2081
Скільки заощадимо, звільнивши чиновників
— Казна та Політика
Так багато в Україні чиновників чи мало? Це, знаєте, як рахувати. У різних країнах існує різне розуміння того - хто ж такий цей самий держслужбовець. Тому - неоднакової довжини списки категорій чиновників в державах Європи, як, втім, і світу. Це зрозуміло. Незрозуміло інше - чому можна точно порахувати лікарів і вчителів, а чиновники обліку піддаються насилу.
Може, біда в тому, що вони самі себе рахують. На жаль, це не єдиний їхній недолік.
Нещодавно Кабмін сколихнуло від краю до краю. У керівництва назріло-таки невдоволення, і віце-прем'єр нового уряду Борис Колесников заявив про свою готовність звільнити чи не половину співробітників Кабінету. Правда, в те, що віце-прем'єр перейде від слів до справи, насилу віриться. І тим не менше, цікаво знати - так скільки ж у країні чиновників, і скільки грошей вони "з'їдають". Ось такий невипадковий інтерес.
Не вмінням, а числом
Завдання полегшується тим, що державна служба регулярно підводить статистику з кадрів. Дійсно, в країні досить багато державних службовців - так вважають не тільки злостивці, а й чиновники високого рангу. Скажімо, до початку 2010 року їх налічувалося майже 300 тисяч душ. Причому, основна чиновницька рать несе свою нелегку службу не в міністерствах і відомствах, як прийнято думати.
Тоді де? Подивимося-подивимося. Отже, у всіх разом узятих центральних апаратах міністерств і відомств працює приблизно 13,3 тис. осіб. Тобто просто дрібниці - приблизно 4-5% загальної чисельності. Щоправда, за рік їх кількість помітно зросла - аж на 500 душ.
А ось в територіальних органах тих же міністерств працює в 10 з гаком разів більше - 155 тис. Це вже практично половина. І щорічний приріст їх куди помітнішій - 3-5 тис. осіб. кожні 12 місяців. Можна сказати, що в територіальних органах міністерств досягнуто досить високий показник приросту - поголів'я "государєвих людей" росте зі швидкістю 10 осіб на день.
Звичайно, держслужбовців з мухами-дрозофілами за плодючістю не зрівняєш, але і зі загальною демографічною ситуацією в країні кадрові зміни в чиновницькому середовищі теж якось не в'яжуться. Образно висловлюючись, процеси протікають в протифазі - населення України з року в рік невблаганно скорочується, а чиновників, навпаки, стає все більше і більше. Парадокс, однак.
Так, мало не забув - ще 75 тисяч чиновників працюють у державних адміністраціях. Ось так потихеньку 300 тисяч чиновників і набралося. Зауважимо, це набагато більше, ніж вся разом узята українська армія, авіація і флот. Причому - цей характерний факт відзначають самі ж державні службовці - часто-густо має місце нічим не з'ясовне дублювання функцій.
Робота без дублера
З чим це дублювання можна порівняти? Скажімо, інспектор ДАІ стежить за порядком на дорозі, а в 20 метрах від нього ховається другий інспектор, який контролює першого. А трохи далі - третій, який наглядає за другим. Причому, функції другого і третього інспекторів тільки цим і обмежуються.
Хтось щось зробив. Хтось щось продав. Експорт-імпорт, прибуток-збитки, народжуваність-смертність ... Органи статистики скрупульозно збирають дані про всі сфери життя, а чиновники обласних адміністрацій цими, вже готовими, перевіреними та зведеними воєдино даними козиряють на всіх кутах, видаючи їх за результати своєї героїчної праці. Але таку "складну" роботу може виконати навіть школяр. Безкоштовно, по-волонтерські.
Скільки всіляких служб зайнято питаннями земельних відносин і будівництва? Скільки триває правильне оформлення незліченних дозвільних документів? У що це обходиться народу і країні? І чи багато в підсумку порядку в земельних і будівельних питаннях?
Якщо б таке дублювання існувало промисловості, сільському господарстві, транспорті та інших галузях економіки - упевнений, у нас вже не було б економіки взагалі. Напрошується висновок - як рада Б. Колесникова - негайно ліквідувати дубляж. Тут вже точно є де розвернутися віце-прем'єру з його радикальними планами із оптимізації держапарату. До речі, ефективність роботи і швидкість прийняття рішень в апараті державного управління від цього тільки зростуть. Та й корупції стане менше. Як наслідок - знизяться ціни.
