6970
"Боротьба" з корупцією: покидьки нині в ціні
— Кримінал
"Провокація хабара" стала улюбленою справою українських силовиків, які відповідають за боротьбу з корупцією. Як результат - тепер злочини все активніше провокуються самими правоохоронцями. До чого тепер профілактика?.. Зате до звання "Герой України" якраз представляти самих провокаторів, з чиєю допомогою плодяться і множаться "резонансні" кримінальні справи. Хто вони, герої нашого - підступого - часу?
Про те, що корупція у нас розвивається немислимими масштабами, можна почути і прочитати щодня. Політики, чиновники, тим більше правоохоронці як заклинання день за днем повторюють обіцянки винищити сей різновид криміналу під корінь. Перші особливо голосно і часто читають корупційні мантри під вибори. А останні часто ще і рапортують про нечувані успіхи на ниві боротьби з хабарництвом.
Мовляв, хабарників наловили повні в'язниці, будь ласка, подивіться, скільки саме. І - йде сюжет про упіймання чергового хабарника, а за ним - інтерв'ю з начальником відділу ДСБЕЗ. А заразом ці переможні рапорти перед журналістами дублюються в рапортах начальству, яке оцінює показники кожного свого підлеглого. І потім теж переможно рапортує - міністру, президенту, депутатам. А ті вже вирішують, чи не підкинути фінансування бравим правоохоронцям. Звичайно, підкинути! Адже міліціонери так пречудесно працюють - при колишньому міністрі внутрішніх справ їх навіть "орлами Луценка" охрестили. А що ж за птахи без фінансів?
Звичайно, є й інші способи фінансування, позабюджетні, але з цим вічні складнощі. Та й потенційні спонсори постійно відчувають скруту. Підприємці, тобто. Коли б не корупція та інший кримінал - вони б радісно допомагали рідній міліції. А нині теж змушені боротися з хабарництвом, що віднімає силу-силенну часу. Замість же бізнесу і доходів їм доводиться постійно писати заяви про здирство хабарів.
Наприклад, у приватного підприємця Віталія Павлова в 2005 році двічі вимагали хабарі. Один раз він вирішив повчитися чогось подалі від батьківщини. А проректор університету споживання і торгівлі зажадав 1200 доларів за оформлення документів на стажування за кордоном. Ясна річ, Павлов тут же написав заяву, ректора спіймали на місці злочину. А корупція на цьому не заспокоїлася, і Павлову довелося знову писати заяву. Цього разу у нього вимагала гроші спеціаліст палацу новонароджених - аж 50 гривень за оформлення свідоцтва про народження. Суперхабар міліціонери Орджонікідзенського райвідділу тут же оформили, хоча палац знаходиться на території Київського району. Але коли і кого це зупиняло?
2006 рік видався для Павлова неврожайним - в сенсі боротьби з корупцією. Всього одна заява, мовляв, головний інженер жеку вимагала у нього 200 доларів за оформлення документів на оренду приміщення. І в 2007-му не щастило. Лише один раз у нього затребували 1000 доларів в екологічній інспекції. За видачу сертифікату. Звичайно ж, заяви він справно писав. А співробітники ДСБЕЗ справно брали хабарників на місці злочину. Але що дивно - справи до суду не дійшли...
Зате в 2008-му смуга невдачі в Павлова закінчилася, і заяви він лише встигав строчити, а правоохоронці на них бадьоро реагували. У січні якась фірма не надала Павлову поліграфічних послуг на ризографі. У тому ж місяці співробітниця реєстраційної палати отримала від Павлова 600 гривень за оформлення документів. У лютому Павлов вручив судді Чугуївського суду 300 доларів за приємне йому рішення за його позовом. У березні була затримана завідувачка відділенням хоспіс, яка отримала від Павлова 1000 доларів за те, що прийняла до своєї установи бабусю Павлова. У липні співробітниця екоінспекції отримала 1000 доларів за те, що не стала проводити перевірку і була затримана на місці злочину.
Але не хабарами ж єдиними - в 2008-му Павлов активно бився. У березні заяву в міліцію подав відвідувач брудної похмурої розпивочної, пишно іменованої кафе "Лас-Вегас" - мовляв, директор закладу Павлов Віталій Миколайович заподіяв йому тілесні ушкодження. А в жовтні, як він писав міліціонерам, на нього декілька разів нападали малознайомі люди, били морду. Та коли він приїхав у судмедекспертизу, хтось подряпав йому машину...
Я не можу стверджувати, що зумів відшукати всі справи, порушені за заявою горе-підприємця. Можливо, їх значно більше - насправді, як можна завадити людині давати хабарі? Тим паче, що практично за всіма описаними фактами міліціонери приїжджали, людей затримували, справи, начебто порушували, але жодна з них до суду не потрапила. Не знаю, як це пов'язано з фінансуванням правоохоронців, особливо тих, які особисто реагували на заяви досвідченого хабарника-рецидивіста. Тим паче, що в різних районах міста міри і все інше приймали співробітники одного і того ж Орджонікідзенського райвідділу. Але була одна заява, яка закінчилася скандалом і судом.
В кінці року Павлов раптом з'явився в Краснограді і пішов до районної адміністрації. Йому дуже хотілося придбати об'єкт комунальної власності, що на ділі є купою розвалин. Навіщо вона йому знадобилася - сказати просто неможливо. Але в результаті відчайдушних маневрів підприємець познайомився із заступником глави районної адміністрації з гуманітарних питань Олексієм Руденком.
Декілька тижнів посилено пригощав чиновника коньяком "Хенессі", причому Олексій так і не задався питанням, з чого б така дружба. Тим паче, що ні вигляд і звички самого Павлова, ні антураж його розпивочної жодних уявлень про дорогу випивку не навівали. Максимум - самопальна горілка. Але, так чи інакше, а Руденко був затриманий на місці злочину при зотриманні хабара в 100000 гривень.
Звідки у бомжуватого підприємця така сума, ніхто не поцікавився. Зате правоохоронці роздзвонили скрізь і всюди, що зловили крупного чиновника, який розбазарює народне надбання. І всі контраргументи були марні. Наприклад, що заступник глави райадміністрації, тим більше з гуманітарних питань не має жодної можливості торгувати власністю району - це можливо лише через сесію райради, а потім потрібно оформити важку пачку паперів. Олексій Руденко отримав термін.
Якщо ви раптом подумали, що Павлов - виняток, поспішу вас запевнити: таких, як він "давальців" достатньо. Ще декілька персонажів.
Артем Павленко притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство за статтею 296 КК України. А також до адміністративної - за статтею 44 КУАП - за наркотики. Залишившись на волі, через декілька років пішов влаштовуватися на роботу. А в результаті написав заяву, мовляв, директор НПП "Перспектива" вимагав у нього 1600 гривень за працевлаштування. Звичайно, в житті таке трапляється. Але щоб в одній і тій же фірмі кожні п'ять хвилин... Бо заяву Павленко подав 12 лютого минулого року о 10.15. А того ж дня о 10.10 з точно такою ж заявою в той же Дзержинський райвідділ звернулася Тетяна Онегіна. Причому людина, яку вони називають директором підприємства, директором ніколи не був. Та хіба така дрібниця зупинить борців з корупцією? Тим більше, такого загартованого як Онегіна.
У Тетяни Євгеніївни, треба розуміти, теж спочатку трапилася кримінальна драма - Онегіну Ірину Анатоліївну, яке проживає в сусідній квартирі і годиться за віком в матері, в 2003 році притягли за вирощування маку-конопель, по 310-й. А вже в 2009-му вона стала активно заявляти про хабарі, які у неї вимагали, та інші порушеннях. Наприклад, про те, що інженер КП "Харківзеленбуд" незаконно торгує насінням, співробітник МіськБТІ вимагав у неї хабар, директор приватного підприємства раптом підняв їй вартість оренди приміщення. І знову міліціонери заяви приймали, людей затримували, але справи до суду не дійшли. Принаймні, на сервері єдиного державного реєстру судових рішень жодна справа не числиться.
Втім, витівки цих аматорів "давати" блякнуть в порівнянні з "подвигами" уродженця Сахновщинського району, володаря двох ідентифікаційних кодів Олександра Ворожцова, який теж спочатку був притягнений за шахрайство, забравши у жінки 13000 доларів під виглядом юридичної допомоги. Кримінальна справа №63080341, порушена за статтею 190 в Червонозаводському райвідділі, до суду не дійшла. А Ворожцов став активно "давати".
В 2007 році він взявся представляти інтереси приватної підприємниці Олени Дигало в тонкому питанні передачі хабара, який у неї вимагав заступник начальника Діканівськой виправної колонії за погашення кредиторської заборгованості. Одержувач був арештований і судимий - все-таки немаленький чиновник. А Ворожцов двинув в Зміївськой район влаштовуватися на роботу до фермера. За невдалим збігом, втім, це ще з якого боку поглянути, фермеру довелося дати 100 доларів за оформлення трудової книжки. І міліція вже була тут як тут...
