0 800 307 555
Finance.ua розвивається і оновлює головну
Finance.ua - це не тільки стрічка новин. Ми вкладаємо багато сил у створення сервісів порівняння кредитів, депозитів і банківських карт. А наша редакція публікує багато путівників по вибору фінансових послуг і розповідає як не переплачувати.
Щоб показати все це читачам, ми винайшли головну сторінку сайту заново.

"Укртелеком" - найкраща латка для держбюджету


"Укртелеком" - найкраща латка для держбюджету

Ідея фікс - продати "Укртелеком" - живе в уряді ще з кінця 90-х років. Але далі спекуляцій справа зазвичай не доходила. У результаті актив втратив колишню привабливість і зараз становить реальний інтерес лише для декількох компаній.

Кабінет міністрів вчора своїм розпорядженням підтримав ідею Фонду держмайна продати весь пакет акцій ВАТ "Укртелеком" (92,79%), що перебуває у власності в держави. Джерело "proUA" у ФДМ повідомило, що приватизація може відбутися в останніх числах грудня, якщо відомство оголосить про її початок вже наступного тижня.

Цього року влада, як ніколи раніше, рішуче налаштована розлучитися з телекомунікаціями. ФДМ влітку розпочав попередню підготовку "Укртелекому" до приватизації. Відомство зібрало пропозиції різних держструктур щодо того, які умови продажу мають бути обов'язково враховані. Вони стосувалися таких питань, як погашення заборгованості з зарплати, дострокове виконання кредитних зобов'язань, збереження робочих місць, збереження профілю діяльності, необхідність проведення модернізації виробництва тощо. Більшість з них не були оприлюднені.

Відомо лише, що профільний регулятор - Національна комісія з питань регулювання зв'язку - запропонував зобов'язати покупців протягом п'яти років після приватизації щороку вводити в експлуатацію не менше 150 тис. номерів фіксованого зв'язку, з них - не менше 50 тис. в сільській місцевості. Дещо абсурдні вимоги, враховуючи той факт, що за півроку кількість стаціонарних телефонів в країні зменшується приблизно на 100 тис. штук. Крім того, інвесторам, мабуть, доведеться протягом трьох років надавати свої вузли для роботи екстрених служб "112". Все інше - велика таїна.

Самому "Укртелекому" мабуть також було доручено підтягнутися хоч би в цифрах, щоб приємно було поглянути на нього сторонньому оку. Так, перше півріччя компанія закінчила з незначним прибутком в 48 млн. грн. проти 124,1 млн. грн. збитків за аналогічний період минулого року.

Кабмін сумнівався до останнього

Тоді як ФДМ активно просував ідею швидкої приватизації, Кабмін, схоже, не дуже квапився. Основний месседж, який можна було відстежити в заявах уряду до останнього: "Укртелеком" однозначно потрібно приватизувати. Але коли точно і в якому вигляді, поки невідомо". Депутати- "регіонали" підтримували таку позицію і вважали її розсудливими.

"Кабмін правильно робить, що не рубає з плеча і ради виконання плану приватизації не йде на якісь чапаївські кроки, не вирішивши заздалегідь всіх проблем, які є. Мій прогноз - цього року приватизація, швидше за все, не відбудеться. Спішити не варто", - заявив "proUA" народний депутат Партії Регіонів Юрій Мороко. Деякі учасники ринку вважають, що цей чиновник виконує функцію рупора правлячої політичної сили. І тому такі вислови по ідеї повинні були мати під собою фактичну вагу. Але прем'єр-міністр Микола Азаров вчора здивував багатьох.

"Ми вступаємо в процес приватизації "Укртелекому". Я вже підписав відповідну постанову", - сказав він на прес-конференції. Це може свідчити лише про одне: якщо навіть і рішення уряду не спонтанне, то істотний елемент спонтанності в ньому однозначно присутній. Та й точних термінів проведення конкурсу поки теж нема.

Чому "Укртелеком" не готовий до продажу?

Незважаючи на те, що ФДМ влітку вже, швидше за все, розробив попередні умови приватизації, сам "Укртелеком" до цього процесу залишається очевидно не готовий. Якщо він потрапить в руки приватників у такому вигляді, то це може погубити як саме підприємство, так і всю галузь. Ключових невирішених питань можна виділити декілька.

По-перше, не вирішена основна проблема компанії, яка тягне її на дно повільно, але неухильно. Річ у тім, що на послуги фіксованого зв'язку досі поширюються регульовані граничні тарифи, які вже більше п'яти років роблять їх неконкурентними в порівнянні з пропозиціями операторів мобільного зв'язку.

