5685
Розкрито таємничість інвалютних резервів Китаю
Іновалютні резерви Китаю, головним чином інвестовані у фінансову продукцію, що характеризується стабільною рентабельністю і низьким рівнем ризику, наприклад, в активи урядів, органів розвинених країн і країн, що розвиваються, міжнародних організацій, компаній і фондів, у різні види облігацій.
Державне управління іноземної валюти КНР на своєму веб-сайті помістило серію статей, присвячених орієнтації і тематиці інвестування іновалютних резервів Китаю, що розкриває часткову таємничість іновалютних резервів Китаю. Китай, який має іновалютні резерви в обсязі 2,4 трлн. доларів США, може сколихнути світовий ринок навіть незначними заходами.
Китайські іновалютні резерви не є індивідуальним інвестором
Управління у справах іноземної валюти КНР вперше відверто уточнило склад провідних валют в пакеті іновалютних резервів. Зараз до цього пакету входять долар США, євро, японська єна та національні валюти країн з ринками, що розвиваються. Такий пакет вважається структурою з роздробленим валютним складом. Він враховує структуру зовнішнього платежу, зокрема, зовнішню торгівлю, зовнішні борги, безпосереднє інвестування, і валютну структуру глобальних іновалютних резервів загалом. Такий склад дозволяє уникнути ризиків на тлі коливання різних видів валют і задовольняти потреби у зовнішніх виплатах та розпорядженні майном.
Управління у справах іноземної валюти вказало, що безпека вважається першорядним принципом господарювання та управління іновалютними резервами Китаю, точніше, наголошується на трьох аспектах - багатополюсності, довговічності та стратегічності.
За повідомленнями іноземних ЗМІ, дані Фінансового міністерства Японії показують, що в травні Китай закупив держпозики Японії на суму 735,2 млрд. японських єн, що значно перевищило сумарний обсяг закупівлі Китаю протягом з січня по квітень, який складає 541 млрд. японських єн. У 2005, 2006 і 2008 рр.. чистий обсяг закуплених японських держпозик відповідно склав 253,8 млрд., 209,1 млрд. і 37,8 млрд. японських єн, в 2007 і 2009 рр.. Китай, в основному, продавав японські єни.
На думку аналітиків, після фінансової кризи 2008 року китайський уряд змінював структуру іновалютних резервів, в яких раніше велику частку займали долари США, і збільшив частку євро. З початку поточного року європейська боргова криза призвела до девальвації євро, на тлі чого Китай прискорив інвестиційну багатополюсність з метою уникнення ризиків. У цьому полягає головна причина збільшення Китаєм частки держпозик Японії.
"США, Європа і Японія - три найбільших експортних ринки Китаю. Зате з початку фінансової кризи рівень рентабельності від інвестування в держпозики США різко скорочується. На тлі різкої девальвації євро скорочуються активи в євро. Зараз видно, що активи в японських єнах є розумним замінником в цьому випадку ", - сказав професор із фінансової політики Центрального фінансово-економічного університету Цинь Чі кореспондентам.
Проте в цілому плані за короткий термін збільшення Китаєм закупівлі держпозик Японії, швидше за все, не призведе до певного результату. Управління іноземної валюти, як відповідальний довгостроковий інвестор на міжнародному ринку, вказало, що воно повною мірою враховує особливості ризиків, рентабельності різних активів, тенденції ринкового розвитку та інші довгострокові фактори.
Саме завдяки встановленню цього принципу іновалютні резерви Китаю вдало витримали випробування справжньої фінансової кризи та зберегли загальну безопаность активів. У 2008 і 2009 рр.. на тлі найсерйозніших ударів кризи на основі збереження собівартості китайські іновалютні резерви отримали порівняно задовільну рентабельність, однак Управління не повідомило конкретної інформації.
Китай не прагне до контролю інвестування
Свого часу поширилася версія про те, що Китай має намір продати держпозики США як відповідь на тиск США відносно ревальвації женьміньбі. Це навіть називали "новою ядерною зброєю Китаю". Деякі іноземні вчені навіть вважають, що з урахуванням суверенних особливостей і великого масштабу іновалютних резервів Китай може почати контроль за інвестуванням.
У відповідь на це Управління підкреслило, що китайські іновалютні резерви є відповідальним довгостроковим інвестором. Крім того, іновалютні резерви є фінансовим інвестором і не претендують на контроль за інвестиційним об'єктом. Інвестиційне господарювання іновалютних резервів має бути взаємовигідним. У зв'язку з цим, Китай з вільним підходом ставиться до них. Іншими словами, якщо інвестиції Китаю схвалюють і визнають за кордоном, то Китай готовий поглиблювати співпрацю. В іншому випадку, якщо до Китаю ставляться із сумнівом, то Китай уповільнює темп і підсилює обміни з метою досягнення домовленості.
Господарювання іновалютних резервів повинно зберігати довгострокову і стабільну рентабельність.
Дані показують, що найважливіший метод управління іновалютними резервами - приділення великої уваги дробленню ризиків щодо розпорядження різними активами. Необхідно обрати інвестиційну продукцію урядового, органного характеру і характеру міжнародної організації і активи компаній і фондів. Що стосується складу валюти, необхідно зберігати і традиційні провідні валюти, як долари США, євро і японські єни, і національні валюти країн з ринками, що розвиваються з метою створення резерву з різних валют і забезпечення рентабельності.
За матеріалами: Женьмінь Жибао
Поділитися новиною
