1947
Зерно-переможець
— Аграрний ринок
Останнім часом ситуація, що склалася на світовому зерновому ринку, характеризується одним словом - паніка. За оцінками аналітиків, ціни на зернових досягли максимуму за багато місяців. До такого результату призвела несприятлива погода, що склалася в більшості країн-виробників зерна. В той же час деякі вона пощадила. Серед них виявилася і Україна.
Заново
Спочатку українська "битва за урожай" складалася традиційно. За декілька тижнів до початку прибирання зерна аграрії зібрали прес-конференцію, на якій поскаржилися в черговий раз на недбайливих трейдерів. Мовляв, нібито вони пропонують за урожай ну просто мізерні ціни. Ті, у свою чергу, наполегливо кивали на уряд. Мовляв, якби він відшкодувало багатомільярдні борги по експортному ПДВ, вони б самі раді були б підняти закупівельні ціни...
Проте вже липень підніс селянам декілька сюрпризів. З неприємних: зливи, а потім і спека, призвели до того, що обсяги врожаю знизилися, а якість зерна - погіршилась. Практично вся пшениця, за даними аналітичного центру "Украгроконсалт", зібрана на півдні України, має фуражну якість. Відповідно, така пшениця і коштує дешевше. В цілому, за прогнозом віце-прем'єр-міністра Віктора Слаути, в 2010 р. Україна збере лише 42 млн тонн зерна проти 46-ти роком раніше. Як наслідок, чиновники змушені підкоригувати свої прогнози щодо експорту зерна. На думку Миколи Присяжнюка, міністра аграрної політики України, цього сезону наша країна поставить на зовнішні ринки лише 16 млн тонн зерна. Торік цей показник складав 21 млн тонн.
Але негода зіграла і на різке зростання закупівельних цін на зерно. Гірші погодні умови в інших країнах-виробниках зерна сприяли подорожчанню цього продукту на світових біржах. Так, ціни на м'яку озиму пшеницю на товарній біржі Чикаго минулого тижня досягли майже $220/т - це рекорд з середини червня минулого року. Це не забарилося позначитися на українському ринку. За даними Миколи Присяжнюка, за останні три тижні експортні ціни на пшеницю і ячмінь зросли на $15-20 за тонну.
Про зростання цін свідчать і дані експертів. За інформацією аналітичного агентства "ААА", за період з 1 по 20 липня 2010 р. закупівельні ціни на фуражну пшеницю 6 класу з доставкою до покупця зросли на $7,7/тонна - до $134,3/тонна, а фуражний ячмінь 3 класи - на $38,1/тонна, до $139,4/тонна. На думку Миколи Присяжнюка, тенденція зростання середніх рівнів цін на зерно збережеться і надалі.
Ситуація, що складається в світі, дозволяє українським аграріям розраховувати на хороший куш. "Якщо десь втратимо по урожаю, то десь виграємо в ціні", - вважає Ганна Дудченко, заступник генерального директора Sintal Agriculture. На тлі погодних бід конкурентів (лише у Росії спека "вбила" 9,6 млн га посівів) у українських підприємців все виглядає цілком благополучно. На думку Тамари Левченко, старшого аналітика інвесткомпанії Dragon Capital, в поточному сезоні середня експортна ціна на зерно в Україні очікується на рівні $170/т, що вище торішніх $120-130/т. Як наслідок, загальний експорт українського зерна в обсязі прогнозованих міністром 16 млн тонн в грошовому вираженні залишиться на торішньому рівні - трохи більше $2,7 млрд. Якщо ж взяти до уваги оптимістичніші прогнози аналітиків, то Україна навіть може виграти від негоди. Сергій Стоянов, генеральний директор "Української аграрної конфедерації", прогнозує, що Україна в нинішньому сезоні експортує близько 18,5 млн тон зерна.
Затиснуть?
Зернотрейдери можуть виявитися єдиними, хто виграє від підвищення цін на зерно. За даними Олександра Васильченка, генерального директора об'єднання "Укрхлібпром", лише за останній місяць - через низьку пропозицію - житня борошно подорожчало для пекарів з 1250-1300 грн./т до 1400-1500 грн./т. Якщо додати сюди зобов'язання уряду по підвищенню мінімальної заробітної плати вже з 1 липня, ціни на масові сорти хліба зростуть на 2-3% протягом серпня-вересня. Традиційна особлива увага до зростання цін на хліб з боку уряду не дозволить виробникам підняти ціни значніше. Понесені витрати пекарі, швидше за все, компенсують за рахунок зростання цін на сорти хліба і хлібобулочні вироби, що не підпадають під контроль держави.
Крім того, може постраждати і м'ясо-молочна галузь, в першу чергу виробники свинини. "Через насичену пропозицію свинини на ринку ціни тут регулюватимуться в залежності від наявності попиту, а не собівартості продукту, - говорить Єлизавета Святківська, аналітик "Українського клубу аграрного бізнесу". - Виробникам свинини доведеться стиснути свою рентабельність, яка зараз доходить максимум до 15%. Адже в даний час деякі з них через низький попит вже і так працюють собі в збиток". Наростивши поголів'я, вони зараз змушені продавати свинину за цінами, які їм диктує ринок. В той же час виробники курятини, в собівартості яких витрати на комбікорми складають до 70%, можуть спати спокійно. "Через більш прогнозований і контрольований ринок роздрібні ціни на курятину підвищуватимуться залежно від зростання витрат на корми", - говорить Єлизавета Святківська.
У віддаленішій перспективі в програші будуть виробники готових молочних продуктів. Восени, під час дефіциту сирого молока, селяни спробують використовувати чинник подорожчання кормів як додаткову причину підняти ціни на свій товар. Проте виробники готових молочних продуктів навряд чи підуть на сумірне підвищення цін на свій товар. Як і раніше невисокі доходи населення не дозволять їм зробити такий крок.
Таким чином, можна прогнозувати, що від зростання цін на зернові виграють лише його виробники. Попит на український урожай на світових ринках дозволить їм диктувати свої ціни. В той же час вітчизняні споживачі зерна, наприклад мукомели, пекарі, тваринники, не зможуть додатково заробити. Суворий державний контроль за ціноутворенням і невисокий попит не дозволить їм істотно підвищити ціни.
Дмитро Уляницький
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
