10058
Росія розпочала війну. Валютну
— Валюта
Розмови про валютні або девальваційні війни - одна з прикмет нашого часу. Нічого дивного: такі війни - закономірний процес в рамках посткризового відновлення економік. Уряди різних країн, прагнучи підтримувати попит на товари своїх виробників, підтримують обмінний курс національної валюти як можна нижче відносно інших світових валют.
Таким чином, як зазначає директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан, багато країн не думають глобально і прагнуть захистити національні економіки в збиток іншим. Уряди девальвують національну валюту, аби стимулювати експорт, - це і є "валютна війна".
Втім, Домінік Стросс-Кан лукавить: першоджерело війни - не в дешевому експорті. Країнам, що мають великі позики, номіновані в національній валюті, вигідна її девальвація для знецінення боргу. При цьому, за оцінками представників країн, що розвиваються, в поточній ситуації поняття "Валютної війни" пов'язане якраз із спробами розвинених країн вирішити свої проблеми за рахунок країн, що розвиваються.
Вони девальвують свою валюту, "накачуючи" світову економіку грошовою масою. Ця маса завдяки операціям carry-trade потужним потоком спрямовується в країни з економікою, що розвивається, - туди, де є більш прибуткові фінансові інструменти, - забезпечуючи зростання обмінних курсів національних валют цих країн. Країни, що розвиваються, змушені замислюватися про захисні заходи, прагнучи повернути курс своєї валюти на колишнє місце. Розвиненим країнам це, схоже, не подобається. Із цього приводу нещодавно висловився міністр фінансів Бразилії Гідо Мантега.
Перші спроби тестування такого захисту в Росії, ми, мабуть, могли спостерігати в період з 15 по 23 вересня в СЕЛТ на ММВБ. Тоді вартість бівалютного кошика піднімалася більш ніж на 3%. Проте потім вона скоректувалася вниз приблизно наполовину.
Накачування світової економіки доларовою ліквідністю веде до падіння курсу долара проти всіх резервних валют. При цьому японські експортери зіткнулися із серйозною проблемою, оскільки єна зросла до 15-річного максимуму проти долара: його курс недавно протестував рівень в 83 єни. В результаті, Японія теж змушена була включитися у валютну війну. Уряд і національний японський банк у вересні "витратили" на валютні інтервенції більше $25 млрд, купуючи долари для ослаблення завищеного змінного курсу єни на валютному ринку.
Однак інтервенції не дуже допомагають Японії, і вона намагається діяти іншими засобами. Так, цільовий діапазон відсоткової ставки був несподівано знижений до 0,0-0,1% річних (раніше ставка складала 0,1% річних). Крім того, Банк Японії розширив програму викупу активів приблизно на $60 млрд до $420 млрд.
Двостороння "валютна війна" давно тліє між двома провідними економічними державами світу - США і Китаєм. Вашингтон звинувачує Пекін в тому, що той користується перевагами в торгівлі за рахунок заниженого курсу юаня, і погрожує йому економічними санкціями. Зовсім нещодавно Конгрес США зробив рішучі дії. Більшість сенаторів проголосували за законопроект, що дозволяє уряду США вводити компенсаційні митні збори відносно товарів, що імпортуються, з тих країн, які практикують штучне заниження курсу своєї національної валюти і таким чином отримують переваги в порівнянні з конкуруючими американськими виробниками.
Нарешті, в основній валютній парі, схоже, теж помітні ознаки валютної війни. Так, курс євро менш ніж за місяць виріс з $1,2700 до $1,3850 (більш ніж на 9%). Мабуть, незабаром і фінансова влада єврозони буде змушена захищати своїх експортерів. Одним з методів боротьби може стати банальне друкування грошей, від якого Німеччина доки всіма силами утримує своїх партнерів по Євросоюзу.
Не можна виключати і того, що ринки, що розвиваються, окрім валютного контролю (за припливом спекулятивного капіталу в країну), будуть змушені активніше проводити інтервенції на валютному ринку, для чого знадобиться грошова маса, і тоді друкарський верстат включиться і в країнах з економікою, що розвивається. В результаті, світ отримає "фронтальну девальвацію" всіх валют і активний пошук інвесторами захисних інструментів.
Слова різних світових регулювальників про відсутність приводів для "валютних воєн", швидше за все, лише підштовхують гравців до виведення коштів у "тихі гавані". Причому девальвація всіх валют і, перш за все, американської, не робить такими казначейські облігації США, які за звичкою ще інколи вважають синонімом надійності. Стрімке зростання ціни золота (номінованої в доларах) останнім часом (більш ніж на 15,5% з кінця липня і більш ніж на 35% приблизно за рік) красномовно показує, куди йдуть кошти в умовах "валютних воєн, що зароджуються". Цікаво, що всі значні високоліквідні активи в останні місяці програють золоту в прибутковості.
Таким чином, на тлі зростання небезпеки девальвації валют "широким фронтом", коли друкарські верстати всіх країн світу працюватимуть "на повну", альтернативи золоту, мабуть, немає.
За матеріалами: Банки.ру
Поділитися новиною