"Профі" в профіль і анфас
У що нам обходиться армія державних "мужів і дружин"? Потрібно сказати, витрати на утримання апарату вже повернулися на докризовий рівень, хоча до подолання наслідків кризи в цілому ще ой як далеко. Бюджет 2009 року президента, парламенту і уряду дорівнював 1,8 млрд грн, а цього року сума зросла аж до 2,2 млрд грн.
Мабуть, Партія регіонів для того і повторює, що в її складі - суцільні професіонали. А якщо так - за професіоналізм треба платити.
Платимо, зрозуміло, ми з вами, хоча якісний склад того ж уряду, м'яко кажучи, нас категорично не задовольняє. Це, зокрема, стосується міністра МНС Шуфрича. Мабуть, далося взнаки його хронічне невміння справлятися з основною роботою - наслідками стихійних лих. Пригадується цікава деталь - у попереднього президента теж була маса претензій до Шуфрича, наприклад, під час пожеж у Херсонській області. Там екс-міністр під час НП також віддавав перевагу красуватися перед телекамерами і працював, переважно, оратором.
Те ж саме можна сказати про міністра освіти і науки Дмитра Табачника, який примудрився перетворити на вакханалію звичайний прийом вступних документів від абітурієнтів. Цей процес, незважаючи на складність, гладко проходив з року в рік. Але все це було до призначення Табачника на міністерську посаду.
Працівника, що геть-чисто завалив відпрацьовану технологію, будь-який керівник звільнив би в одну мить. Будемо сподіватися, що така перспектива світить горе-міністру найближчим часом. До речі, позаминулий президент теж мав претензії до Табачника. Згадаймо хоча б ініційоване Кучмою "відбирання зайвих зірочок на погонах" у новоспеченого полковника Діми Табачника - учорашнього старлея, який жодного дня не був капітаном. Професіонал, що там говорити ...
Але повернемося до грошових справ. У 2010 році на функціонування президентської вертикалі держбюджетом передбачено 1,05 млрд грн проти 0820 млн грн минулого року. Зростання чималеньке - близько 20%. Зауважимо, наша економіка, незважаючи на проголошене закінчення кризи, на превеликий жаль, одужує не так швидко. Якщо взагалі одужує. А звільнення кожного п'ятого працівника канцелярії президента і скорочення зарплати глави держави, прямо скажемо, слабко відбилося на зменшенні загальнодержавних видатків.
Ці ходи "пахнуть" чистою політикою, тим більше, що, незважаючи на скорочення зарплати, президент Янукович примудрився влаштувати собі розкішний ювілей до 60-річчя. Розділяючи щиру радість президента з приводу круглої дати, зауважимо, що вартість одних тільки запрошених "зірок" знаючі люди оцінили приблизно в мільйон євро. Нехай навіть вони трохи помилилися - подумаєш, сто тищ туди, сто тищ сюди ...
Чиновники - по 250 євро
Скільки можна заощадити, якщо все-таки провести кадрове перетрушування? Прикинемо: за словами начальника головного управління Державної служби Олександра Шевченка, за 2009 кризовий рік середня зарплата чиновника зросла з 1900 гривень до 2500 гривень. Не дуже великі гроші як на теперішній час, чи не так? Однак при 300-тисячній чисельності чиновного люду загальний фонд зарплати держслужбовців складає 8,6 млрд грн. А це вже немало.
Якщо Кабмін серйозно налаштований на реформи; якщо він не буде зупинятись перед першим невдоволенням; якщо уряд може прибрати хоча б "дублерів" в центрі і на місцях - то, подейкують "в ешелонах влади", можна звільнити до 100 тисяч чиновників. А це при середній зарплаті в 2,5 тис. грн дасть економію в 250 млн грн на місяць. Або 3 мільярди на рік. Економія відчутна, і все це можна зробити, якщо, звичайно, вакантні місця тут же не заповнять свої, "блатні" кадри.
Чи піде на такий крок віце-прем'єр Колесников, як, втім, і весь Кабмін? Чесно кажучи, щось не віриться.
Михайло Павленко
За матеріалами: Україна Криминальна
Поділитися новиною
