"Ъ": Держзакупівлі впорядкували — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

"Ъ": Держзакупівлі впорядкували

Казна та Політика
935
З 30 липня всі тендери за деркошти проходить в порядку, встановленому новим законом про держзакупівлі. "Процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за держкошти, початі до введення в дію закону "Про здійснення державних закупівель", завершаться відповідно до порядку, який діяв до набуття чинності закону", - говориться в оприлюдненому поясненні №3303-25/7445-07 Міністерства економіки (уповноважений орган у сфері держзакупівель). Раніше процедура проведення держзакупівель визначалася постановою Кабінету міністрів №921/2008.
В Мінекономіки нагадали учасниками і замовникам торгів про зміну правил заперечення тендерів - скарги тепер розглядатиме Антимонопольний комітет. За подання скарги стягуватиметься плата, розмір якої буде визначений Кабміном, а сам факт оскарження не передбачає призупинення процедури закупівлі, якщо рішення про це не прийме комітет. Водночас замовник торгів зможе припинити конкурс для усунення порушень. Мінімальна сума, необхідна для проведення тендеру, залишається колишньою: для товарів і послуг - 100 тис. грн., для робіт - 300 тис. грн. Договори, укладені з порушенням закону, вважатимуться недійсними, а умови контракту змінювати не можна.
Закон лише набув чинності, а юристи вже попереджають про проблеми, які можуть виникнути при його виконанні. Партнер юридичної фірми ILF Сергій Сильченко зазначає, що документ істотно не змінює процедуру проведення торгів і недоопрацьваний. На його думку, поріг проведення тендерів має бути удвічі вищим, оскільки сума 100-300 тис. грн. була встановлена в 2008 році, а інфляція за декілька років склала 70%. "100 тис. грн. - невеликі гроші, і університету, наприклад, для закупівлі 20 комп'ютерів доведеться проходить складну тендерну процедуру", - говорить партнер юрфирмы Astapov Lawyers Олег Мальський.
Серед недоліків закону експерти називають неможливість зміни умов договору. На думку Сергія Сильченка, така норма не враховує сезонного коливання цін. "Наприклад, тендер проводився в 2007-2008 роках, і договір досі виконується, але ж ціни істотно змінилися. Це стосується продуктів харчування, будівельних матеріалів. Тому перед учасниками стоїть дилема: спочатку завищувати ціну (а в деяких випадках це призводить до перемоги конкурента) або працювати у збиток", - пояснює він. "Це може призвести до того, що закупівля деяких товарів здійснюватиметься або за завищеними, або за заниженими цінами", - додає юрист фірми "Астерс" Ганна Пойзнер. Тому вже зараз необхідно вносити зміни до закону, визначити ринки, на яких ціни змінюються найчастіше, і дати можливість учасникам переукладати контракти, вважає пан Мальський.
Сергій Сильченко говорить, що новий закон не вніс кардинальних змін до процедури закупівлі в одного учасника. Новина полягає лише в тому, що тепер інформація про неї підлягає оприлюдненню. "Процедура передбачає узгодження з Мінекономіки, в чому так чи інакше завжди є елемент суб'єктивізму. А Верховна рада ще і внесла зміни, дозволивши під Євро-2012 купувати у одного учасника без узгодження", - говорит він. Крім того, попереджає Олег Мальський, документ не враховує специфіки малих міст і сіл, де буде проблематично знайти двох-трьох учасників для тендеру.
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас