1438
Кабмін здав податки
— Казна та Політика
Тривала кампанія "Даєш Україні новий Податковий кодекс" продовжує збурювати країну. Після літнього затишшя, поєднаного з "всенародним обговоренням", Кабмін нарешті презентував нову версію - на перший погляд, м'якшу від попередньої і вірну заповітам президентської програми.
Ми будували, будували…
Протягом декількох останніх місяців обіцяний владою новий проект податкового кодексу в Україні обговорюють всі. Перша презентація довгожданого законопроекту стала темою номер один літнього політсезону. Після довгих обіцянок написати всім кодексам кодекс уряд оприлюднив специфічний документ, який викликав обурення і політичних противників, і експертів, і представників бізнес-кіл.
В тексті потенційного кодексу було чимало неоднозначних норм (до найбільш обговорюваних можна віднести корекцію системи спрощеного оподаткування разом з радикальним скороченням категорій претендентів у "єдиноподатники" і розширення репресивних можливостей "зацікавлених" органів). Від авторських прав на нього спішно відхрестився віце-прем'єр "реформації" Тігіпко, а Верховна рада, прийнявши документ в першому читанні, через деякий час веліла Кабміну до осінньої сесії обговорити податкові питання з народом.
Період запланованої роботи над помилками пройшов не так мирно, як того, можливо, чекали парламентарі. Відредаговану версію уряд представив на початку серпня, але протягом декількох днів стало очевидно, що нові податкові кодекси існують, як мінімум, в двох варіантах: "мінфінівському" і "тігіпківському". Незабаром склад робочої групи дещо змінився, стартували обіцяні громадські слухання, але єдиної думки щодо того, що саме обговорює народ, так і не склалося.
До кінця відведеного на переговори з виборцями терміну дружно дивувалися і деякі коаліціанти, і опозиціонери. "Я одержав лист від керівника (парламентського) комітету, в якому стверджується, що між проектом, переданим в Кабмін, і текстом, опублікованим для всенародного обговорення, є істотні відмінності. Виникає питання: що ми обговорюємо?" - турбувався спікер. А в опозиції подібну неузгодженість вважали приводом для того, щоб анулювати постанову ВРУ про прийняття проекту Податкового кодексу за основу і почати процес спочатку. Але в Кабінеті міністрів "перебудовуватися" або знижувати трудові темпи не стали. Ще 26 серпня віце-прем'єр Сергій Тігіпко повідомляв, що підсумковий урядовий варіант в роботі, і він серйозно відрізнятиметься від обговорюваного. Потім увагу громадськості привернуло інтерв'ю іншого віце-прем'єра - Бориса Колесникова - тижневику "Дзеркало тижня", в якому той анонсував несподівані новини, - у тому числі й скасування єдиного податку як такого. Після таких сенсаційних заяв інтерес до документа, що готується, різко зріс. І 3 вересня Микола Азаров познайомив країну з основними нормами переглянутих правил податкової гри.
Заповітам партії вірні!
Поверхневе знайомство з черговим "дублем" урядових праць підказує: у Кабміні провели свого роду роботу над помилками, пом'якшивши низку норм, що стали об'єктом різкої критики, і зберегли відданість постулатам президента - причому не лише пунктам його передвиборної програми, але і озвученому влітку побажанню про неодмінне впровадження податку на нерухомість.
Отже, серед політично зважених новин, обіцяних прем'єром, присутні практично всі гучні обіцянки глави держави. Податкові канікули для малого і середнього бізнесу? Малому (до трьох мільйонів гривень річного обороту) призначають нульову ставку податку на прибуток на п'ять років, з середнім - дещо складніше. Кабмін узяв на озброєння стратегію галузевих пільг. Відповідно, поки десятирічні канікули чекають легку промисловість (її заразом захистять забороною на ввезення секонд-хенду) і готельний бізнес. Але, теоретично, в тій чи іншій формі поблажки (не обов'язково "відпочинок" від сплати податку на прибуток) можуть чекати й інші галузі - можливо, наукоємкі.
Окрім турботи про малий бізнес, анонс глави уряду містить і інші відповіді на вимоги президента. Так, до 2014 року податок на прибуток планується поетапно зменшити до 16% (також з-під податку на прибуток виводитимуться кошти, направлені підприємствами на модернізацію). Загрожує скорочення і ПДВ (про пропоноване деякими фахівцями скасування податку на додану вартість мова так серйозно і не зайшла) - до 17% з 1 січня 2014 року. "Мимохідь" уряд підтвердив намір відшкодовувати ПДВ автоматично, вирішив повернути пеню за невчасне повернення, а заразом і уточнив сферу дії податку, вивівши з-під пільг декілька раніше "звільнених" галузей.
