8134
Українські банки захлинаються грошима
— Кредит&Депозит
Неймовірні 25-30% річних, які банки обіцяли вкладникам в розпал світової фінансової кризи, тепер не зустрінеш ні в одній банківській програмі. "Акційні" відсотки зробили свою справу, приманити вкладників, і пішли в небуття. В даний час банки знижують ставки із депозитів: сьогодні вкладник може розраховувати лише 14-18% річних і то у випадку, якщо довірить гроші банку не менше ніж на рік. Зниження ставок - змушений захід, без якого банківський ринок чекають великі проблеми.
Портал "Політика і гроші" вирішив розібратися, в чому причина різкого здешевлення депозитів, що чекає депозитний ринок в 2011 році і до чого слід готуватися вкладникам.
Перемога за ними
Депозити все-таки повернулися до банків. Причому потік ресурсів такий, що банківська система скоро може захлинутися. Так, за даними НБУ, за 8 місяців 2010 року приріст коштів фізичних осіб у банках досяг майже 40 млрд грн, з яких вклади склали 35 млрд грн, в той час як за весь 2009 рік населення вилучило з банків 20 млрд грн.
"Зараз банки не відчувають дефіциту ресурсів, тому що зараз залучення внесків від населення йде досить успішно. У зв'язку з відновленням позитивної динаміки залучення коштів знизився попит і вартість ресурсів на міжбанківському ринку" - каже Анджей Олійник, директор з маркетингу та розвитку продуктів Platinum Bank .
Відсутність ресурсного голоду допоможе відновити кредитування, що, у свою чергу, призведе до вирівнювання ліквідності та платоспроможності. Крім того, депозитні ставки продовжують знижуватися, що дає надію на кредити за більш прийнятними умовами. Вже зараз прибутковість вкладів така, що в ідеалі банки можуть встановлювати відсотки за гривневими позиками на рівні не вище 20%.
Тим не менше, для повернення кредитів потрібно не тільки радикальне зниження ставок. Наприклад, депозитна база в гривні нездатна покрити довгострокове іпотечне кредитування, оскільки для цього банкам потрібні "довгі" ресурси, які завжди залучалися за кордоном. Тепер же вікна іноземного фінансування закриті.
Та й плани <НБУ ініціювати остаточну заборону на валютні кредити для фізосіб через закон "Про захист прав споживачів" значно ускладнять життя банкірам. "Ми, в принципі, пропонуємо продовжити норму чинного закону, який тимчасово ввів заборону на надання валютних кредитів", - повідомив днями директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новіков.
Все це може зіграти з банками дуже злий жарт: виникне проблема відсутності надійних позичальників, яка посилюється гіперліквідністю банківської системи, низькою активністю кредитування і, як і раніше, високим рівнем проблемної заборгованості. Простіше говорячи, гроші є, а видавати їх просто нікому. А це явно не піде на користь ні банкам, ні клієнтам, які в разі подальшого застою на кредитному ринку ризикують знову зіткнутися з проблемою повернення своїх вкладів.
Роздача слонів позаду
Як не крути, а час нечуваного прибутку, який приносили депозити, вже позаду. "Високі ставки (до 28% річних у гривні), що існували раніше, були свого роду премією за ризик, коли в атмосфері кількох гучних дефолтів, падіння економіки та загальної невизначеності вкладник вірив банку. Для банків тоді основним пріоритетом була ліквідність, нехай навіть якийсь час у збиток ", - пояснює Валерій Олійник, заступник голови правління Діамантбанку.
Зараз середні ставки із найпопулярніших депозитів із правом поповнення та зі зняттям коштів в кінці терміну коливаються в межах 15-16% залежно від умов депозитного договору. Коли мова йде про вклади більше 1 року, ставки знижуються до 13-14%. І тільки накопичувальні депозити, без права дострокового зняття, утримують прибутковість 17-18%.
