Молдавія спробує змінити виборців


Молдавія спробує змінити виборців

В неділю Молдавія може вийти з тривалої політичної кризи, а може зануритися в ще більший хаос. На референдумі 5 вересня влада країни планує змінити конституцію і повернути скасовані десять років тому всенародні вибори президента. Проти цього виступає найбільша в республіці опозиційна Партія комуністів, яка закликала бойкотувати опитування. У кореспондента Володимира Соловйова, який спостерігає за підготовкою до референдуму, не виникло упевненості, що все закінчиться мирно.

Напередодні мирного референдуму в Молдавії згадують війну. Рівно 20 років тому, 2 вересня 1990 року, Придністровський регіон проголосив незалежність від Кишинева і став називатися Придністровською Молдавською республікою (ПМР). А два через роки на берегах Дністра сталася війна, що закріпила розкол Молдавії. З нагоди утворення ПМР в Тирасполі вчора пройшов небачений тут військовий парад. За головною площею у напрямі недружнього Кишинева пройшли установки "Град", бетеери і всі вісім танків, які має в своєму розпорядженні придністровська армія. Це мало продемонструвати Молдавії, що Придністров'ю є чим захиститися. Особливо якщо врахувати, що в молдавської армії танків немає зовсім.

Всі кишинівські телеканали вчора смакували мілітаристську картинку з Тирасполя. Та головною темою останніх місяців тут є намічений на 5 вересня референдум, на якому має бути змінена 78-я стаття конституції Молдавії, що прописує процедуру виборів президента. Референдум ініціював правлячий зараз в країні Альянс за європейську інтеграцію, до якого входять Ліберально-демократична партія прем'єра Влада Філата, ліберали в.о. президента Міхая Гімпу, Демпартія екс-спікера парламенту Маріана Лупу і альянс "Наша Молдова" Серафима Урекяна. Запропонована четвіркою поправка передбачає повернення до прямих виборів глави держави, які були до 2000 року. Відтоді перша особа обиралася парламентською більшістю. Проте рік тому молдавська влада була паралізована через те, що Партія комуністів колишнього президента Володимира Вороніна, що перейшла в опозицію, двічі навідріз відмовилася голосувати за кандидатуру Маріана Лупу.

Згідно із законом в цьому випадку парламент слід було б розпустити. Але правлячий альянс робити цього не став, а вирішив змінити конституцію, щоб більше не опинятися в такій безвиході. До виконання обов'язків президента на перехідний період торік приступив очільник парламенту Міхай Гімпу, який встиг відтоді відзначитися цілою серією демаршів на адресу Москви. У травні він відкинув запрошення приїхати на парад Перемоги, в червні заснував День радянської окупації Молдавії, в серпні відзначив держвинагородами членів терористичної групи Іліє Ілашку, які займалася вбивствами видних придністровських політиків. Після цього в молдавському вині, що ввозиться в РФ, Роспотребнадзор виявив шкідливий полімер дибутилфталат, а Россельхознадзор різко скоротив список компаній, що поставляють фрукти й овочі з Молдавії в Росію.

Та Гімпу це не зупинило. Зараз він активно агітує за референдум і продовжує злити Москву. Днями в.о. президента, наприклад, заявив, що для Молдавії свобода дорожча, ніж експорт вина і фруктів, тому Кишинів не має наміру "схиляти голову перед Росією".

Міхай Гімпу, Влад Філат і Маріан Лупу, який все ще сподівається стати президентом, не сумніваються, що референдум відбудеться. А вже після того, як основний закон буде скоректований, альянс обіцяє нинішньої ж осені провести парламентські та президентські вибори, щоб тим самим покінчити із затяжною політичною кризою. Аби нічого не завадило здійснити цей задум, в Молдавії був значно понижений поріг явки. Замість колишніх 60% тепер достатньо, щоб до урн прийшли 33% виборців, а зміни до конституції будуть прийняті, якщо їх підтримає більше половини тих, хто проголосували.

Тим часом очікувані нововведення влаштовують далеко не всіх. Проти референдуму виступають декілька молдавських партій на чолі з найчисленнішою і організованою Партією комуністів. Комуністи контролюють майже половину місць у парламенті - 48 з 101 - і вважають себе несправедливо обділеним владою. Вони упевнені, що референдум - це афера, затіяна альянсом, аби уникнути розпуску парламенту.

"Ми вважаємо референдум приводом, щоб не розпускати парламент і не проводити дострокові вибори. Вони бояться справжнього волевиявлення народу і використовують всілякі прийоми, - переконував кореспондента депутат-комуніст Григорій Петренко.- У 78-й статті конституції, яку вони збираються міняти, є пункт про те, що парламент треба розпустити, якщо президент двічі не був вибраний. У новому варіанті статті цієї фрази немає. А значить, після референдуму вони цілком можуть обмежитися проведенням лише президентських виборів і відмовитися проводити парламентські".

Так чи інакше, але Міхай Гімпу, який і повинен оголошувати розпуск парламенту, старанно уникає говорити про те, коли це станеться. А комуністи тим часом готуються до опору. Їх стараннями місцеві адміністрації сотень населених пунктів, включаючи друге за величиною місто Бельци, закликали громадян не йти на референдум. "Буде складно зробити так, щоб на референдум вийшло менше людей, ніж їм потрібно, але шанси є", - мріє депутат Петренко.

Комуністи впевнені, що влада готує фальсифікації. На це, на їхню думку, вказує те, що за кордоном відкрито понад 40 виборчих дільниць за межами посольств Молдавії. Але головне: за кордон відправлено 200 тис. бюлетенів, хоча виборців там всього 4 тис. "Для чого їм це? - обурюється Петренко і обіцяє: - Ми змусимо їх розпустити парламент. Методи можуть бути різними, але в рамках закону. Це і вуличні акції, і суди. Ми упевнені, що народ в змозі змести цю владу".

Приблизно з такими ж заявами півтора роки тому, перед квітневими виборами до парламенту, виступав нинішній прем'єр Влад Філат, який був тоді в опозиції до правлячої Компартії. А потім, 7 квітня 2009 року, по Кишиневу прокотилися масові безлади. Не згодні з перемогою комуністів опозиціонери розгромили будівлю адміністрації президента і парламенту.

Справа скінчилася тим, що Компартія в результаті втратила владу. Але може статися, що ненадовго. Комуністи невипадково добиваються проведення саме парламентських виборів. Перемогти в президентській гонці їм навряд чи вдасться. Харизматичний лідер партії Володимир Воронін, відпрацювавши на посаді глави держави два терміни, більше не може претендувати на цей пост. А адекватної альтернативи йому комуністи знайти не можуть. Тому ставку вони роблять на парламентські вибори, на яких і розраховують узяти реванш.

Втім, до можливого натиску Компартії влади Молдавії почали готуватися заздалегідь. На покинутому Центральному стадіоні Кишинева останнім часом регулярно проводилися навчання спецназу і поліції, які відпрацьовували розгін акцій протесту із застосуванням бронетехніки і стрілецької зброї. Остання репетиція відбулася 24 серпня.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування