1874
Багаті і турбулентність
— Казна та Політика
Днями інформагентства поширили повідомлення про останню доповідь МВФ, в якій той висловлює песимістичні прогнози стосовно перспектив світової економіки. Фонд дуже тривожить накопичення розвиненими країнами суверенних боргів: Японія має боргів на 220% ВВП, Італія - на 115%, Бельгія на 97%. Судячи з нещодавньої паніки на європейських біржах, борги багатих країн ще більше непокоять і учасників фінансового ринку. Заможні країни увійшли в період "турбулентності". Трясти буде - мало не здасться.
Якщо коротко, то в останній доповіді МВФ сказано, що зростання світової економіки до кінця 2010 року сповільниться. На думку експертів організації, це станеться через те, що уряди багатьох країн не можуть впоратися з борговими зобов'язаннями, а фінансовий сектор продовжує зазнавати труднощів.
Крім того, МВФ перераховує чинники, які можуть погіршити ситуацію ще сильніше, такі, наприклад, як спад ринку нерухомості в США. Саме з американського ринку нерухомості почалася світова фінансова криза. МВФ попереджає, що якщо число неплатежів з іпотеки піде вгору, то ринок кредитів знову може почати убожіти.
Крім того, не відкидається можливість нових проблем на рівні держав, подібних до тих, що призвели до необхідності виділення Греції кредиту в 100 млн. євро цього року.
В цілому, доповідь МВФ малює досить сумну картину. У розділі рекомендацій говориться, що уряди розвинених країн повинні намагатися скоротити дефіцити бюджету. А країнам МВФ, що розвиваються, радить приділяти основну увагу не стільки експорту, скільки стимулюванню внутрішнього попиту.
Також, згідно з даними спільної доповіді МВФ і Міжнародної організації праці (МОП), після світової фінансової кризи кількість безробітних в світі досягла 210 млн. осіб, що є найвищим показником в історії.
Якщо ж аналізувати ситуацію детальніше, то з прес-релізу МВФ №10/322 (R), поширеного 1 вересня 2010 року, витікає, що країни з розвиненою економікою становлять серйозну загрозу для планетарної стабільності. Бо варто одній такій країні оголосити дефолт, як всі інші відчують себе, як в літаку, що потрапив у зону турбулентності.
МВФ цитує директора свого Департаменту з бюджетних питань Карло Коттареллі, який категорично заявив: "Державний борг в країнах з розвиненою економікою підвищився до рівнів, що раніше не спостерігалися в період відсутності великих воєн. Борг сектора державного управління в країнах групи 20-ти з розвиненою економікою підскочив з 78% валового внутрішнього продукту (ВВП) в 2007 році до 97% ВВП в 2009 році, а в 2015 році він зросте до 115% ВВП.
Високий рівень державного боргу пояснюється не лише фінансовою кризою, але і слабкою податково-бюджетною політикою в минулі десятиліття, коли у важкі часи рівень боргу підвищувався, але в сприятливіші періоди не скорочувався. Майбутнє завдання є ще складнішим, оскільки старіння суспільства і глобальне потепління клімату додатково тиснуть на державні фінанси. Це наочно показує крайню необхідність довгочасних податково-бюджетних реформ, які забезпечать поступове, але стійке поліпшення боргової ситуації в майбутні десятиліття", - наполягає Коттареллі.
Вторить колезі і заступник директора Дослідницького департаменту МВФ Джонатан Д.Острі. "Країни з найвищим рівнем заборгованості наближаються до межі боргу, за яким їх стан бюджетів може стати неприйнятним, - стверджує він. - Межі боргу не "висічені на камені", але вони показують, що для відновлення стійкості потрібно буде радикально змінити поведінку в порівнянні з традиційною динамікою. Іншими словами, звичайний підхід не вирішить проблему".
До кінця літа МВФ підготував три доповіді, що стосувалися тривожних тенденцій в розвинених країнах: Long-Term Trends in Public Finances in the G-7 Economies ("Довгострокові тенденції в державних фінансах країн Групи семи"), Fiscal Space ("Бюджетний простір") і Default in Today’s Advanced Economies: Unnecessary, Undesirable, and Unlikely ("Дефолт в сьогоднішніх країнах з розвиненою економікою: не потрібний, небажаний і маловірогідний").
В першому аналізується різке збільшення боргу під час кризи і дається оцінка перспектив зниження коефіцієнтів боргу в майбутні роки. В документі робиться висновок про те, що для того, щоб не перешкодити невпевненому підйому і в той же час запевнити учасників ринків капіталу в стабільності фінансів, податково-бюджетна політика має бути чітко визначена, при цьому основну увагу треба приділяти поступовій, але стійкій консолідації, а не просто посиленню політики найближчим часом.
