2860
Наївний МВФ
— Казна та Політика
У нас є підстави сподіватися, що нинішній уряд не буде повторювати помилки попереднього і буде використовувати кредити МВФ прозоро і за призначенням.
На засіданні Ради директорів МВФ 28 липня, що стало результатом тривалого процесу переговорів між Україною та Фондом, була затверджена нова програма антикризової підтримки України на суму 15,15 мільярда доларів. Причому перший транш кредиту у розмірі 1,9 мільярда доларів Київ отримав відразу.
Своїми оцінками нової програми співпраці МВФ і України, думками з приводу того, куди будуть направлені отримані кошти і що повинна робити Україна, щоб кредитування не припинилося, поділилися член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Віктор Лисицький і провідна дослідниця Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій.
Перший кредит - критичний, наступні - іміджеві
Перший транш кредиту Міжнародного валютного фонду в розмірі 1,9 мільярда доларів, які Україна вже отримала, є більш критичним для країни, ніж наступні, вважає Олександра Бетлій. Вона пояснила свою точку зору тим, що цей перший транш потрібен для того, щоб закрити дірку в бюджеті і профінансувати витрати, вже закладені до бюджету.
Наступні транші кредиту, на думку економіста, більшою мірою іміджеві. "Якщо МВФ відмовить в цих кредитах, то це надзвичайно негативно вплине на імідж України для інвесторів та інших міжнародних фінансових організацій, наприклад, для Світового банку, Європейської комісії тощо. Тобто транші наступних років є більш критичними для іміджу України, але не для економічної та фіскальної ситуації в країні ", - пояснила Бетлій.
Це дає підстави сподіватися на те, що нинішній уряд не буде повторювати помилки попереднього і буде використовувати гроші прозоро і за призначенням, здійснюючи проведення конкретних реформ, яких вимагає МВФ, вважає експерт.
"Сьогодні МВФ, враховуючи негативний досвід співпраці з Україною минулих років, досить обережний. Зараз він дав один транш, а якщо будуть виконані умови, то дадуть і другий транш", - зазначила Олександра Бетлій.
Головний інвестор України - не іноземний, а "маленький і пересічний"
В України справи йдуть не так вже й погано, якщо з нею вирішив відновити співпрацю Міжнародний валютний фонд - "найпотужніша світова організація, яка має величезний досвід роботи в питаннях витягування країн із криз та забезпечення фінансової стабілізації цих країн". І при цьому важливо, щоб на відновлення співпраці МВФ і України звернули увагу не тільки іноземні інвестори, а й українські підприємці і бізнесмени. Про це заявив економіст Віктор Лисицький.
При цьому він зазначив: "Я повертаюся до теми відновлення довіри нашого бізнесу до держави, тому що головний інвестор нашого економічного зростання не прямі іноземні інвестиції. Наш головний інвестор - маленький і \пересічний: він несе свої невеликі кошти в банки, а банки розгортають його кредитування ".
Крім того, економіст зауважив, що рішення Ради директорів МВФ про відновлення кредитування України свідчить про певну наївності Фонду. Оскільки МВФ щиро сподівається на те, що влада України почне вирішувати "питання прискорення зростання ефективності виробництва та зміни якості зростання докорінно", - пояснив Віктор Лисицький.
Чим Україна заслужила нові кредити МВФ?
За словами Олександри Бетлій, Україна зробила певні кроки в напрямі реформ, виконання яких вимагав МВФ і які були закріплені в попередньому меморандумі.
По-перше, це стосується проведення секвестру бюджету. "Були істотно скорочені і витрати, і доходи, а в результаті - був скорочений дефіцит бюджету", - зазначила економіст. Проте вона зауважила, що цю дію можна вважати суто формальною, оскільки в першу чергу уряд зменшив ті витрати, які, швидше за все, і так не були б профінансовані.
По-друге, це стосується внесення змін до закону про Національний банк України. Ці зміни, на думку Олександри Бетлій, з одного боку, мали на меті підвищення незалежності Національного банку, з іншого - введення інфляційного таргетування. "Найбільш імовірно, що в наступному році інфляційного таргетування в Україні ще не буде, хоча добре, що ми принаймні задекларували намір перейти до інфляційного таргетування від фіксованого валютного курсу", - зауважила експерт.
