Перші підсумки спекотного літа для Росії
Втрати російської економіки від аномальної спеки, засухи і лісових пожеж можна умовно розділити на короткострокові й довгострокові, повідомляє РИА Новости.
Перші - недобір урожаю, гасіння пожеж і будівництво будинків для погорільців - експерти вже оцінюють в суму від 7 до 15 мільярдів доларів; влада вживає заходів для приборкання цін на продовольство, а в перспективі планує розвивати біржову торгівлю зерном.
До довгострокових наслідків можна віднести грядущі зміни в сільгоспстрахуванні, а також відновлення згорілих стратегічних об'єктів і лісів. Збиток екології і здоров'ю громадян поки оцінити складно, але вже ясно, що він може бути досить значним.
Каталізатор інфляції
Перший "втілений в цифрах" негативний макроекономічний наслідок природних аномалій - зафіксований Росстатом стрибок інфляції на початку серпня. За тиждень з 3 по 9 серпня вона прискорилася до 0,2%, тоді як до цього протягом декількох місяців тижневе зростання споживчих цін не перевищувало 0,1%. Як і слід було чекати, ударними темпами подорожчали борошно, крупи і хліб. З початку року інфляція склала 5,0%.
На думку аналітиків, йдеться про передчасний початок інфляційного підйому в другому півріччі - раніше цінового стрибка чекали лише восени, але засуха і погані види на урожай внесли свої корективи. Це означає, що економічній владі доведеться розпрощатися з надією на традиційну для кінця літа плодоовочеву дефляцію, а також з планами утримати річне зростання споживчих цін в рамках 6-7%. Аналітики оцінюють інфляцію за підсумками року мінімум в 8%.
Для інфляції в другому півріччі є підстави, зокрема збільшення темпів зростання грошової пропозиції з початку року і відновлення роздрібних продажів, тому засуха лише стане її каталізатором.
В цінову політику компаній може втрутитися держава - адміністративний важелів для цього достатньо, а президент Дмитро Медвєдєв публічно заявив, що для зростання цін на хліб підстав немає. Приборкати тих, хто накручує ціни, взялася Генпрокуратура спільно з ФАС - вони вивчатимуть ситуацію на ринку зерна і виробів з нього.
Глава Федеральної антимонопольної служби Ігор Артем’єв відзначив, що у ряді випадків мала місце змова компаній і місцевої влади - останні "притримували" продукти в своїх регіонах і муніципалітетах. Штрафи за порушення закону про захист конкуренції становлять від 1 до 15% річного обороту компаній, вже порушено десятки справ, а в перспективі їх буде значно більше, запевнив Артем’єв.
Удар по зернових ринках
Одна з причин, чому спекулянти можуть намагатися "притримати" зерно, - бажання заробити на його продажу. В Росії експорт зерна офіційно заборонений з 15 серпня по 31 грудня поточного року, і влада запевняє, що ніякої зміни термінів не буде, проте, як то кажуть, надія вмирає останньою.
Росія входить до трійки світових лідерів по експорту зерна, тому рішення про ембарго викликало стрибок цін на нього на світових біржах до дворічних максимумів. Росію, яка тимчасово вийшла з "зернової гри", зможуть замінити США - за оцінкою експертів, запаси пшениці там зараз вищі, ніж на момент стрімкого зростання цін в 2008 році. Найбільший в світі імпортер пшениці - Єгипет - вже домовився з США і ЄС про постачання 250 тисяч тонн цього зерна, а Світовий банк закликав інших експортерів не йти за прикладом Росії.
Російська влада пояснює введення "зернового ембарго" необхідністю запобігти дефіциту і подорожчанню зерна всередині країни. Попередня оцінка втрат від засухи показала, що всього в поточному році "згоріло" близько чверті російських посівів, постраждали 28 регіонів. Останній на даний момент прогноз щодо урожаю-2010 становить близько 60 мільйонів тонн, тоді як торік удалося зібрати 97 мільйонів тонн зерна. Внутрішні потреби при цьому - майже 80 мільйонів тонн, але завдяки накопиченим запасам цього року зерна Росії вистачить.