Перейнявся Кабмін і популярним серед українських політиків заповітом "Багаті заплатять за бідних!" При цьому чекати зовсім вже радикальних змін, напевно, не доведеться. Члени Кабінету пропонують ввести диференціацію прибуткового податку, але про верхню планку, знайому платникам податків деяких розвинених країн (35-45-50 відсотків) не йдеться. Податок на дохід, в уяві уряду повинен мати дві "сходинки": дохід нижче десяти мінімальних зарплат (з 1 липня - 888 гривень) обкладатиметься нинішньою, 15-процентною ставкою, а все, що вище - 17-процентною. За схожою схемою збираються ввести "податок на депозит", який цікавить багатьох. Обкладатися п'ятивідсотковим податком будуть доходи від тих банківських вкладів, чиї масштаби перевищують 200 тисяч гривень. Не зовсім зрозуміле одне: мова йтиме про сукупну суму всіх депозитів, що числяться за фізичною особою, чи все-таки про кожен конкретний вклад. Адже в останньому випадку неясно, що завадить їх власникам просто розподілити "яйця" по різних "кошиках". Повинен з'явитися в новому кодексі й милий президентському серцю податок на нерухомість, який, судячи з усього, зайняв місце давно обіцяного податку на розкіш. У ситуації з новою нормою різні представники кабмінівської верхівки зіграли роль "поганого і хорошого поліцейського".
Спочатку Борис Колесников приголомшив українців новиною про те, що податком на нерухомість обкладатиметься житло, що виходить за рамки 40 "квадратів" на людину в міській квартирі, і заміські будинки площею понад 200 квадратних метрів. Після такої новини пресу і деяких експертів занепокоїла незавидна доля представників соціально незахищених верств (наприклад, самотніх, та і не тільки самотніх, пенсіонерів або інвалідів), котрі живуть в квартирах, що перевищують за площею пропонований урядом неоподатковуваний мінімум.
Але через декілька днів прем'єр-міністр виявився "хорошим копом" - презентаційні матеріали прес-конференції містять гнучкіше формулювання "неоподатковувана норма на людину - 40 квадратних метрів на людину або не менше 100 метрів у місті і 200 метрів у селі на сім'ю" (правда, цікаво, як же все-таки це "або" застосовуватиметься на практиці). В інших випадках за кожен зайвий "квадрат" власникам належить платити по десять гривень на рік. Поки - можуть і збільшити.
Як і було обіцяно, Кабмін планує не повертатися до практики створення вільних економічних зон, зате скоротити кількість податків: наприклад, така доля чекає ринкові і транспортні збори (втрати від відмови від останнього передбачають компенсувати акцизом на бензин) і податок на рекламу - і перерозподілити доходи від інших (так, 50 відсотків прибутку від екологічного податку хочуть залишати в місцевих бюджетах). Зате від принципу спрощеного оподаткування, порочна практика неправедного використання якого так непокоїть віце-прем'єра з "Євро-2012", уряд поки відмовлятися не буде.
Та і попередні драконівські заходи в нового виконання виглядають трохи м'якшими: йдеться вже не про минувшину "відмовити майже всім", а про часткові обмеження (з єдиного податку імовірно "попросять" виробництво підакцизних товарів і все-таки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності). Загрожують зменшити і число "єдиноподатників" - тепер на право спростити собі життя (у тому числі - і звітне) можуть претендувати лише ті фізичні особи - підприємці, чий річний оборот не перевищує 300 тисяч гривень. Інші подробиці (ставки у тому числі) поки напевно невідомі, але попередня версія від 3 серпня великого оптимізму не вселяла.
Уточнивши, що в разі успішного проходження проекту кодексу через парламент Україна отримає "напевно, найнижчі в Європі" податки, і гарантувавши, що повноваження податкових органів не розширюватимуться, Микола Азаров старанно зіграв роль втілювача президентських дум. Готовий вислухати Кабмін і критику, яка очікує документа в парламенті. Дійсно, співати осанну уряду поки що рано. З одного боку, оновлений варіант кодексу містить більшість ідей, які пом'якшують гніт оподаткування, але втратив деякі найбільш одіозні норми. З іншого боку, до частини обіцяних нововведень, як і раніше, є питання: причому не лише "Чому так, а не інакше?" (як у випадку з дуже м'яким, як на смак тих же комуністичних соратників партії влади по коаліції, податком на "нерухому розкіш" або верхньою ставкою прибуткового податку), але і "Як це працюватиме?" (як з тим же єдиним податком і, наприклад, його взаємозв'язком з соціальними виплатами або вірогідним обов'язком використовувати касові апарати).
З третього - знаючи, як трепетно нинішня влада ставиться до податкових надходжень бюджету (прямі підтвердження чому містяться в тексті меморандуму з МВФ), сходу повірити в тотальну лібералізацію колективного розуму уряду непросто - експертам ще лише належить уважно вивчити всі новели потенційного кодексу: хтозна, які каверзи можуть таїтися серед них. Врешті, з четвертого боку, не можна забувати про залежність благих намірів Кабміну від парламенту. Адже зрештою країна отримає не той кодекс, який написали, а той, за який проголосують, - зі всіма можливими поправками.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