ПП "Укан", засновником і директором якого була Олена Соколова, займалося виробництвом кондитерських виробів. Але бізнес не пішов, і постачальник сировини звернувся до суду з позовом про стягнення 62 тисячі гривень заборгованості. Таких грошей в Соколової не було - на майно і рахунки підприємства був накладений арешт. А раз так - фірма не могла ні отримати, ні перерахувати гроші. Але тут з'явився Ворожцов, дав хабар виконавцю і написав заяву в міліцію від імені директора ПП "Укан".
Ясна річ, виконавця судили, дали умовне покарання. І хоча суддя Червонозаводського суду Людмила Нікуліна відмітила, що Ворожцов постійно дає хабарі, вказавши в постанові: "Крім того, Ворожцов Олександр Миколайович і раніше проходив по кримінальних справах як хабародавець, що вказує на наявний факт провокації хабара і на відсутність в діях старшого державного виконавця ВДВС Харківського районного управління юстиції Харківської області Волошенко Ірини Олександрівни складу злочину". Але на результат справи це особливого впливу не зробило.
А наш хабарник став комерсантом - увійшов до складу засновників. Втім, він і раніше числився засновником фірми "Альтаїр-2007", але там справи йшли зовсім не блискуче. З часом Ворожцов написав заяву на справжню власницю "Укану" - мовляв, вона дозволила виконавчій службі демонтувати устаткування, чим заподіяла йому збиток. Але чим ця справа закінчилася, не можу сказати. Зате в грудні минулого року Ворожцов став воістину героєм - дав хабар меру Балаклєї.
В кінці осені 2009-го біля баз відпочинку в Балаклейському районі зупинився "Хаммер". З нього вийшов якийсь тип і став розпитувати людей, як би купити яку базу. Ті сказали, що це неможливо, але незнайомець наполягав. Запропонував випити, а мужики пригадали, що на одній з баз працює родич мера Балаклєї. Поки його чекали - розговорилися, стали майже приятелями.
Природно, при такій ретельній підготовці знайомство мера Олександра Кияниченка і "бізнесмена" Олександра Ворожцова незабаром відбулося, і провокатор став обходити чиновника. Він просто не давав меру спокою, дзвонив по декілька разів на день, норовив зустрітися. Липка опіка вже набридла сім'ї. А "бізнесмен" демонстрував різні шикарні машини - після "Хаммера" був "Лексус", потім "Ауді". І як тепер стало зрозуміло, шукав хоч якийсь привід сунути гроші в руки меру. Пропонував набори цукерок з власної "фабрики", привозив Кияниченка в цех "Укан". Але що здалося дивним - він не розумів нічого ні в сортах цукерок, ні навіть в їх вазі.
Ще однією спробою було прохання про придбання землі в Балаклєї. Але і тут справа не пішла - Кияниченко запропонував написати заяву в загальному порядку і обіцяв передати на сесію міськради. Ворожцов ще трохи поламав комедію - почитав зразки заяв, рішення сесій, але було зрозуміло, що за рішення земельного питання звичайним законним шляхом давати хабар буде лише ідіот. Врешті-решт, провокатор придумав інший привід.
Олександр Кияниченко приїхав до Харкова по дружину, яка була на нараді. А поки чекав, йому подзвонив Ворожцов, запитав, де він є. Отримавши відповідь, заявив, що і сам сидить в машині неподалік, та ось невдача - попав у ДТП, а з собою має крупну суму грошей. І боїться ДАІ, бо вранці випив стакан вина. Попросив мера під'їхати і взяти його гроші на якийсь час, зберегти. Той недовго думаючи погодився, а щоб вони опинилися саме в руках, Ворожцов попросив перерахувати. Ну а після всього цього з'явилися правоохоронці. Далі - арешт, суд, термін. Але якщо не зважати на людське горе, спостереження за провокатором виявилося дуже цікавим заняттям.
На очній ставці з одержувачем "хабара" провокатор вже ні краплі не нагадував видатного бізнесмена на "Хаммері" - швидше вже за бомжа. А всі, хто був присутній в суді, в один голос розповідають, що костюми і взуття на Ворожцові були явно не за розміром. На сорочках були ще видні складки і дірочки від шпильок, якими їх заколюють перед продажем. Сам провокатор не залишався, поруч обов'язково був хтось з оперативників. Ним же він після засідання віддавав ключі від "Ауді", на якій приїжджав до суду. А саме судилище залишало враження заздалегідь запрограмованого сценарію.
В провокаціях хабарів Ворожцов вже ас, набрався досвіду. Але на елементарне запитання - що він збирався робити з землею, яку хотів купити, відповідав плутано. То він збирався в грудні овочі вирощувати, то туї розводити. Притягнув до суду натовп родичів, які говорили, що він їм велів написати заяви на отримання землі, але толком не могли пояснити, навіщо. Начебто великий будинок збиралися будувати і жити там.
