3616
"Моніторіти" не шкідливо
— Казна та Політика
6 вересня стало відомо, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг зобов'язала кожну четверту страхову компанію України пройти позаплановий аудит. Більше того, Держфінпослуг вказала, який саме аудитор повинен провести перевірку для тієї чи іншої фірми. За інформацією самих страховиків, така державна ініціатива обійдеться ринку в суму від 2 до 10 мільйонів гривень.
Раніше, інша Державна комісія - з цінних паперів і фондового ринку розробила законопроект, згідно з яким покупці 10% акцій учасників фондового ринку будуть зобов'язано інформувати її про операції за півроку до їх укладення. А ще раніше - 21 серпня - набрав чинності закон України "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", що розширив коло осіб, які є суб'єктами первинного фінансового моніторингу. До нього потрапили представники таких нефінансових професій як нотаріуси, адвокати, суб'єкти підприємницької діяльності, які надають юридичні послуги, ріелтори. Судячи з усього, чинна влада вирішила значно підсилити нагляд над українськими ринками.
Благі наміри
Фінансовий моніторинг є невід'ємною атрибутикою розвинених країн і не дивно, що влада України говорить про необхідність врахування західного досвіду і турботу про українців. Пояснюючи необхідність аудиту страховиків, глава Держфінпослуг Василь Волга заявив: "Українська федерація страхування клопотала перед нами про необхідність застосування пункту 2 статті 37 закону про страхування, для того, щоб очистити ринок від несумлінних гравців. Цей пункт закону не лише дає нам право, а навіть зобов'язав призначати позаплановий аудит в разі, якщо у нас виникають якісь підозри в достовірності представленого страховиком планового аудиторського висновку". Таким чином, за словами Волги, його комісія сприяє очищенню ринку від несумлінних страховиків.
Що стосується фондового ринку і посилення фінансового моніторингу, то і тут українська влада чинить так, як прийнято на Заході. "Залучення до боротьби з легалізацією незаконних прибутків представників нефінансових професій є сталою практикою на Заході, яка віднині матиме місце і в Україні", - вважає глава Київського відділення Асоціації адвокатів України, управляючий партнер юридичної фірми "Гвоздій і Оберкович" Валентин Гвоздій. За його словами, провідні європейські держави вже більше десяти років скеровують свої зусилля на запобігання і протидію легалізації прибутків, отриманих злочинним шляхом. "Проаналізувавши цей закон України, можу з повною упевненістю стверджувати про його повну відповідність міжнародним стандартам, що підтверджує виконання Україною взятих на себе зобов'язань з імплементації міжнародних стандартів у сфері фінансового моніторингу", - говорить Гвоздій.
Та і в тому, що стосується контролю фондового ринку, Україна теж іде курсом західних держав. "Система регулювання (контролю) фондового ринку в тому чи іншому вигляді існують скрізь, де існує фондовий ринок і є життєво необхідним для його функціонування елементом", - вважає юрист юридичної компанії Jurimex Андрій Матвієвський. "Зокрема, в США, де система регулювання (контролю) фондового ринку вважається однією з найефективніших у світі, до органів контролю належать як державні органи - Комісія з цінних паперів, спеціальні органи контролю в штатах, так і саморегульовані організації професійних учасників ринку цінних паперів США - фондові біржі і національна Асоціація фондових дилерів", - ілюструє Матвієвський закордонний досвід. Таким чином, за допомогою додаткового фінансового моніторингу і контролю українська влада намагається поліпшити ситуацію на українських риках страхування, фондів і зробити неможливим легалізацію прибутків, отриманих незаконним шляхом. Та при детальнішому розгляді виявляється, що деякі ініціативи влади в цьому напрямі доволі суперечливі.