Держава поклопочеться і про підтримку господарств, які постраждали від неврожаю. Регіони звернулися в Мінфін РФ по бюджетні кредити на суму 53,5 мільярда рублів, більше чверті від цієї суми вони вже отримали. Також ведеться робота з пролонгації банкірами раніше взятих аграріями позик. Всього обсяг федеральної допомоги сільгоспвиробникам складе 35 мільярдів рублів, не рахуючи грошей з регіонів.
Компаніям, що ризикують через тимчасову заборону на експорт зерна отримати судові позови від зарубіжних партнерів, обіцяна юридична підтримка. А в майбутньому експортерам, можливо, доведеться цілком перейти на біржові торги. Аби прибрати з ринку зерна посередників, що "накручують" ціни, ФАС пропонує зобов'язати експортерів зерна продавати свої контракти виключно на російських біржах. Там же, можливо, реалізовуватимуть не менше 15% від внутрішньоросійських контрактів.
Нових бірж для цього створювати не збираються, але правила біржової торгівлі зерном доведеться прописати чіткіше. Ідею ФАС щодо виводу на біржу значних обсягів зерна вже підтримав прем'єр-міністр РФ Володимир Путін.
Окрема проблема - корми: постраждалі регіони зможуть забезпечити себе ними лише на третину, а через скорочення обсягів фуражного зерна знизиться виробництво м'ясної і молочної продукції, яку доведеться імпортувати. Це може призвести до зростання цін на м'ясо і молоко, вважають експерти. До кінця року на російському ринку спостерігатиметься надлишок пропозиції свинини і яловичини, тому вони продовжать дешевшати, а ось в другому кварталі наступного року можливий різкий стрибок цін.
Втрати по осені рахують
Офіційних оцінок збитків економіки РФ від погодних катаклізмів поки нема, проте опитані РИА Новости експерти вважають, що вже видимі зараз прямі втрати можуть скласти від 7 до 15 мільярдів доларів, причому основна їх частина припаде на АПК. Особливо постраждають регіони центру Росії, Поволжя, Південного Уралу, а в цілому з врахуванням зниження продажів сільгоспобладнання збитки сектора складуть 5-7 мільярдів доларів, а виручка підприємств скоротиться приблизно на чверть.
В порівнянні з цим збиток від пожеж порівняно невеликий - за попередніми розрахунками, Міноборони витратило на їх гасіння 350 мільйонів рублів, будівництво майже 2 тисяч нових будинків замість тих, що згоріли обійдеться в суму близько 5 мільярдів рублів. Серед вірогідних жертв смогу від пожеж експерти називають індустрію туризму і авіаперевезень - вона може недолічитися до 3 мільярдів рублів, а організатори заходів на відкритому повітрі й ресторатори - до 1 мільярда рублів.
Також вони чекають сповільнення темпів зростання економіки на тлі природних катаклізмів, але оцінити його ступінь можна буде лише після виходу статданих щодо третього кварталу. Глобальних наслідків чекати не варто, оскільки основну роль у формуванні ВВП РФ відіграють сировинні сектори, а вони не постраждали. В цілому природний чинник коштуватиме ВВП не більше 1-1,5 процентних пунктів, вважають аналітики.
Проте експерти впевнені, що поки виділення додаткових грошей з бюджету не буде потрібно, а деякі втрати можна компенсувати. Наприклад, зберігання зерна в інтервенційному фонді коштує 1 мільярд рублів на місяць, якщо його реалізують, ця сума буде заощаджена, а виручені гроші підуть до бюджету. Деякі несприятливі наслідки для економіки будуть компенсовані за рахунок зростання споживання інших товарів, наприклад, електроенергії.
До втрат економіки треба віднести і упущену вигоду від експорту зерна - замість звичайних 20 і більше мільйонів тонн Росія в цьому сільськогосподарському році зможе продати за кордон лише 2-4,5 мільйона тонн. А виробники, які до введення ембарго уклали контракти на постачання, можуть зіткнутися з судовими позовами. Втім, президент РФ вже доручив уряду захистити російських постачальників зерна, створивши необхідні юридичні докази того, що вони не виконали зобов'язання через форс-мажор.
За матеріалами: РІА Новини
Поділитися новиною