Тому "Укртелеком" терпить від послуг місцевого сільського і міського зв'язку колосальні збитки. За три роки (2007-2009рр.), за даними "proUA", вони склали понад 2,8 млрд. грн. Є два виходи з цієї ситуації: або держава знімає граничні тарифи і ціни встановлюються менеджментом компанії на рівні рентабельності, або створюється фонд універсальних послуг, з якого компенсуються збитки "Укртелекому" від цих послуг за рахунок відрахувань підприємств всієї галузі. Ні першого, ні другого шляху поки не вибрано.

Проблема номер два - підземна телекомунікаційна інфраструктура, що іменується кабельною каналізацією електрозв'язку (ККЕ), яким у всіх містах країни користуються всі, а володіє лише "Укртелеком". Якщо компанія буде продана разом з ККЕ, то інвестор може перекрити кисень сотням провайдерів Інтернету, чиї кабелі проходять під землею. Для цього треба лише елементарно підвищити тарифи на оренду "підземель" у декілька разів. І буде абсолютне правий. Адже держрегулювання в цій сфері поки не запрацювало. Шляхів вирішення цієї проблеми теж декілька: або ініціювати передачу системи каналізації в держвласність, або ввести чітку систему регулювання тарифів. Цьому питанню були присвячені низка законопроектів і ініціатив ринку, але по факту зроблено мало.

Як прогнозує аналітик інвестиційної компанії BG Capital Олександр Паращій, якщо держава до початку конкурсу розбереться з цими основними проблемами "Укртелекому", то продати держпакет можна буде не за 12 млрд грн., як говорилося раніше, а за 15-16 млрд. грн. Відзначимо, що глава ФДМ Олександр Рябченко на початку вересня заявляв, що планує виручити від продажу держпакету і говорив саме про 12 млрд. Судячи з усього, саме на суму в 10-12 млрд і розраховує держбюджет, в якого утворилася дірка саме на таку суму.

Мобільний зв'язок звузив коло інвесторів

Окремо варто виділити ще одну проблему розвитку мереж мобільного зв'язку, з яким може зіткнутися інвестор, купивши "Укртелеком". Як тільки оператор потрапить в приватні руки, про лобіювання його питань на державному рівні можна забути. Отже, з великою вірогідністю, можна чекати проведення конкурсів на зв'язок третього покоління (3G, UMTS). Ліцензії на нього хочуть викупити найбільші українські стільники. А раніше така ліцензія була лише в "Укртелекому". Держава ще в 2005 році видала її своєму оператору в ексклюзивному порядку, щоб збільшити привабливість активу. Якщо незабаром аналогів 3G-послуг "Укртелекому" буде багато, компанія втратить свою важливу конкурентну перевагу. Примітно, що ліцензії на зв'язок другого покоління "Укртелеком" не має, є лише на третє, на відміну від GSM-операторів.

Це спочатку ставить покупця держоператора в становище, коли він не зможе повною мірою конкурувати з існуючими "мобильщиками". Все може скластися гладко лише в тому випадку, якщо держкомпанію купить хтось з "стільників" - "МТС", VimpelCom або "Астеліт" (life:)) (або їх акціонерів), - в яких вже є мережі другого покоління в нашій країні. Інакше інвестор отримує обмежені можливості в мобільному зв'язку. Адже 3G-сети, що вимагають величезних інвестицій, зазвичай будують лише в містах і передмістях, де високий попит на послуги передачі даних. Покриття ними всієї території України так як GSM-мережами, навряд чи окупиться.

Така особливість автоматично звужує коло потенційно зацікавлених в "Укртелекомі" інвесторів.

Європейські національні телекоми (France Telecom або Deutsche Telekom) зазвичай інвестують за кордоном лише в ефективні мобільні бізнеси. Фіксований зв'язок їх, як правило, мало цікавить. Тому їх участь в приватизації підприємства, в якого немає базової мобільної ліцензії на частоти GSM, маловірогідна. Коло зацікавлених продовжить звужуватися, якщо врахувати що VimpelСom вже провів ключові операції в нашому регіоні (з об'єднання "Київстару" і Beeline) і для інвестицій розглядає вже зовсім інші ринки - Азії та Африки. Фактично, залишаються лише акціонер МТС АФК "Система" і два господарі life:) - турецький телекомунікаційний холдинг Turkcell і "СКМ" Рината Ахметова.

В останній повідомили, що приватизацію не коментують до її офіційного оголошення. Приблизно те ж саме сказала і директор департаменту зв'язків з громадськістю "МТС Росія" Олена Кохановська. "Ми готові будемо вивчити умови продажу, коли вони будуть оприлюднені", - повідомила вона.

Станіслав Юрасов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

В Контексті Finance.ua
Опитування