8348
"Ъ": Позичальників поставлять в рамки
— Кредит&Депозит
Для зменшення кількості неповернень за кредитами банківські лобісти активно просувають у парламенті законопроекти, покликані дисциплінувати позичальників. У результаті боржники не зможуть далі пред'являти контраргументи у вигляді судових рішень про неправомірність видачі кредитними установами валютних позик, а банки отримають можливість позбавляти позичальників права розпоряджатися предметом застави у разі прострочення обов'язкових платежів.
Головним негативним наслідком фінансової кризи для банківської системи є масова відмова позичальників від виконання своїх зобов'язань за кредитними угодами. Тенденція зумовлена як об'єктивними причинами, в першу чергу зниженням доходів підприємств і громадян, так і суб'єктивними факторами, коли позичальники свідомо ухиляються від виплат. У цьому помітну роль зіграв Господарський суд Донецької області, який визнав у минулому році недійсним договір видачі валютного кредиту ВТБ Банком ТОВ "Готель "Централь" на $ 18,8 млн.
Рішення ґрунтувалося на законодавчій нормі, відповідно до якої "єдиним законним засобом платежу, що застосовуються на території України, є гривня". Отже, при укладанні договору обидві сторони зобов'язані були отримати індивідуальну валютну ліцензію Національного банку. Але 18 листопада минулого року Вищий господарський суд за касаційною скаргою Нацбанку скасував рішення госпсуду. Після цього НБУ був змушений підтвердити правомірність видачі банками кредитів в іноземній валюті, пославшись на те, що, відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно із декретом Кабінету міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93, індивідуальні ліцензії для надання та отримання резидентами позик в іноземній валюті необхідні, якщо терміни і суми кредитів перевищують установлені законодавством межі. Тим часом законодавчо такі межі не обмежені - відповідно, на думку правління НБУ, для операцій з надання валютних кредитів індивідуальні ліцензії не потрібні.
Втім, на цьому судові чвари не закінчилися. Влітку цього року Апеляційний суд Дніпропетровської області підтвердив незаконність видачі УкрСиббанком споживчого кредиту у валюті без індивідуальної валютної ліцензії. Цікаво, що в цьому випадку НБУ виступив вже на боці позичальника - представник регулятора послався на норму згаданого вище декрету Кабміну про обов'язковість одержання індивідуальної ліцензії НБУ для валютного кредитування на території України. Банківське співтовариство явно не влаштовує стан справ, коли у недобросовісних позичальників є юридичні зачіпки, які дозволяють не повертати кредити.
За словами заступника начальника управління моніторингу і збору кредитів ОТП Банку Олега Паденка, в цій кредитній установі були випадки, коли клієнти відмовлялися повертати позики, посилаючись на судові рішення Вони були оскаржені у вищіх судових інстанціях, і вердикти виносилися на користь банку.
Перший заступник голови правління Мегабанку Олександр Лащенко зазначає, що на даний момент ні одне рішення суду першої інстанції, яке б визнавало недійсною видачу цим банком кредиту в іноземній валюті, не набуло чинності: "На рівні апеляційної інстанції ми змогли довести, що у нас були всі законні підстави для видачі кредитів в іноземній валюті".
Правовий секвестр
Станом на 1 серпня нинішнього року частка проблемної заборгованості становила 11,5% кредитного портфеля банків (83,4 млрд грн). Тому проблема неповернення коштів є однією з найбільш актуальних для банківської системи. У минулому році Міністерство юстиції визнало законним позасудове вилучення банками заставного майна в іпотечних позичальників.
У травні НБУ за ініціативою банків розробив законопроект "Про внесення змін до деяких законів України (щодо захист прав кредиторів)", запропонувавши позбавляти позичальників права розпоряджатися предметом застави у разі прострочення більш ніж на два місяці платежів за кредитом; дозволити судам за заявою банку приймати рішення про виселення людей із квартир, що перебувають у заставі; скасувати норму про обов'язкове отримання згоди органів опіки на реалізацію застави.
Природно, такі жорсткі нововведення неминуче призвели б до зростання соціальної напруги, тому в НБУ вилучили з законопроекту норму про можливе виселення позичальників із житлових об'єктів у позасудовому порядку. Втім, проти цього вже виступив Український кредитно-банківський союз.
Одним із варіантів вирішення проблеми неповернень є практика поступки права вимоги із кредиту третій особі. "Така операція оформляється договором, в якому детально обговорюються умови отримання", - пояснює начальник управління моніторингу кредитних програм банку "Хрещатик" Сергій Алпутов. Але найпоширенішим методом повернення коштів і роботи із проблемними позичальниками є реструктуризація, і значний обсяг боргів уже переглянутий.
"З початку року позичальники банку "Надра" реструктуризували раніше взяті кредити на загальну суму 503200000 грн, у тому числі тільки за серпень на суму більше 117 млн грн, - повідомили в банку .- Для досягнення компромісу з позичальниками банк розробив 30 реструктуризаційних пропозицій і відкрив у містах-мільйонниках центри із реструктуризації кредитної заборгованості".
За словами заступника директора департаменту ризиків-начальника управління кредитної політики Платинум Банку Наталі Мацієвської, завдяки комплексним заходам на початок серпня рівень простроченої заборгованості в цьому закладі становив 5%. "Наш банк проводить реструктуризацію іпотечних кредитів, з яких вже реструктурують 24%", - уточнила вона.
Але далеко не завжди з позичальниками можна домовитися полюбовно. "Більше 50% клієнтів, які не платять із кредиту, не йдуть на контакт з банком, і в такому випадку ми вирішуємо суперечки в судовому порядку", - розповідає голова правління " Ерсте Банку" Павло Цетковський. За словами пані Мацієвської, на сьогодні 0,8% боржникам Платинум Банку з простроченням більше 60 днів присвоєні такі "статуси контактності", як "не відповідає" і "немає можливості контакту".
Позови в останній інстанції
У разі відмови позичальника від переговорів банк змушений переводити справу в судову площину. "У ситуаціях зі злісними неплатниками банк звертається до правоохоронних органів. У нас є кілька фізичних і юридичних осіб, які категорично відмовляються повертати отримані грошові кошти, навіть попри судові рішення, і всіляко перешкоджають банку у стягненні цієї заборгованості. Наприклад, така ситуація склалася у нас із Львівською макаронною фабрикою ", - нарікає Олександр Лащенко.
У цілому кількість подібних судових позовів обчислюється тисячами. "Ерсте Банк" вирішує суперечки із неплатниками через суд - таких випадків близько 2 тис. На даний момент у нас вже 800 вирішених справ, переважно на користь банку ", - зазначає Павло Цетковський. Але рішення питань у судовій площині викликає масу труднощів.
"Відносно неповернення кредитів більшість рішень виносяться на користь банку. Але проблема полягає в тривалості розгляду таких позовів судами, а також у процесуальних перевагах позичальника, який може за допомогою різних клопотань, апеляцій, надуманих зустрічних позовів відтягувати розгляд справи по суті, - каже Олег Паденко .- Це серйозна проблема, оскільки законодавством не передбачається захист прав кредиторів ".
Олена Губар
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
