.
Найяскравіше це видно на прикладі Європи. Різко скоротивши на початку 2009 року експорт металопродукції в охоплену кризою єврозону, у другому півріччі українські металурги змогли повернутися на традиційний для себе ринок. Допомогли уряди ЄС, які кредитами і програмами лояльності почали стимулювати споживання у своїх країнах. "За підсумками першого півріччя 2010 року несподівано виявилось зростання на 84,3% постачань до країн ЄС", - розповідає про успіхи свого підприємства Олександр Пилипенко, віце-президент ІСД. Втім, радіти українським металургам поки зарано: в Європі зростає конкуренція за ринки збуту. Олів'є Декамп, керуючий директор ЄБРР по Туреччині, Європі, Кавказу та Центральній Азії, прогнозує, що посилювати економіку Євросоюз буде не шляхом збільшення споживання, як раніше. "Вихід з кризи відбудеться за рахунок збільшення експорту з регіону", - говорить Декамп.
Зіграли позитивну роль і грошові вливання в економіку США, які рік тому почали потроху виходити зі стану рецесії, завдяки чому експорт металопродукції до цієї країни збільшився в 20 разів.
Але українські металурги й самі доклали чимало зусиль, щоб збільшити попит на свій товар, який за собівартістю чи не найдорожчий у світі. Замість того щоб модернізувати виробництва і відмовитися від використання на підприємствах природного газу, як зробили в багатьох країнах світу, в Україну різко зменшили випуск продукції з високим ступенем обробки. У підсумку велика частина посткризового зростання припала на чавун - продукт з низькою доданою вартістю.
Втім, галузь в кінці року може пережити ще одне падіння. "У третьому кварталі показники всіх українських комбінатів погіршились, - пояснює Євген Баранніков, аналітик Foyil Securities, - тому за його підсумками ми очікуємо збиток за всіма основними компаніям. Одна з причин - зростання цін на сировину". Через те, що ціна на залізну руду зростала швидше вартості готової продукції, у січні - липні металургійні компанії зазнали збитку до сплати податків у розмірі $ 177 млн., зазначає Євген Окша, аналітик інвестиційної групи "Сократ".
До дна
Олександр Рубанов, голова Союзу фахівців із нерухомості України, запевняє, що цінове дно ринок нерухомості пройшов в березні 2009 року. За півтора року житло подорожчало максимум на 5-10%. Втім, експерт не сумнівається, що навесні 2011 року ціни ще повернуться до найнижчих показників, правда, не переступлять їх. Що стосується регіонів, то в містах-мільйонниках ситуація аналогічна до столичної, а от у депресивних обласних центрах нерухомість може просісти і на 20%.
І при цьому попит на квартири зросте. За даними компанії SV Development, з січня по вересень в Києві було продано майже 9 тис. квартир, що на 2 тис. більше, ніж за весь 2009 рік.
У цьому ціновому тренді України йде всупереч світовим тенденціям: за прогнозами компанії Knight Frank, ринок нерухомості в 61% країн показує ціновий приріст. Одним із лідерів із подорожчання житла вважається Росія, де, за прогнозами в 2011 році золото подорожчає на 11%. Чималу роль у цьому відіграла іпотека: ціни на житлові позики впали тут до 10-11% річних.
Після тривалого затишшя відновлюється попит і на комерційну нерухомість (про зростання інтересу до одного з її сегментів - торговельної нерухомості, Фокус вже писав). За даними компанії DTZ, у цьому році тільки за перший квартал були укладені угоди на загальну суму $ 40 млн., що практично дорівнює всьому обсягу ринку минулого року. Очевидно, що ділова активність зростає, як і ставки бізнесу на позитивний результат кризи.
Вірить у це і головний кредитор Україні Міжнародний валютний фонд. Його глава Домінік Стросс-Кан оптимістично заявив: "В Україні все добре". Найбільше радують банкіра заходи щодо зменшення бюджетного дефіциту: із прогнозних 8% його скорочують до 4,5%.
