674
Друга, резервна, російська
— Казна та Політика
До Верховної ради України внесений проект закону "Про мови в Україні". Цим документом передбачений вільний розвиток і використання російської мови, а також ще 13 мов національних меншин, що живуть в країні, пише журналіст Павло Дульман в свіжому номері "Російської газети".
Документ розроблений депутатом парламенту від Партії регіонів (ПР) Вадимом Колесніченком, хоча сам автор підкреслює, що в законопроекті використовувалися ще напрацювання Євгена Кушнарьова, заступника глави партії, який трагічно загинув ц 2007 році. Саме він свого часу порушив питання про використання на Україні положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Власне, саме положення цього міжнародного документа включені Колесніченком до національного законодавства.
Втім, варто зазначити, що про реальну двомовність, а вже тим більше 14-мовності в Україні, документ нічого не говорить. Практично кожен розділ закону вже в перших рядках стверджує, що основною мовою в тій або іншій області людської діяльності - від судочинства до міжнародних договорів - залишається державна мова України. Тобто українська. Її непорушному державному статусу присвячена стаття номер шість закону. "Українська мова як державна мова обов'язково використовується на всій території України при виконанні повноважень органами законодавчої, виконавчої і судової влади, в міжнародних договорах, в навчальному процесі в навчальних закладах в порядку, який позначається цим законом", - дослівно сказано в преамбулі.
Проте вже стаття сьома цілком присвячена російській мові і українсько-російській двомовності. Так, частина друга статті свідчить: "Українсько-російська двомовність, яка склалася історично, є важливим досягненням українського народу, потужним чинником консолідації багатонаціонального українського суспільства". Всього ж цим законом передбачається захищати і розвивати на території України 14 мов, включаючи ідиш і гагаузьку.
Що ж гарантує закон російськомовним громадянам і іншим національним меншинам? Документ чітко визначає умови, за якими мова може бути визнана регіональною, відповідно до європейської практики. Для цього потрібне рішення обласного парламенту і наявність обов'язкової умови - 10 відсотків населення регіону повинне представляти відповідну національну меншість. Кількість "меншості" встановлюється за даними перепису.
Що дає статус "регіональної" мови? Можливість спілкуватися нею з органами державної влади і їх представниками в повідомному порядку, а також широке використання в освіті і культурі на певній території. Російська ж мова залишається "резервною" в разі, якщо, наприклад, нотаріус або слідчий спілкується з людиною, що не знає "державної мови", або ж представник влади не знає рідної мови "клієнта".
Іншими словами, про реальну двомовність і рівноправ'я російської і української мов в Україні, як і раніше, не йдеться. Більше того, міністр юстиції України Олександр Лавринович нещодавно висловився в тому дусі, що непогано б заборонити проведення референдумів про двомовність на місцевому рівні. Мовляв, це прерогатива центральної влади. Центральна ж влада, в особі самого президента України Віктора Януковича, вже неодноразово давала зрозуміти: ввести двомовність в Україні неможливо чисто технічно - потрібен референдум і внесення змін до конституції. При нинішньому політичному і демографічному розкладі в країні навряд чи такий крок можливий.
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