Але чому так далеко від рідного села, розташованого зовсім в іншому районі області, пояснити не могли. І якщо судити з того, що було виголошено в суді, вся немаленька рідня просто підкорялася наказу Ворожцова, який сам не розумів, навіщо йому земля. Сюди ж можна додати, що в день "хабара" зазвичай порожній готель в Балаклєї виявився повністю заселений туристами з Харкова. Вони точно не знали, де відбуватиметься передача грошей і вирішили підстрахуватися.
Але справою мера Кияниченка скандальні пригоди провокатора не закінчилися.
Якщо все, що було до президентських виборів, ми вже звично називали "луценківщиною" - гонитвою за показниками розкриваності, то тепер міністр змінився, розпорядився оцінювати роботу міліції за кількістю покараних злочинців. Але підсудних все одно потрібно десь брати, і виявилось, що "могильовщина" нічим не краща. Навпаки, провокатори стали приходити до однієї і тієї ж людини по кілька разів і зображувати декілька "хабарів".
Навесні нинішнього року до начальника регіональної держфлотінспекції Олега Григорова завітала Тетяна Онегіна. Вона просила оформити документи для свого коханця Євгена Конопліна. Отримавши врешті-решт папери і зготувавши "хабар", пішла. Але услід за нею вбігли співробітники ДСБЕЗ...
Через деякий час до того ж начальника держфлотінспекції прийшов Олександр Ворожцов, він хотів скласти іспити і отримати права. Але склавши іспит, кудись пропав. Потім з'явився - подзвонив і сказав, що хворів, але тепер готовий прийти по документи. Начальник держфлотінспекції не заперечував і призначив час.
Прийшовши, Ворожцов поздоровався за руку, забрав права, кинув на стіл двісті доларів і втік. А в кабінет увірвалися співробітники ДСБЕЗ. Заперечення - мовляв, хабар не вимагав і не отримував, до грошей не торкався - вплинули. Нічого було тиснути провокатору руку - тепер долоня Олега Григорова світилася також, як і гроші, помічені люмінесцентною фарбою. А це стало головним доказом провини і приводом для порушення кримінальної справи. До речі, затримував Григорова брат коханця Онегіної - співробітник ДСБЕЗ Володимир Коноплін.
Треба розуміти, зі всіх провокаторів, описаних тут, Ворожцов - особливо цінний агент, бо має декілька адрес проживання, які вказує в своїх заявах: вул. Лермонтовська, 28, кв. 60; вул. Щорса, 18, кв. 2; пер. Степовий, 49; Сахновщинський р-н, с. Нова Чернещина, вул. Дружби, 60; сел. Високе, вул. Красіна, 26; вул. Електровоз, 19, кв. 67. Ще він якось написав заяву, мовляв, втратив на базарі паспорт і отримав новий. А заразом і новий ідентифікаційний код. Так з однієї реальної людини шийщло дві особи, зафіксовані в документах з ідентифікаційними кодами 2728620217 і 2728606550. І я слабо вірю, що для цього достатньо було тільки його власних здібностей.
Тим паче, що хтось давав йому під провокацію "Хаммер", яких в Харкові один-два, у нього звідкись з'являвся "Лексус", який коштує зовсім немало. І цей хтось повинен би мати в своєму розпорядженні зовсім немаленькі можливості - наприклад, налякати власників дорогих автомобілів настільки реально, щоб ті віддали машини, навіть не думаючи заперечувати. А також я далекий від думки, що в Харкові штатних міліційних провокаторів лише чотири. І вже тим більше їх не одна сотня у всій нашій державі.
А тому раджу всім підприємцям, тим більше держслужбовцям: не радійте шаленим грошам, вони запросто можуть виявитися міченими. І навіть за руку вітайтеся не зі всяким зустрічним, інакше міченими виявляться ваші долоні. А там і до кримінальної справи недалеко. Особливо під свята на зразок дня міліції - в ці дні заарештували Олексія Руденка і починали "розробляти" Олександра Кияниченка. Або під візит міністра внутрішніх справ, прем'єра, Президента. Втім, привід завжди знайдеться - наприклад, потрібно терміново підвищувати показники. А тому хабарний конвеєр працює в скаженому темпі, без перерв і вихідних. Про це ж говорить і вал затримань при отриманні хабарів. І зовсім проста думка: хабар дають і беруть без розмов, тим більше заяв. І ті, хто дає, і хто бере роблять це ні в якому разі не заради міліційних показників.
Сергій Єрмаков
За матеріалами: Україна Криминальна
Поділитися новиною