Середні ставки на валютні заощадження і зовсім не радують: близько 6-8% для вкладів як з правом дострокового зняття, так і з правом часткового поповнення, і до 8-10% для строкових депозитів, які не дають доступу до грошей до кінця дії договору.
"Настільки низькі ставки пояснюються відсутністю навіть теоретичних можливостей роздати залучені кошти на кредити у валюті через обмеження НБУ. Потреба в доларах і євро зберігається тільки в тих банків, яким потрібно повертати зовнішні кредити, але й вони можуть придбати валюту на міжбанку у разі відсутності внутрішніх резервів ", - говорить Володимир Олексюк, експерт аналітичного департаменту X-Trade Brokers Ukraine.
Плюс до всього практично зник розрив між прибутковістю накопичувальних вкладів та строкових депозитів. Крім того, "заморожена" прибутковість із короткострокових депозитів, а також із "гнучких" вкладів, які дають доступ до грошей у будь-який момент. Це означає, що зараз накопичувальний рахунок з можливістю оперативного доступу вигідніший, ніж місячний або квартальний депозит, різниця в дохідності між ними - мінімальна: 1-3 процентних пункти.
Для або проти клієнта?
Поступово змінюються і умови депозитних договорів. Причому не завжди на користь клієнтів. Наприклад, у пікові моменти відтоку вкладів банки йшли на будь-які хитрощі, аби залучити гроші. Завдяки цій "жадобі наживи", збільшилися не тільки ставки, а й одержало широке поширення зменшення термінів депозитних продуктів, і вкрай затребуваними стали депозити з терміном розміщення від 7 до 30 днів.
Крім того, акцент робився саме на гривневі депозити з метою скорочення валютних ризиків для клієнта, а також банки досить лояльно ставилися до перерахунку відсоткових ставок при достроковому розірванні договору, і часто вкладник втрачав лише третину або половину накопичених відсотків. У той час як до кризи при розриві договору ставка змінювалась на мізерні 0,01% річних.
"Зараз спостерігається тенденція збільшення термінів за депозитними продуктами, зниження відсоткових ставок, а також обмеження можливостей як дострокового зняття депозиту, так і його поповнення", - підкреслює начальник управління методології та розробки банківських продуктів Єврогазбанку Костянтин Кононенко.
Також не виключено, що "короткі" депозити, терміном до 1 місяця з часом можуть практично піти з ринку. Особливо враховуючи той факт, що зараз банки значно більше потребують довгострокових, а не короткострокових ресурсів.
Але є і позитивні моменти. Так, все важливіше місце займає "четверта валюта" - російський рубль, його вже пропонують в рамках своїх депозитних продуктів більше 10 банків. Тим не менше, вилка відсоткових ставок досить велика: 1-8% для вкладів строком від 1 до 6 місяців, а також до 8-10% із річних депозитів. Простіше кажучи, банки поки придивляються до реакції вкладників на цю валюту, і ще не виробили єдину тарифну політику.
Приємна новина для вкладників: система заохочення постійних, "вірних" клієнтів зберігається. "Для вкладників, які зберігають довгострокові відносини з банком, при пролонгації передбачена система бонусів", - запевняє Анджей Олійник. Найчастіше бонусом є збільшена відсоткова ставка, але, якщо раніше премія могла досягати 1-3 в.п. "зверху", то тепер надбавка коливається в межах 0,25-0,5 в.п.
Падати будемо м'яко
Як вже було сказано, подальше зниження ставок - неминуче. "За нашими прогнозами, наприкінці року середні значення опустяться ще на 1-2 в.п. Динаміка зниження восени сповільниться в зв'язку з досягненням паритету між річною інфляцією (прогноз 10,1%) і прибутковістю вже розміщених активів банків", - підкреслює Володимир Олексюк.
Погоджується з ним і Костянтин Кононенко, на думку якого передумовою до подальшого падіння прибутковість вкладів є той факт, що ще на початку літа ліквідність у банківській системі досягла рекордних рівнів: залишки коштів на кореспондентських і транзитних рахунках банків перевищили 30 млрд грн.
