2614
Знання - не головне
— Казна та Політика
Хоча на кожне бюджетне місце в українських ВНЗ цього року претендувало більше восьми осіб, загальний рівень підготовки нинішніх першокурсників помітно нижчий звичайного. Побоюючись недобору, викладачі вважали за краще не чекати, поки найбільш успішні абітурієнти визначаться з вибором вузу, а зарахували тих, хто гарантовано буде у них вчитися. І це далеко не єдиний недолік вступної кампанії-2010.
Дефіцитний бюджет
Нинішня вступна кампанія розчарувала викладачів вузів, які прогнозували напередодні прийому документів істотне збільшення кількості заочників у зв'язку з дозволом останнім здавати замість сертифікатів зовнішнього тестування іспити при інститутах. Багато вузів розраховували на збільшення держзамовлення і хоча б невеликий перерозподіл потоку абітурієнтів з економічних і юридичних спеціальностей на технічні. Але реальна ситуація виявилася прямо протилежною.
За словами проректора з навчально-виховної роботи Одеського національного університету ім. Мечникова Олександра Запорожченка, ажіотажу на заочному відділенні у них не спостерігалося, вчитись паралельно з роботою побажали всього на 100 осіб більше, ніж у минулому році, тобто замість прогнозованого дворазового збільшення потоку абітурієнтів надбавка склала менше 10%. У "Львівській політехніці", як зазначив відповідальний секретар приймальної комісії Роман Брилинський, не зафіксували навіть незначного збільшення вступників на заочне відділення. Викладачі вважають, що їхні плани сплутала недостатньо масова інформаційна кампанія профільного міністерства: багато громадян, які працюють, просто не знали, що можуть розраховувати на пільги.
Всього, за даними Міністерства освіти і науки України, вітчизняні вузи взяли 1102000 заяв, що на 12 тис. більше, ніж у минулому році. Традиційно найсильніший натиск вступників спостерігався на імениті вузи країни, але в списку лідерів відбулися зміни. Так, на першій позиції цього рейтингу несподівано опинилися Національний авіаційний університет (30,9 тис. заяв) і КПІ (близько 25 тис.), відтіснивши Національний університет ім. Т. Шевченка на третю позицію (22 тис.). З регіональних вузів найбільшою популярністю у вступників користувалися Львівський університет ім. І. Франка (23,8 тис. заяв) і Донецький національний технічний університет (близько 21 тис.).
А держзамовлення для вузів залишилось практично незмінним (132 тис. місць), а в деяких навчальних закладах навіть говорять про його скорочення. За словами пана Запорожченка, якщо в минулому році вони набрали на бюджетні місця 1058 осіб, то в цьому - 1005, оскільки університету урізали фінансування підготовки економістів (напрями "Облік і аудит" та "Економічна кібернетика").
Всі додаткові кошти, виділені на освіту в поточному році, держава направила в сегмент професійно-технічного навчання, збільшивши там кількість бюджетних місць на 23% - до 83,5 тис. У підсумку конкуренція за безкоштовні місця була значно більшою, ніж зазвичай. У міністерстві зазначають, що в середньому на кожне з них претендувало 8,4 людини проти семи в 2009 р. Але за найбільш ходовими спеціальностями цифри набагато вищі. Так, за словами Брилинського, у "Львівській політехніці" на кожне бюджетне місце на економічні напрями було подано 26 заяв, на гуманітарні - 22-24. У той же час технічні спеціальності, на які держава збільшила фінансування ще в минулому році, незважаючи на прогнози експертів, так і залишаються незатребуваними. Приміром, щоб заповнити безкоштовні місця на факультетах інформатики та прикладної фізики, у "Львівській політехніці" в цьому році пішли на безпрецедентні заходи, оголосивши, що готові приймати на ці напрямки всіх, хто не пройшов за конкурсом на інші факультети.
В потрібний час - потрібному місці
Незважаючи на спробу міністерських чиновників спростити вступну кампанію (обмеження одночасної подачі заяви трьома вузами і трьома спеціальностями, зарахування пільговиків лише на підставі оригіналів, а не копій документів та ін), порушень було більше звичайного. Координатор освітніх проектів громадської організації "Опора", який проводить моніторинг цього ринку, Микола Кузін говорить, що спостерігачі зафіксували в списках вузів чимало псевдопереможців олімпіад, які, користуючись підробленими документами, отримали право на пільговий вступ (найбільше таких випадків було в університеті ім. Т . Шевченка і КНЕУ).
Але найбільш масовим порушенням було неправомірне формування вузами списків тих, хто вступив до вузів. Згідно з правилами прийому абітурієнтів, списки мають складатися на підставі рейтингів загальних балів вступників (бали трьох сертифікатів зовнішнього оцінювання та загальний бал атестата про середню освіту). Після оприлюднення переліку зарахованих на перший курс інші повинні протягом п'яти днів надати до приймальної комісії оригінали документів (сертифікати, атестат тощо). Якщо цього не відбулося, потенційний першокурсник автоматично виключається зі списку, а на його місце можуть претендувати ті, хто раніше не пройшов за конкурсом. Оскільки в минулому році багато вузів, до останнього чекаючи абітурієнтів з оригіналами документів, у результаті недобрали потрібної кількості студентів, цього сезону вони вирішили не ризикувати.
"Інститути, не чекаючи відведених законодавством п'яти днів для подачі оригіналів, просто зарахували на перший курс тих, хто спочатку приніс документи саме у цей навчальний заклад. У результаті багато осіб з вищими балами зі списків випали, а їхнє місце зайняли менш підготовлені абітурієнти ", - констатує Кузін. Найбільше таких випадків зафіксовано в Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля, Київському університеті ім. Б. Грінченка, "Львівській політехніці", Національному університеті харчових технологій, Університеті біоресурсів і природокористування.
Викладачі пояснюють, що були змушені піти на порушення через те, що вступники з високими балами не тільки не поспішали з подачею документів, але й не виходили на зв'язок.
"У підсумку загальний бал у нас нижчий, ніж у минулому році, і не перевищує 600 з 800 максимально можливих. Зрозуміло, що і загальний рівень підготовки першокурсників гірший, ніж в минулому сезоні", - нарікає Роман Брилинський.
Коментуючи ситуацію, міністр освіти і науки Дмитро Табачник зазначив, що приймальні комісії не зобов'язані за бюджетні кошти обдзвонювати абітурієнтів і просити їх принести потрібні документи, що часто доводиться робити. На його думку, нинішня схема формування списків першокурсників є цілком правомірною. Тим часом ті, хто, незважаючи на високі бали, так і не потрапив до омріяного списоку бюджетників, спішно подають документи на контракт. За словами Олександра Запорожченка, вони вже набрали платних студентів на 7-8% більше, ніж у минулому році.
Людмила Ксьонз
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
