2811
Їсти - дорого
— Казна та Політика
18 вересня прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що Україна не має продовольчої кризи. Більше того, якщо вірити главі уряду, наша країна зможе допомогти продовольством Грузії і Вірменії. А тим часом в Україні одна криза змінює іншу: не встигли українці здивуватися подорожчанню гречаної крупи, як злетіли ціни на картоплю, а потім виявилось, що і хліб може подорожчати - посівна озимини зараз на межі зриву.
Продовольчі біди
Перший сигнал про грядущі продовольчі біди прозвучав у лютому 2010 року. Тоді мало хто звернув увагу на "чергову" заяву Арсенія Яценюка про те, що якщо не профінансувати агропромисловий комплекс, через півроку Україна зіткнеться з проблемою продовольчої безпеки. Тим паче, що новий уряд, що незабаром прийшов до влади, заявив про курс на відродження всіх галузей в державі, у тому числі і сільського господарства. Але до кінця літа - початку осені виявилось, що не все так безхмарно.
"Перший дзвінок" продзвенів, коли в Росії почалися лісові пожежі. Тоді був частково знищений урожай зернових, який і так через дуже посушливе літо не був великим. В результаті, ціни на зерно злетіли, а уряд Російської Федерації серйозно заговорив про необхідність заборони експорту зерна. А українські зернотрейдери в радості передчували завоювання російського ринку.
Але тут в справу втрутилися політики. 30 серпня голова фракції Комуністичної партії у Верховній раді Петро Симоненко і депутат Ради від КПУ Олександр Ткаченко запропонували парламенту доручити Кабінету міністрів встановити до 1 січня 2011 року мораторій на експорт зерна з України. Представники КПУ серйозно побоювалися, що зерна, якого за їхніми відомостями було не так вже і багато, може не вистачити самій Україні. Тим більше, якщо його продаватимуть у Росію, де за нього платитимуть більше, ніж в Україні. Проте ідею комуністів не підтримали.
"Незважаючи на засуху, урожай зібрано достатній для того, щоб забезпечити всі експортні і внутрішні можливості. Продовжується прибирання пізніх зернових. Ми орієнтуємося на те, що ми повністю забезпечимо себе продовольчою пшеницею, фуражним зерном", - заявив прем'єр-міністр України Микола Азаров, виступаючи на нараді з розвитку Автономної республіки Криму 10 вересня. "Відповідаючи на можливість якихось заходів з обмеження експорту, я хочу сказати - ми не плануємо якогось обмеження експорту", - сказав він.
Правда, вже наступні слова прем'єра змусили засумніватися в серйозності попередньої заяви: "Ми зараз зібрали зернотрейдерів і сказали їм відверто, який обсяг приблизно ми можемо випустити за кордон з тим, щоб скласти графік експорту зерна, щоб він не порушив нашу цінову стабільність і нашу забезпеченість продовольчим зерном", - відзначив Азаров.
Тільки-но українці заспокоїлися з приводу хліба, як подорожчала гречка. Як стверджує міністр аграрної політики Микола Присяжнюк, це подорожчання не мало під собою реальних підстав. "Ще чотири роки тому ми засівали близько 400 тисяч гектарів гречкою, але з року в рік ці обсяги були незатребувані. Вийшло, що збиткову культуру перестали сіяти. І ми виявилися на межі дефіциту. Але, незважаючи на це, цього року гречки у нас буде вироблено на 30% більше, ніж потрібно для споживання", - сказав він в інтерв'ю "Інтеру" 24 вересня.
На думку Присяжнюка, ажіотаж з цінами на гречану крупу був "розкручений інформаційно". Крім того "важливим чинником стала ситуація в Росії, де через несприятливі кліматичні умови зібрані низькі урожаї, це теж підігріло український ринок". Не встигли стабілізуватися ціни на гречку, як вгору поповзли ціни на картоплю. Цього разу винуватими виявилися… українські даішники. Принаймні, так вважає депутат від Партії регіонів Олександр Єфремов. За його інформацією, кожен вантажний автомобіль, що везе на ринки або магазини Луганської області картоплю, по дорозі зупиняють не менше трьох разів, і штрафують водія не менше, ніж на 500 гривень, що впливає на ціну товару. "Якщо так роблять працівники ДАІ, то совість у них є?", - запитує Єфремов
Ціни знову зростуть
Всі вищезазначені кризи не мали під собою реальних підстав, а були спровоковані. Принаймні так вважають і в МінАПК, і інших відповідальних відомствах. Що стосується картоплі, то, незважаючи на очікуване зменшення виробництва картоплі в поточному сезоні до 18 мільйонів тонн проти 19,7 мільйонів тонн торік, ресурсне наповнення внутрішнього ринку є достатнім для забезпечення харчових потреб населення в цьому виді продукції. Про це заявляють в Міністерстві економіки.
"По зернових, зрозуміло, дефіциту немає, ми експортуємо. Потреба внутрішнього споживання овочів - 5,4 мільйона тонн, ми виростили 7,5 мільйона тонн. Виробництво картоплі цього року буде на рівні 18,5 мільйонів тонн, для споживання потрібне 5,8 мільйона тонн. Як бачимо, це потрійний запас. Прогнозовані обсяги споживання цукру складають 1,8 млн. тонн, а найбільш песимістичний прогноз виробництва - 2-2,1 мільйона тонн. Це чималий обсяг запасу, і від дефіциту ми застраховані на 100 %", - заспокоює українців Присяжнюк. Від нього не відстає і Азаров.
"Незважаючи на те, що урожай цього року зібрали менше ніж торік, нам не лише самим вистачить, нам вистачить на допомогу Грузії, Вірменії і іншим країнам, які зараз звернулися до нас по допомогу", - запевняє він.
Але продукти дорожчатимуть. Це визнають навіть в уряді. І основна причина цього - бажання продавців компенсувати інфляційні чинники, такі як підвищення житлово-комунальних і транспортних тарифів і тому подібне Крім того, під питанням навіть при хорошому урожаї - його збереження. Зокрема, така доля чекає, на думку голови Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Іван Томич, картоплю. Цього року, незважаючи на достатній урожай картоплі, його неможливо буде зберігати в зимові місяці через погану якість.
"Не важливо, яким буде урожай картоплі: 12 або 14 мільйонів тонн. В будь-якому разі дефіцит неминучий", - відзначає Томич.
Крім того, зірвана посівна озимини. Українським аграріям в рамках осінньої посівної кампанії удалося засіяти менше половини запланованих площ, що набагато менше показників минулого року. Станом на 24 вересня 2010 року, згідно з оперативними даними, в Україні посіяно 3,38 мільйона гектарів озимих культур (без озимого рапсу), що складає 40% від прогнозу. З них на зерно припадає 3,36 мільйона гектарів (40%).
"Не сіють, тому що немає грошей. Ніхто не хоче продавати зерно в два рази дешевше", - говорить Леонід Козаченко, глава ради підприємців при Кабінеті міністрів України. Таким чином, уряд, попри всі оптимістичні заяви, все-таки замислюється над вживанням адміністративних механізмів регулювання ринку. Всупереч своїм попереднім заявам, прем'єр-міністр України у вівторок визнав: уряд ще може ввести квотування експорту зерна.
"Зараз уряд займається тим, що оцінює наявність зерна. Після цього буде прийнято рішення про обсяги самого експорту", - сказав Азаров у вівторок 28 вересня. А значить, українські зернотрейдери можуть спробувати компенсувати втрати від втрати російського ринку за рахунок українського споживача.
Але не лише рослинництво здатне засмутити цінами українця. Як відзначає Українська аграрна конфедерація, існує висока вірогідність подорожчання молочної і м'ясної продукції, якщо буде змінена чинна система дотування виробників.
"Ми боремося за те, щоб не міняли чинну систему, - помічає Козаченко. - А уряд наполягає, що її потрібно змінити, тому що деякі переробні підприємства раніше інколи допускали зловживання і несвоєчасно перераховували податок на додану вартість у вигляді дотацій. Але уряд може виявити тих, хто порушував порядок, і покарати їх, а ось виявити хабарників, які в чиновницьких кабінетах ділять державні кошти, нелегко. Їх ще ніхто не схопив за руку і не покарав. Тому що сам себе чиновник не покарає. І чим менше бюджетних коштів проходить через руки чиновника до безпосереднього одержувача цих грошей, тим краще".
В той же час, навіть до остаточного звіту щодо запасів зернових, який буде наданий 4 жовтня, можна констатувати - голодувати наша країна не буде. Але платити за їжу доведеться більше: ЗМІ вже підраховують нові ціни на продукти...
Борис Рудь
За матеріалами: Proua.com
Поділитися новиною