В роботі Fiscal Space розглядається стійкість боргової ситуації в деяких країнах з розвиненою економікою і дається оцінка, якою мірою уряди мають можливість для бюджетного маневру, перш ніж ринки змусять їх різко посилити політику.
Третій документ озаглавлений так красномовно, що не потребує особливих коментарів: "Дефолт в нинішніх країнах з розвиненою економікою: не потрібний, небажаний і маловірогідний". Тут розглядаються нещодавні припущення учасників ринку про те, що погіршення державних фінансів може призвести до дефолту в деяких країнах з розвиненою економікою, особливо в "периферійних" країнах Європи.
В документі робиться висновок, що ризик реструктуризації боргу наразі істотно завищений, і стверджується, що якщо боргові дефолти в минулі десятиліття, в основному в країнах з ринком, що формується, були викликані в першу чергу нестримно зростаючими витратами на обслуговування боргу, поточні труднощі країн з розвиненою економікою викликані в основному їх великими первинними дефіцитами.
До найостаннішого часу це висловлювалося в значному звуженні регіональних суверенних спредів. На тлі бюджетних проблем Греції інвестори насьогодні переоцінюють ці ризики в рамках регіону. Це вказує на необхідність продовження реалізації директивними органами планів бюджетної консолідації і зміцнення економічного управління в зоні євро, що заслуговують на довіру.
Повідомлення про Європейський механізм фінансової стабільності і програму Європейського центрального банку (ЄЦБ) з купівлі цінних паперів сприяло ослабленню напруженості з деяких найбільш гострих аспектів ринку облігації зони євро.
Невизначеність фактичного ризику банків із суверенного боргу в країнах, що зіштовхуються з проблемами економічної політики, призвела до значної напруженості у сфері міжбанківського фінансування. Європейський Центробанк скасував вимоги заставного забезпечення щодо суверенного боргу Греції і відновив деякі довгочасні операції, тоді як Федеральна резервна система відновила лінії валютних свопів. Незважаючи на ці зусилля з поліпшення функціонування міжбанківського ринку, банки зони євро продовжують накопичувати ліквідність і вкладати ці кошти в механізм депозитів ЄЦБ.
Ослаблення євро забезпечило вигоди, пов'язані з частковою компенсацією
несприятливої дії збільшеного суверенного і банківського ризиків на темпи економічного зростання в зоні євро. При цьому поєднання ризиків суверенного кредиту, банківського сектора і макроекономічних ризиків також підвищило вірогідність хаотичного коректування обмінних курсів.
На думку виконавчого директора Фонду Блейзера в Україні Олега Устенка, в своїх доповідях і заявах МВФ хоче показати, що ситуація залишається невизначеною, можливі негативні сплески в США і Європі. Побоювання Фонду викликає те, що, скажімо, Штати демонструють декілька кварталів поспіль економічне зростання, але… без збільшення кількості робочих місць. Що однозначно характеризує це зростання як нестійке. Крім того, їх тривожить ситуація на ринку американської нерухомості: будівництво йде досить активно, але продажів мало.
Але найбільше МВФ турбують проблеми, пов'язані з величезним обсягом суверенного боргу розвинених країн. Варто враховувати, що на борги накладаються дефіцити держбюджетів країн ЄС. І тут є два варіанти: суворий режим бюджетної економії або нові позики. Уряди країн ЄС, швидше, віддають перевагу другому шляху, випускаючи нові боргові зобов'язання, які скуповує ЄЦБ.
У зв'язку з цим, цікаво відзначити реакцію ринків на нещодавно проведений стрес-тест для 65% банківської системи Європи. Минулого четверга були оприлюднені дані про те, що європейська фінансова система стабільна, і банки потребують лише додаткової рекапіталізації. Але ринок цьому не повірив і не пішов угору. В п'ятницю почалися зниження всіх котирувань. Виступив представник ЄЦБ із заявою, що все здорово, хлопці. Не допомогло.
В ЄЦБ заметушилися, зробили додаткові виступи, провели масовану атаку в неділю, щоб зупинити падіння. Зараз, схоже, ринки заспокоїлися, але питання залишилися. Чому обстежували лише 65%? Чому були такі критерії, а не інші? "Файнешнл таймс", наприклад, запитує, чому не розглядали варіант дефолту з суверенних зобов'язань? Що буде тоді? Зрозуміло, що не розглядалося, аби не викликати паніки, але вочевидь, що ринок це питання непокоїть.
Для України проблеми заможних країн можуть висловлюватися в одному: ми великі боржники Заходу взагалі і Європи зокрема. Поки в 95% випадків позики нам реструктуризували. Але погіршення ситуації в європейському регіоні означає, що рівень реструктуризації боргів буде набагато нижчий. Європі знадобляться живі гроші, і вона вимагатиме від боржників повернення позик.
Галина Акімова
За матеріалами: Версії.сом
Поділитися новиною