Особливості національного контролю
В посиленні контролю над гравцями фондових ринків, страховиками і представниками нефінансових професій влада орієнтується на захід, але присутній і "національний колорит". Проявляється він, зокрема, в значних фінансових витратах контрольованих. "Виконання низки додаткових обов'язків, які передбачені законом "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" для представників юридичних професій, а саме обов'язкова реєстрація суб'єкта в спеціально уповноваженому органі, необхідність регулярного проведення спеціального навчання співробітників, широкі вимоги до ідентифікації клієнтів, забезпечення безперешкодного доступу суб'єктів державного моніторингу до документів та інформації й інше, спричинить немало незручностей в роботі й значні фінансові витрати", - вважає Гвоздій. В той же час, за його словами, жодних додаткових привілеїв з боку держави для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які сумлінно виконуватимуть свої обов'язки, не передбачено, визначена лише відповідальність для порушників "чим підтверджується бажання держави в особі уповноважених органів перекинути питання вирішення загальнодержавних проблем на плечі приватного сектора". Крім того, закон надає право адвокатам, нотаріусам і особам, які надають юридичні послуги, не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій в разі, якщо відповідна інформація стала їм відома при обставинах, що є предметом таємниці здійснюваних нотаріальних дій, адвокатської чи професійної таємниці. І це право, на думку Гвоздія, часто використовуватиметься.
Схожа ситуація і з законопроектом, що регулює фондовий ринок. Покликаний очистити ринок від несумлінних гравців, він через певні недоліки може відлякати іноземних інвесторів. Наприклад, заявник повинен представити документи, що підтверджують наявність у нього власних коштів для формування статутного капіталу майбутнього учасника ринку. І одночасно заявник має подати доказ повної сплати такого внеску в статутний капітал. Та і терміни, запропоновані законопроектом для прийняття рішень про узгодження статуту і видачі ліцензії, викликають обґрунтоване занепокоєння адвоката. "Йдеться про 6 місяців за умови включення в структуру власності заявника нерезидентів і за наявності в регулятора сумнівів стосовно інформації, викладеної в їхніх документах. Враховуючи жорсткі вимоги до підготовки таких документів (обов'язкова легалізація, нотаріальне завірення, в т.ч. і перекладу українською мовою), терміни складно вважати розумними", - говорить партнер юридичної фірми "Гвоздій і Оберковіч" Сергій Оберкович. Є в законопроекті й інші недоліки. Хоча, на думку адвоката, при усуненні протиріч в законопроекті і доопрацюванні законопроекту з врахуванням зауважень професійних гравців ринку, регулятор має можливість запропонувати суспільству справді важливий і необхідний документ. "В такому разі повноваження ДКЦПФР будуть направлені не на створення необґрунтованих завад у здійсненні діяльності, а на захист потенційних учасників цього ринку і їхніх інтересів", - говорить Оберкович. З ним солідарний і Матвієвський. "Введення додаткових процедур контролю саме по собі не може мати негативних наслідків, як стосовно залучення нових інвесторів, так і щодо кількості і обсягів операцій M&A. Проте їх неефективна реалізація дійсно може негативно позначитися на функціонуванні фондового ринку України, і у свою чергу, на настроях інвесторів", - попереджає юрист.
Що ж до страховиків, то вони відзначають, що при проведенні аудиту необхідно виробити чіткі критерії відбору аудиторів і забезпечити прозорість самої процедури призначення позапланового аудиту, інакше учасники ринку ризикують зіткнутися з "обдираловкою" з боку перевіряючих. "Ми дійсно виходили з такою пропозицією до Держфінпослуг, але вважаємо, що критерії перевірок, відбору аудиторів і вартість їхніх послуг мають бути визначені регулятором і оприлюднені. Аби все було прозоро", - говорить президент УФС Олександр Завада. Інакше цілком можливий масовий відхід операцій в "тінь".
Загалом, учасники ринку вважають посилення контролю і моніторингу назрілим, але просять чиновників врахувати їхні побажання і доопрацювати свої ініціативи, щоби при реалізації бажання зробити "як краще" не вийшло "як завжди".
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
