Японія і ризики нової азійської кризи


Японія і ризики нової азійської кризи

Європейська боргова криза змусила багатьох замислитися про проблеми сектора суверенних позик. Активне бюджетне стимулювання призвело до втрати довіри інвесторів до периферійних європейських країн з високими дефіцитами бюджетів та негативними платіжними балансами.

Японія є лідером серед країн Великої Сімки за рівнем державного боргу до внутрішнього валового продукту (904 трлн. єн або $ 10 трлн. на кінець червня 2010 року). Щодо ВВП, борг країни досяг рівня 190%. Доходи японського бюджету склали лише 48 трлн. єн, витрати - 92.3 трлн. єн, при розмірі ВВП 475.2 трлн. єн. Зовні ситуація жахлива, але у цієї країни є свої особливості, які вигідно відрізняють її від інших держав з високими рівнями державного боргу.

Перше, що варто враховувати - це чистий борг (без урахування резервів пенсійних фондів та валютних резервів), який складає близько 110% ВВП і несе в собі ризикову складову (вкрай велике значення, але нижче боргу Греції). Другою особливістю є той факт, що власниками більшої частини позики є японські банки, домогосподарства, страхові компанії і пенсійні фонди. Із загального обсягу випущених облігацій за підсумками 2008 року тільки 6.8% тримали нерезиденти.

Це вигідно відрізняє Японію від таких країн, як Греція, де значна частина боргу зосереджена в руках іноземних інвесторів та банків. Активізація Китаю на ринку облігацій країни висхідного сонця, звичайно, підвищила цей рівень у 2009-2010 роках, але не так істотно, щоб ризики Японії зросли, тим більше що китайські покупки - це довгострокові інвестиції резервів, які досягли $ 2.5 трлн.

Низька залученість іноземного капіталу практично знімає ризик втечі іноземців з японського боргового ринку. Варто пам'ятати, що "грецька криза" розпочалася з масового розпродажу афінських позик з боку швейцарських банків (у 4 кварталі 2009 року вони позбулися від грецьких боргів на $ 60 млрд.).

Основні ризики зосереджені у внутрішньому секторі Японії і пов'язані із погіршенням ситуації в економіці, що скорочує можливості збільшення накопичень. Дефіцит бюджету країни в 2010 році склав близько 9.3% від ВВП, у кризовий рік - 11.2%. Японську економіку в даний період підтримав попит з боку Китаю.

Але на тлі уповільнення американської економіки, слабкого попиту з боку Європи (і зростання цінової конкурентоздатності Єврозони, внаслідок падіння євро) і охолодження китайської економіки, зростають ризики для економіки Японії. Основним чинником, який може дестабілізувати сектор державного боргу, є падіння доходів домогосподарств.

Суть полягає в тому, що японці традиційно зберігають значну частину своїх доходів та інвестують їх безпосередньо (або за допомогою банківського сектору) у державні облігації та іноземні активи. За останні два роки норма заощаджень склала 26% від наявних доходів, причому ця цифра включає кризовий період, в який безробіття зросло, а зарплати знижувалися. Свою роль тут зіграв японський менталітет: компанії вважали за краще не розлучатися з працівниками після провалу промисловості на 35%, а зафіксували скорочення прибутків.

Джерелом високих доходів (що дозволяють при підтримці стійкого рівня життя тримати високу норму заощаджень) виступає потік капіталу до країни у вигляді доходів від експорту та інвестицій. За останні 12 місяців позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу Японії склало 16 трлн. єн, або $ 175 млрд., з яких близько двох третин - інвестиційні доходи, близько третини - чистий експорт. Саме з цієї причини для економіки ключове значення має курс єни, зростання якого знижує прибуток від зовнішніх вкладень (і знецінює накопичення японців), а також позбавляє японську промисловість конкурентоздатності (що несе ризики зростання безробіття).

Чиста зовнішня інвестиційна позиція складає $ 2.9 трлн., причому рівно стільки ж нараховують портфельні інвестиції в закордонні активи. Згідно з опитуваннями уряду, близько 40% японських компаній планують переносити виробництво в інші країни, якщо курс національної валюти продовжить залишатися на рівні 85 єн за долар.

Ситуація зі станом японської економіки та перспективами сектора держфінансів зараз стає складнішою: Центробанк і уряд не можуть нічого протиставити зростанню єни. Початок інтервенцій спровокує приплив спекулятивних капіталів, а схильність японців до скорочення зовнішніх інвестицій при зростанні єни тільки збільшить обсяги покупок національної валюти. У підсумку, може повторитися ситуація 2003 року, коли Банк Японії змушений був піти переможеним, а також нещодавнє "побиття" Національного банку Швейцарії (який припинив інтервенції, зазнавши пристойного збитку, але швейцарський франк все одно злетів до історичного максимуму).

Ніяк не втручатися у ситуацію Мінфін і Банк Японії також не можуть, тому що негативні настрої на світових фінансових ринках та погіршення економічної ситуації змушують скорочувати зовнішні інвестиції, а компанії вивозити виробництва, щоб хоч якось утримати свої ринки збуту. Останні заходи з нарощування кредитування банків на 10 трлн. єн ($ 117 млрд.) з боку Банку Японії і додаткове бюджетне стимулювання з боку уряду в розмірі 920 млрд. єн істотно ситуацію не змінять.

Протистояти зростанню валюти, швидше за все, вдасться тільки спільними зусиллями Банку Японії, ЄЦБ і ФРС. Якщо ж ситуація не зміниться, світова економіка продовжить сповільнювати темпи зростання, а розвинені країни - сповзати у рецесію, то ми побачимо прискорення зростання єни, з подальшою дестабілізацією економічної, а за нею і фінансової системи Японії.

На сьогоднішній день боргову кризу в США вдалося перевести у повільну стадію: труднощі не вирішені, а економічні перспективи вкрай сумнівні. Наступну за нарощуванням дефіцитів бюджетів криза суверенного боргу в Європі вдалося стабілізувати, але проблеми лише відстрочили: внутрішні дисбаланси продовжують зростати, економіку підтримує валюта, яка різко подешевшала.

Фактор валютних курсів в Азії може вийти на перший план: посилення протекціонізму відносно Китаю і зростання цінової конкурентоспроможності Європи на тлі явних труднощів у країні сонця, що сходить, у зв'язку із зростанням єни, будуть сприяти зростанню ризиків дестабілізації ситуації в азійському регіоні.

Судячи із проблем Японії, ризиків кредитного сектора Китаю, зростання протекціонізму в США, бульбашки на ринку нерухомості Австралії та сильної залежності сходу від динаміки світової економіки, можна зробити висновок, що економічні та фінансові ризики зміщуються в азійський регіон.

Єгор Сусін

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua