1391
Держмайно продадуть своїм
— Казна та Політика
На початку тижня Фонд держмайна оприлюднив проект програми приватизації об'єктів державної власності на 2010-2014 роки. Протягом цього терміну фонд має намір заробити від продажу державних активів 50-70 млрд. грн. і зменшити частку держсектора у вітчизняній економіці з нинішніх 37 до 25-30%
Дрібні підуть першими
Проект програми приватизації ділить всі об'єкти держмайна на ті, які необхідно продати швидко, і ті, які потрібно продати "з врахуванням індивідуальних особливостей". До перших належать всі об'єкти, що не становлять особливого інтересу для держави, до других - стратегічні підприємства і компанії-монополісти на своїх ринках. При цьому стратегічні для держави галузі планується визначити окремим законом.
У ФДМУ придумали відразу декілька особливостей приватизації "непотрібних" підприємств. По-перше, вони продаватимуться лише цілком (на продаж виставляється 100-процентний пакет акцій). По-друге, при їх продажу може використовуватися механізм зниження стартової ціни. Причому обмеження на таке зниження встановлюватися не будуть: головне - знайти покупця, який придбає такий актив, нехай навіть за одну гривню. Інший можливий варіант - продаж без оголошення ціни. Тобто за бажання, змовившись, учасники конкурсу знову-таки можуть купити привабливе для себе підприємство за безцінь. Третій спосіб - дроблення пакету акцій на частини менше 25% статутного капіталу і продаж їх окремими лотами на фондовій біржі. Невелика хитрість полягає в тому, що згідно з пропонованими нормами законопроекту про прозорість процедур приватизації держава вимагатиме розкриття кінцевих бенефіціарів покупця лише в разі, якщо йому переходить більше 25% акцій. Тобто в принципі за бажання, домовившись з ФДМУ про дроблення пакету під виглядом "відсутності попиту" на той чи інший об'єкт, можна буде взагалі не світити реальних покупців держактивів. Варто відзначити, що при цьому згадки про обов'язковість проведення аукціону для таких об'єктів немає.
"Така політика швидкого продажу, швидше за все, направлена на оперативне закриття дір в бюджеті, а не на розвиток галузей, в яких працюють компанії, що відчужуються. Ймовірно, влада хоче записати собі в актив саме сам факт завершення приватизації, не замислюючись про ціну і економічну доцільність продажу об'єктів саме сьогодні", - прокоментувала ситуацію експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Катерина Куценко.
Великих заведуть під сукно
Для підприємств групи "Г" (стратегічні компанії і монополісти) прописані складніші приватизаційні процедури. По-перше, вони зможуть продаватися виключно на аукціонах з підвищенням ціни. По-друге, за принципом "індивідуальної приватизації". Це означає, що на всіх етапах продажу об'єкту враховуватимуться індивідуальні особливості не лише конкретного підприємства, але і ринку, на якому воно працює. Вочевидь, саме це положення дозволить прописувати умови продажу найцікавіших об'єктів, що залишилися у власності держави, під конкретного покупця, наближеного до влади. "Проблема в тому, що далеко не всі підприємства, віднесені по старій класифікації до групи "Г" або інших груп, по факту є стратегічними або, навпаки, малозначимими.
Оскільки інвентаризація досі не завершена, держава насправді не знає, скільки в її власності справді важливих активів", - відзначила Катерина Куценко. Ще одним пунктом, який дозволить маніпулювати результатами приватизаційних конкурсів, є принцип "залучення до приватизації інвесторів, зацікавлених в довгостроковому розвитку держоб'єкту". Щоб спочатку відсіяти спекулянтів, які купують держактиви для подальшого перепродажу, при проведенні конкурсу враховуватимуть не лише запропоновану ціну, але і бізнес-плани розвитку підприємств після приватизації. Тобто до держказни не обов'язково заплатити більше, головне, щоб план розвитку - тобто, по суті, просто обіцянки - був привабливим. Крім того, щоб пакети не діставалися кому попало, ФДМУ ініціює обмеження на участь в конкурсах компаній з країн, що не входять в FATF і з офшорних зон.
Втім, вже роздобувши бажаний об'єкт у власність, новий господар згідно з законопроектом може практично не турбуватися про можливі реприватизаційні пориви влади: у договорах буде вказаний вичерпний перелік причин, з яких угода купівлі-продажу може бути розірвана.
Передбачається, що всі об'єкти продаватимуться із земельними ділянками. Якщо на такий комплекс не буде попиту, об'єкт може бути проданий без наділу, а земля здаватиметься покупцю або новому господарю в оренду. Привабливість схеми в тому, що орендар, згідно з нормами Земельного кодексу, має переважне право на викуп землі. Проте ця процедура навряд чи буде настільки ж публічною, як приватизаційний конкурс. Тому не можна буде гарантувати, що за ділянку до бюджету сплачена ринкова ціна.
Цікаво, що підприємства групи "Г" - єдині, для яких встановлюватимуться конкретні умови щодо використання активів і роду діяльності після приватизації, а також додаткові вимоги до роботи покупців після продажу. Доля інших компаній держава, за великим рахунком, не турбує. Також особливістю продажу підприємств стратегічної групи є можливість закріплення за державою контрольного пакету акцій. І якщо при цьому держава залишає собі акції, пакет має бути неодмінно контрольним. Всі пакети розміром менше 50%, які належать державі, мають бути продані. Зараз таких госптовариств у держвласності 415.
Також важливою є можливість залучення для продажу стратегічних об'єктів спеціальних радників. Враховуючи, що компанії групи "Г" - найдорожчі серед тих, що виставляються на продаж, а радники, як правило, працюють за відсоток від залучених від приватизації коштів, не можна відкидати і корупційної складової при залученні того чи іншого радника до продажу конкретних об'єктів. Максимально корупційні ризики можуть виявитися в разі, якщо ФДМУ вирішить вибрати єдиного радника для продажу всіх об'єктів групи "Г".
Юрій Щербина
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
