609
Україна зі світом накоротко
— Казна та Політика
Зовнішній борг України продовжує зростати: тоді як банки в I півріччі скоротили борги на $2,5 млрд, держава і корпорації наростили їх на ту ж суму, а короткострокові зобов'язання і зовсім зросли на $5,4 млрд. Експерти відзначають високу ризиковість коротких позик через можливі проблеми з їх рефінансуванням.
Фінансова криза пішла на користь банкам: майже за два роки вони скоротили зовнішні борги на $13,9 млрд - до $28,2 млрд, йдеться в звіті Нацбанку. При цьому з початку року банки зменшили свою заборгованість на $2,5 млрд. "Борг банків скоротився на 33%, а частка зовнішнього фондування - з пікових 33% від загальних активів у середині 2008 року до 23% в середині 2010 року, - відзначає аналітик ІК Concorde Capital Микита Михайличенко.- Зовнішня заборгованість, що скоротилася, досі заміщається кредитами НБУ - 8,6% від активів на середину 2010 року, тоді як до кризи вони складали менше 1%, а також короткостроковими депозитами клієнтів".
Інші позичальники, навпаки, продовжували нарощувати борги. Підприємства залучили в I півріччі $2,5 млрд, довівши портфель зобов'язань до $51,1 млрд. З врахуванням заборгованості держави загальний зовнішній борг зріс на $1,2 млрд - до $104,5 млрд. В майбутньому зростання зовнішніх боргів триватиме. "Зростання заборгованості підприємств пов'язане зі збільшенням зовнішньої торгівельної активності. А нарощення держборгів поки не є критичним, бо державі удається балансувати між єврооблігаціями і короткими боргами, - говорить аналітик ІК 'Ренесанс Капітал Україна' Анастасія Головач.- Нарощення боргу триватиме, бо в 2010-2011 роках у нас буде дефіцитний бюджет".
Підприємства і держава активно залучали саме короткострокові борги - їх обсяг зріс на $5,4 млрд, до $24,5 млрд. Темпи зростання заборгованості випередили швидкість нарощення валютних резервів НБУ (збільшилися на $3 млрд). До того ж припинилося скорочення боргу, який має бути повернений кредиторам в найближчі 12 місяців. Якщо в 2009 році цей показник скоротився на $6,6 млрд, то з початку поточного року зріс - на $5,9 млрд, до $42,1 млрд. Борг збільшився через накопичення прострочення, торгівельних кредитів і залучення державою шестимісячного кредиту банку ВТБ на $2 млрд.
Короткострокові кредити більш ризиковані для позичальників у порівнянні з довгостроковими, оскільки на короткому проміжку часу складніше прогнозувати зміну валютного курсу і процентних ставок. "Основним ризиком є труднощі з погашенням не лише відсотків по кредиту, але і частини тіла позики. Підприємства, які дуже оптимістично оцінили свої перспективи в II півріччі і направили залучені кошти на розширення ресурсної і технічної бази, можуть зіткнутися з недостатнім попитом на продукцію і недоотримати прибуток", - відзначає аналітик ІГ "Сократ" Олександр Саливон. За словами економіста ІК "Трійка Діалог Україна" Ірини Піонтковської, можливості рефінансування залежать від мінливої ситуації на міжнародному борговому ринку і якості позичальника: "Наприклад, держава в липні відмовилася від розміщення бондів зважаючи на несприятливу ситуацію, але вже у вересні розмістила облігації на прийнятних умовах".
Ризиковість коротких позик може бути знівельована тим, що їх власники охоче погоджуються на пролонгацію. "Більшість короткострокових кредитів банків - ресурси материнських установ, а підприємств - афілійованих зарубіжних компаній. Такі кредити без проблем будуть пролонговані у разі потреби, і в найближчі декілька років коефіцієнт рефінансування зовнішнього боргу в приватному секторі перевищить 100%", - вважає аналітик ІК BG Capital Віталій Ваврмщук.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
