617
Україна зі світом накоротко
— Казна та Політика
Зовнішній борг України продовжує зростати: тоді як банки в I півріччі скоротили борги на $2,5 млрд, держава і корпорації наростили їх на ту ж суму, а короткострокові зобов'язання і зовсім зросли на $5,4 млрд. Експерти відзначають високу ризиковість коротких позик через можливі проблеми з їх рефінансуванням.
Фінансова криза пішла на користь банкам: майже за два роки вони скоротили зовнішні борги на $13,9 млрд - до $28,2 млрд, йдеться в звіті Нацбанку. При цьому з початку року банки зменшили свою заборгованість на $2,5 млрд. "Борг банків скоротився на 33%, а частка зовнішнього фондування - з пікових 33% від загальних активів у середині 2008 року до 23% в середині 2010 року, - відзначає аналітик ІК Concorde Capital Микита Михайличенко.- Зовнішня заборгованість, що скоротилася, досі заміщається кредитами НБУ - 8,6% від активів на середину 2010 року, тоді як до кризи вони складали менше 1%, а також короткостроковими депозитами клієнтів".
Інші позичальники, навпаки, продовжували нарощувати борги. Підприємства залучили в I півріччі $2,5 млрд, довівши портфель зобов'язань до $51,1 млрд. З врахуванням заборгованості держави загальний зовнішній борг зріс на $1,2 млрд - до $104,5 млрд. В майбутньому зростання зовнішніх боргів триватиме. "Зростання заборгованості підприємств пов'язане зі збільшенням зовнішньої торгівельної активності. А нарощення держборгів поки не є критичним, бо державі удається балансувати між єврооблігаціями і короткими боргами, - говорить аналітик ІК 'Ренесанс Капітал Україна' Анастасія Головач.- Нарощення боргу триватиме, бо в 2010-2011 роках у нас буде дефіцитний бюджет".
Підприємства і держава активно залучали саме короткострокові борги - їх обсяг зріс на $5,4 млрд, до $24,5 млрд. Темпи зростання заборгованості випередили швидкість нарощення валютних резервів НБУ (збільшилися на $3 млрд). До того ж припинилося скорочення боргу, який має бути повернений кредиторам в найближчі 12 місяців. Якщо в 2009 році цей показник скоротився на $6,6 млрд, то з початку поточного року зріс - на $5,9 млрд, до $42,1 млрд. Борг збільшився через накопичення прострочення, торгівельних кредитів і залучення державою шестимісячного кредиту банку ВТБ на $2 млрд.
Короткострокові кредити більш ризиковані для позичальників у порівнянні з довгостроковими, оскільки на короткому проміжку часу складніше прогнозувати зміну валютного курсу і процентних ставок. "Основним ризиком є труднощі з погашенням не лише відсотків по кредиту, але і частини тіла позики. Підприємства, які дуже оптимістично оцінили свої перспективи в II півріччі і направили залучені кошти на розширення ресурсної і технічної бази, можуть зіткнутися з недостатнім попитом на продукцію і недоотримати прибуток", - відзначає аналітик ІГ "Сократ" Олександр Саливон. За словами економіста ІК "Трійка Діалог Україна" Ірини Піонтковської, можливості рефінансування залежать від мінливої ситуації на міжнародному борговому ринку і якості позичальника: "Наприклад, держава в липні відмовилася від розміщення бондів зважаючи на несприятливу ситуацію, але вже у вересні розмістила облігації на прийнятних умовах".
Ризиковість коротких позик може бути знівельована тим, що їх власники охоче погоджуються на пролонгацію. "Більшість короткострокових кредитів банків - ресурси материнських установ, а підприємств - афілійованих зарубіжних компаній. Такі кредити без проблем будуть пролонговані у разі потреби, і в найближчі декілька років коефіцієнт рефінансування зовнішнього боргу в приватному секторі перевищить 100%", - вважає аналітик ІК BG Capital Віталій Ваврмщук.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
Також за темою
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
МЗС зняло рекомендації щодо обмеження поїздок до Угорщини
З 1 липня в Україні планують запустити програму «єКнига» для новонароджених і субсидії на оренду для книгарень
Україна та Сирія домовилися про співпрацю у сфері АПК та відкриття посольств
Мінсоцполітики відмовилося від ідеї обовʼязкової накопичувальної пенсійної системи
