1241
"Регіони" змішують карти
— Казна та Політика
Вслід за обіцянкою провести місцеві вибори в 2010 році, влада вирішила наполягти і на необхідності переписати "профільне" законодавство. Оберемок опозиційних ініціатив ВРУ не сподобався. А в "регіональної" з її обіцяною змішаною системою, схоже, шанси трохи кращі.
Законодавча гонка
Переконання в тому, що кожні новопризначені вибори мають відбуватися за удосконаленими правилах, існує в українському політикумі вже давно. І кожного разу процес, про необхідність якого говорять не один рік, проходить у форс-мажорних умовах. Ще свіжі в пам'яті обставини президентської кампанії, яка пройшла на тлі перегляду тематичного законодавства. Після ситуації, коли Конституційний суд завертав новації вже в розпал передвиборної гонки, парламентарі наполегливо заговорили про важливість принципу "Готуй сани влітку". А перевірити це правило вони, судячи з усього, мають намір на законі про місцеві вибори.
Хоча остаточна дата регіональних волевиявлень ще не визначена, народні обранці твердо мають намір зустріти нові вибори у всеозброєнні. Ось тільки досягти консенсусу в нелегкій законодавчій справі нардепам вдається насилу. Єдиної точки зору з приводу того, як саме повинні проходити місцеві вибори, не існує.
Більше того, 29 червня Верховна рада проігнорувала 12 законопроектів, які намагалися відрегулювати "сферу спотикання", - авторства "бютівців" і "нунсівців", у тому числі і нині коаліційних. Один з них був відкликаний автором, інші не набрали достатньої кількості голосів. Серед проігнорованих парламентською більшістю (у широкому сенсі цього слова) ідей були і спроба зобов'язати мерів пройти профільне навчання, і норма про неодмінне володіння кандидатами державною мовою, і намір дозволити проводити в великих містах (від ста тисяч жителів) вибори мерів у два тури, якщо виникне необхідність.
Не знайшла розуміння у законодавців і давня ідея про відкриття партійних списків - цього разу у варіанті, запропонованому Ігорем Крілем і Лесею Оробець. Після такого прояву загальнопарламентської байдужості (найбільшої підтримки удостоївся проект Владислава Каськіва, який зібрав 138 "за") слід було чекати появи ініціативи, яку законодавці зустріли б з великим ентузіазмом. Відкладати справу в довгий ящик представники влади не стали. Того ж дня, 29 червня, у Верховній раді була зареєстрована "регіональна" версія правил гри - давно обіцяний законопроект авторства Олександра Єфремова.
Враховуючи кількість коаліціантів і "співчуваючих" можна допустити, що ініціатива глави фракції ПР знайде у парламентарів значно більше розуміння, ніж ідеї сьогоднішніх і вчорашніх опозиціонерів. Тому, з певною впевненістю можна сказати, що майбутнє виборче законодавство базуватиметься саме на тих нормах, які максимально відповідають смакам нині правлячої партії. А ось у опозиціонерів законопроект Єфремова, як і можна було передбачити, захватів не викликав. "БЮТ не голосуватиме за цей проект закону Єфремова. Ми також зареєстрували свій альтернативний проект закону", - сподівається на краще "тіньовий" прем'єр Сергій Соболєв. Подібної реакції варто було чекати: запропонований на розгляд депутатів документ не знає поняття "Блоки партій" і пропонує змішану систему.
Опосередкована демократія
Отже, згідно з магістральними "регіональними" віяннями, нетривалі (60 днів) місцеві кампанії повинні пройти за принципово новими правилами. На думку автора законопроекту, зміни повинні торкнутися не лише виборчої системи в цілому, але й істотних організаційних пунктів. Наприклад, законопроект №6601 передбачає створення "піраміди" територіальних комісій, причому у деяких випадках склад членів "нижчестоячої" стверджуватиме та що стоїть вище.
Делегувати ж туди "комісарів" зможуть місцеві організації (пропорційно - районна організація направляє своїх людей в районну територіальну комісію, міська - в міську і так далі) нинішніх парламентських партій, а партійні одиниці, які входять до блоків, зможуть в цілому представити не більше трьох членів комісій.
Якою б своєрідною не була пропонована схема формування виборчих комісій, найбільший інтерес у виборців може викликати принцип, за яким їм належить розставляти "пташки" в бюлетені. Як і анонсував кілька місяців тому віце-прем'єр Борис Колесников, в ПР вирішили зупинитися на змішаній моделі: одна половина депутатів обиратиметься за знайомою вже пропорційною системою, інша - в мажоритарних одномандатних округах.
Причому, навіть в разі "мажоритарки" засилля народної ініціативи не передбачається - ці кандидати теж мають бути партійними ставлениками. "Згідно з порядком, запропонованим законопроектом, право висунення кандидатів в депутати Верховної ради Автономної республіки Крим, обласних, районних, міських, районних в містах рад реалізовуватиметься виборцями через місцеві організації політичних партій", - йдеться в пояснювальній записці до документа.
Тобто, "змішана" система у виконанні "регіоналів" є чимось на зразок "напіввідкритої" пропорційної, а не дійсним торжеством близькості до народу. Аналогічним чином справа йде і з ідеями з приводу виборів мерів - навіть безпартійні претенденти повинні висуватися партіями (лише однією за раз - акуратно уточнює законопроект). Свобода від партійної дії чекає лише селищні і сільські вибори - на них все ще передбачається поширити практику самовисування.
Трепетне ставлення автора потенційного закону до партійного принципу формування місцевих органів самоврядування виглядає особливо цікаво після знайомства з перехідними положеннями тексту. Окрім іншого, ними передбачається фактично ліквідувати принцип імперативного мандата на місцевих виборах. Всі норми закону про депутатський статус, що говорять про відповідальність за не входження або вихід депутата з "рідної" фракції, хочуть вилучити, хоча норма про неодмінний "партійний" принцип утворення фракцій залишається.
Отже, "поштучне" формування більшості, випробуване на нинішній коаліції, може бути закріплене законодавчо. Чим істотно спростить завдання влади, яка так прагне до централізації. До речі, висувати своїх кандидатів зможуть лише партійні організації, офіційно зареєстровані не менше ніж за 365 днів до дня виборів. Ще однією причиною занепокоєння для новачків може стати фінансування.
Згідно з проектом Олександра Єфремова, власні кошти до виборчого фонду партії і самі висуванці можуть вкладати без обмежень. А ось на великі пожертвування накладається мораторій - не більше 10 мінімальних зарплат з одних рук. Через це на користь маленьких і небагатих партій може виявитися вербування не стільки харизматичних, скільки заможних новачків.
Незважаючи на те, що впровадження змішаної системи її апологетами рекламується в стилі "Так ближче до народу", коротке знайомство з текстом "регіональних" пропозицій підказує, що партійні потреби вона враховує дуже добре. Аж до дрібниць: якщо людина одночасно і перемагає в одномандатному окрузі, і проходить за списком в багатомандатному - депутатом вона стає за "мажоритаркою". Що логічно - так і список рухається, і необхідність проводити нові вибори в окрузі знімається. Флером досить-таки опосередкованої демократії пронизані багато норм законопроекту №6601: від обмежень на самовисування до спроб поволі розвести посади столичного мера і глави КМДА.
Але в Партії регіонів нічого протиприродного в цьому не бачать. "Сьогодні всі вимагають посилення відповідальності політичних сил. А самовисуванці, якщо вони не висуватимуться від партійних організацій, навряд чи нестимуть таку відповідальність. Те ж саме стосується блоків", - розкритикував підхід, не чужий багатьом країнам, "регіонал" Вадим Колесніченко. "А що стосується розведення повноважень і способу обрання і призначення глави КМДА, то в цьому необхідність вже назріла давно", - продовжує розвіювати сумніви слухачів парламентар.
Від законопроекту, який ще навіть не пройшов першого читання, до повноцінних правил гри, звичайно ж, шлях неблизький. Можливо, дорогою до остаточного твердження "регіональний" проект зазнає деяких змін. Але сам підхід, який узяла на озброєння найвпливовіша на сьогодні партія в країні, заслуговує на увагу. "Було вибрано шлях, який, на наш погляд, підштовхне розвиток партійної системи в нашій державі", - розповів про орієнтири автор спірного документа. Розвиток партійної системи - мета, безумовно, благородна. Але що робити, якщо уявлення про її етапи "раптом" вступить в протиріччя з чиїмись поглядами на демократію? Втім, глава держави на це питання вже встиг побічно відповісти. "Я сказав би так, що на сьогодні в Україні склалася така своєрідна українська демократія", - прояснив стан справ Віктор Янукович. І не виключено, що "така своєрідність" місцевої демократії може означати подальше посилення ролі партій там, де в такій необхідності сумніваються не лише експерти, але і виборці.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