По-третє, парламент затвердив закон про засади функціонування ринку природного газу в Україні, якого давно чекали український ринок, внутрішні інвестори, зовнішні компанії та міжнародні фінансові організації. "Це була вимога і Європейської комісії, і МВФ. Закон є досить непоганим і відповідає директивам Європейського союзу", - додала економіст.
І, по-четверте, на розгляд парламенту був направлений Податковий кодекс, прийняття якого відклали до осені.
"Уряд зі свого боку зробив чимало кроків, очікуваних МВФ. Формально ці кроки були зроблені - формально МВФ сказав, що ми молодці. У результаті в нас є нова програма і будуть надані певні кошти", - підсумувала Олександра Бетлій.
Надії МВФ
Незважаючи на те, що Україну погнали з європейських ринків, "як вошиву бабу з гнилими помідорами і тухлими яйцями", МВФ все-таки сподівається, що Україна вдасться до суттєвих змін якості зростання економіки, вважає Віктор Лисицький. При цьому економіст зауважив, що зберегти свої позиції на європейських ринках вдалося лише українському сектору інформаційних технологій.
Експерт також відзначив, що МВФ сподівається на те, що Україна буде повертати "кредит за рахунок коштів, зароблених в результаті радикального оновлення структури виробництва та зростання частки конкурентоздатної продукції, з якою вона буде виходити на світові ринки".
Крім того, Фонд сподівається, що у нас в країні буде подолана корупція, боротьба з якою повинна починатися зі зміни процедури підготовки і прийняття рішень, переконаний Віктор Лисицький. "Якщо у нас підприємець змушений фізично і часто контактувати з органами влади, то цей фізичний контакт означає, що кожен раз виникає необхідність комусь щось платити", - додав фахівець.
Також МВФ сподівається на те, що Україна використає найкращий світовий досвід держав, яким вдається піднімати економіку в умовах гострого ресурсного дефіциту, наприклад, Японії, Бразилії, Ірландії, Індії та Західної Німеччини у 1948 році, зауважив економіст.
"Безпечний" борг
Тепер рівень державного боргу в Україні перебуває в безпечних межах: за європейськими стандартами та стандартами МВФ, вважає Олександра Бетлій. "Борг є безпечним, оскільки зараз не очікуються істотної девальвації і девальваційного тиску", - зауважила економіст.
За її словами, державний борг виріс через одержання кредиту від російського ВТБ-банку та істотних темпів випуску ОВДП останнім часом. При цьому Олександра Бетлій зауважила, що кредит Росії був короткостроковим, так само, як випуск ОВДП був короткостроковим запозиченням. Тому, цілком ймовірно, що частина кредиту МВФ піде на повернення цих коштів.
Проте важливими залишаться питання, як Україна зможе повертати кредити Міжнародного валютного фонду, які вона взяла і в минулому році, і в цьому році. Адже вже у 2013-2014 роках повинна початися виплата боргів, зазначила фахівець. "Нам потрібне зростання економіки, додаткові джерела доходу бюджету, щоб ми змогли виплатити цей борг потім. А для цього необхідні структурні реформи і газового ринку, і пенсійної системи, і системи освіти та охорони здоров'я", - зазначила Олександра Бетлій.
Любіть гривню!
Що стосується того, як прийняте Радою директорів МВФ рішення про надання кредиту Україні вплине на курс гривні щодо долара, Олександра Бетлій зазначила, що до кінця року очікується стабільний валютний курс. Вона пояснила: "Не варто чекати істотних дисбалансів. Національний банк і надалі буде активним на валютному ринку і буде викуповувати надлишок валюти. У результаті НБУ не буде давати істотно змінюватися гривні щодо долара".
Експерти також не очікують істотних коливань курсу гривні щодо євро. "Це буде залежати від ситуації на міжнародних ринках. Але там істотних коливань зараз не очікують", - зауважила економіст.
Середній рівень інфляції за 2010 рік складе 9,7%, на кінець року вона зросте до 10,8%, прогнозують експерти Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
У свою чергу Віктор Лисицький закликав українців зберігати гроші в гривнях і порадив залишати в доларах і євро "лише ті обсяги, під які у вас дійсно можуть бути відповідні трансакції".
"Не треба ганятися за іноземною валютою. Любіть гривню! І всі заощадження зберігаєте в гривнях. Адже об'єктивно складаються передумови для суттєвого зміцнення гривні", - зазначив економіст.
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