Що стосується зовнішніх боргів, то вони на українську економіку поки що не тиснуть. Правда, Марчін Свєнчіцкі, директор аналітичного центру "Блакитної стрічки" ПРООН / ЄС, в інтерв'ю Фокусу на сьомому саміті "Ялтинської європейської стратегії" визнав, що все одно Україні не можна сидіти склавши руки. "Держави беруть позики, потім нові кредити, щоб їх погасити, все це фінансують за рахунок бюджетного дефіциту, - пояснює він. - У якийсь момент розвиватися так стає складно - державний борг досягає 50-100% ВВП. Для України, де борги досягають 40% ВВП, це теж характерно, тому що в країні практично нічого не робиться для того, щоб покривати позики не за рахунок нових позик ".
Щоб розвиватися за рахунок зростання економіки, а не боргів, потрібні інвестиції, а з цим в Україні поки що складно. "Для бізнесу в Україні є певні перешкоди, - зауважує Стросс-Кан, - юридична база і недостатня прозорість економіки. Поки вони залишаються, інвестиційної хвилі чекати не варто". З останніх негативних сигналів для інвесторів - позов Генпрокуратури України до інвестора ВАТ "Арселор Міттал Стіл Кривий Ріг" та Фонду держмайна. Предмет розгляду - додаткова угода до інвестиційного договору, в якій металургійний гігант відстрочив соціальні зобов'язання у зв'язку з кризою. Якщо комбінат в черговий раз відберуть у власника, та ще й на тлі скасування продажу "Луганськтепловозу", інвестори стануть обходити Україна десятою дорогою навіть у найсприятливіші часи. І тоді вже точно не бачити країні того трильйона доларів інвестицій, які, як заявив прем'єр Микола Азаров, потрібні Україні для відновлення.
На чорний день
Фокус запитав у керівників найбільших компаній, чи готуються вони до нової хвилі кризи
Володимир Лавренчук, голова Райффайзен Банку Аваль
Ми закладаємо в бюджет на наступний рік кошти і на випадок можливих технічних викликів, і на випадок зміни ринкової ситуації. Проте поки не бачимо тенденцій для значного погіршення нашої діяльності і ринку, який ми обслуговуємо. Навіть навпаки - є попит на продукцію сільського господарства та транспортної галузі. Звичайно, це не активне зростання, але певне пожвавлення вже є.
Андрій Гута, віце-президент компанії "Мрія"
У агросекторі галузі часто або криза, або проблеми. Така вже специфіка, певна залежністю від погоди. Тому ми постійно в бойовому режимі. У нас завжди є резерв, і в наступному році цьому правилу ми не зраджуватимемо. Тим більше, що поки складно зробити чіткі прогнози на рік. Один з наших конкурентів - Латинська Америка - почне збирати врожай у лютому-березні. Поки пророкують, що він там буде хорошим.
Олександр Ярославський, президент групи DCH
У нас на чорний день відкладено. Ми завжди зберігаємо резерв і зараз його навіть збільшили. Однак нічого більше за необхідне робити не будемо. Наприклад, продавати черкаський "Азот", хоча і були такі чутки. У нас велика товарна лінійка і модернізований, економний випуск аміаку. Ми виробляємо 60% аміачної селітри, яка продається на нашому ринку, і я впевнений, що попит не зменшиться.
Роман Шпек, віце-президент "Альфа-Банку"
Ми сформували на наступний рік достатній фінансовий резерв, виходячи з нашого стану і стану наших проблемних позичальників. Крім того, ми заклали у бюджет гроші на розвиток кредитних операцій. Будемо шукати шляхи розширення кредитного портфеля промислового сектора і безпечніші, ніж були до кризи, способи кредитування малого і середнього бізнесу.
Олександр Давтян, президент ТОВ "Інвестиційна група" ДАТ "
Бюджет наступного року в нашій компанії - це бюджет інвестицій, а не бюджет економії. Ми розраховуємо, що ситуація не погіршиться. Тим більше що у зв'язку з Євро-2012 почало розвиватись багато інфраструктурних проектів у країні. Зараз тривають серйозні переговори з інвестицій з мережею Radisson, і ми розраховуємо, що в наступному році будемо активно будувати.
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