Крім того, потрібно враховувати, що ставки за валютними депозитами можуть знижуватися навіть більше, ніж за гривневими, оскільки зниження потреби банків у доларі та євро продовжиться внаслідок суттєвого обмеження валютного кредитування. У той же час вимоги МВФ, спрямовані на лібералізацію валютного кредитування в країні-позичальнику валютних ресурсів, можуть нівелювати обмеження НБУ з видачі валютних кредитів - Нацбанк зобов'язаний буде виконати приписи Міжнародного валютного фонду.
"Ще однією тенденцією ринку депозитів стане падіння ставок за короткостроковими вкладами. Час тотальної недовіри населення до банків минув, тому фінустанови поступово починають відмовлятися від високої прибутковості із "короткострокових" депозитів, стимулюючи приріст в основному строкових вкладів", - вважає Наталя Рубан , провідний спеціаліст відділу розрахунків та супроводу фізичних осіб ЕРДЕ Банку .
Два сценарії, які влаштовують банки
У 2011 році ситуація з депозитними ставками буде розвиватися, як кажуть експерти, за можливими двома сценаріями, що залежать від темпів зростання економіки країни. "Перший варіант передбачає, що ставки закріпляться на рівні 12% річних, що навіть нижче докризового рівня. Другий передбачає варіант відображення ставками всієї кон'юнктури з амплітудою руху ціни депозитів від 13% до 17%", - зазначає Володимир Олексюк.
Зменшиться і кількість вкладників, оскільки частину населення не влаштують ставки, а друга група потенційних вкладників вже розмістить депозити до того часу. Тим не менше, за умови поліпшення якості кредитних портфелів банків, активізації кредитування бізнесу і населення, до кінця 2011 року попит на гривневі депозити може знову прокинутися.
"З самими продуктами нічого відбуватися не буде. Всі вони винайдені на початку 90-х, два роки тому істотною зміною в продукті став ощадний універсальний вклад з можливістю роботи в режимі поточного рахунку, але за ставкою термінового. Причиною цього стало введення НБУ мораторію на дострокове зняття вкладів ", - вважає в.о. голови правління, керівник роздрібного напрямку СЕБ Банку Віталій Воротніков.
Із нововведень можливі нестандартні депозитні пропозиції, які передбачають комбінацію вкладів, страхування життя та інвестиційних фондів, що дає можливість не тільки зберігати свої заощадження, але і отримувати більший дохід за рахунок інвестицій. Тим не менш, їх масового розповсюдження можна очікувати в більш далекій перспективі.
Зараз у банків зовсім інші турботи. Їм доведеться не тільки здешевлювати депозити, щоб дещо зменшити запал вкладників, але і шукати способи розміщення залучених грошей, інакше надлишкова ліквідність здатна вивести з рівноваги навіть стабільні банки, не говорячи вже про менших учасників ринку.
Крім того, не варто забувати про другу хвилю кризи, якою так лякають останнім часом. "Дев'ятий вал" здатний наробити чимало лиха: породити черговий брак ресурсів у банків, погіршити ще більше кредитний портфель, і змусити банки знову роздувати депозитні ставки, щоб утримати вкладників.
Тим не менш, настільки жахлива перспектива малореальна, тому що підтримка МВФ зіграє в "спонсорстві" банків чималу роль. "За умови, що банківська система одержить необхідний капітал МВФ до кінця цього року, поліпшення ситуації можна очікувати вже в прийдешньому 2011 році", - упевнений керівник аналітичного департаменту інвестгрупи "ТАСК" Андрій Шевчишин.
Тому, нехай подальше зниження депозитних ставок і неминуче, їх падіння дає шанси для оздоровлення кредитного ринку, який нарешті зрушить розвиток банківської системи з мертвої точки.
Віктор Стуков
За матеріалами: Фiнансовий Захист
Поділитися новиною
