Податковий кодекс: сюрпризи один за одним


Податковий кодекс: сюрпризи один за одним

Нове депозитне ярмо для фізичних осіб у вигляді податку на доходи від банківських депозитів спричинило неабиякі дискусії, адже таким інструментом накопичення грошей, як банківські депозити, сьогодні користуються близько 15 мільйонів українців. Нагадаємо, що згідно з проектом нового Податкового кодексу п'ятивідсоткові відрахування до державного бюджету планують запровадити з 1 січня 2013 року.

Хоча, виявляється, запровадження такого податку в нашій країні не таке вже й раптове. "Я не можу погодитися, що ця норма має якусь новизну, вона всім давно відома, - нагадала днями на круглому столі за темою оподаткування депозитів заступник міністра фінансів України Тетяна Єфименко. - Вона з'явилася в Законі України "Про оподаткування фізичних осіб" від 22 травня 2003 року. Але з різних обставин ця норма відкладалася. Востаннє - через кризу її було відкладено до 2013 року".

Але чи не призведе прийняття такого додаткового оподаткування до того, що й так налякані кризою українці з іще меншим бажанням віддаватимуть свої грошові заощадження банківській системі? Парадоксально, але більшість фінансових експертів і банкірів упевнена, що ні. Адже п'ятивідсоткові відрахування - це досить незначні суми. Наприклад, якщо людина отримує ставку за депозитом на рівні 20% річних, то податкова виплата становитиме лише 1% річних, а ефективна прибутковість вкладу - 19%, пояснює голова правління "Укрсоцбанку" Борис Тимонькін.

"Потрібно бути повним ідіотом, аби відмовитися від такої прибутковості. Думаю, таких вкладників в Україні небагато", - упевнений банкір. Це при тому, що на поточний момент обсяги депозитів від населення перевищують обсяг коштів від юридичних осіб. "Хвиля депозитів населення зараз уже практично захльостує банки", - каже він. Люди сьогодні несуть у банки ті гроші, які ще рік-півтора з панікою і криком забирали з банків, але банківській системі на сьогодні ці гроші непотрібні - їх просто нікуди вкладати.

"Усі чекали жорсткішої цифри, - каже голова правління банку "Старокиївський" Юрій Яременко. - А 5% взагалі ні на що не впливають". На його думку, якби навіть податок запровадили трохи раніше, коли після кризи люди хвилею повертали гроші в банки, то нічого б не сталося - відтоку коштів і так би не почалося.

Але як можна вимагати податки з тих грошей, з яких уже одного разу податки сплачено, нарікають деякі економісти. Проте урядовці не згодні з тим, що це подвійне оподаткування: "Оскільки гроші, перебуваючи в банку, перетворюються на фінансовий ресурс, який бере участь у економіці, вони таким чином приносять взагалі інший доход, який і підлягає оподаткуванню", - пояснює Єфименко. Більше того, це не просто українська новація, а практика більшості країн світу, запевняє експерт. Так, за її словами, оподаткування депозитів існує в більшості європейських країн: у Латвії ставка податку з доходів становить 10%, в Угорщині - 20%, в Італії - 27%. Нерезиденти в країнах Євросоюзу сьогодні сплачують по 20% від доходів за своїми депозитами, а Єврокомісія рекомендує з 2011 року оподатковувати їхні доходи за ставкою 35%. Хоча є ще такі країни, де депозитні доходи не оподатковуються.

Водночас багато експертів сходяться на думці, що відсоткову податкову ставку в нашій країні необхідно регулювати залежно від терміну депозиту. "На мою думку, доцільно було б встановити ставку в 0% на доходи за депозитами, які було розміщено в банківській системі на термін понад один рік", - таку думку висловлює голова наглядової ради "Platinum Bank" Юрій Блащук.

Тетяна Єфименко запевняє, що передбачена проектом Податкового кодексу норма про оподаткування депозитів буде цілком нормально сприйнята суспільством, адже вона відповідає нашим українським реаліям. Але сума, яку урядовці розраховують "виручити" від нового податку до державного бюджету, поки що не називається. Це залежатиме від реакції населення на таке нововведення і від обсягів тих коштів, які фізичні особи понесуть у банки. Тетяна Єфименко міркує, що коли за приклад узяти минулих три роки, то отримана сума може становити 800-900 мільйонів гривень на рік. Але банкіри побоюються, що не варта справа заходу, адже ще невідомо, за яким принципом цей податок справлятиметься. І чи не стане його запровадження дорожчим, аніж сам прибуток? "Питання полягає в тому, як Державна податкова адміністрація України це контролюватиме", - роздумує голова правління банку "Фінанси та Кредит" Володимир Хливнюк.

Залучати податкового агента, запроваджувати декларування чи стягувати податок відразу з нарахованого прибутку від депозиту - називає можливі варіанти заступник голови Державної податкової адміністрації Сергій Лєкар. Він також запевняє, що оподаткування депозитних доходів фізичних осіб робиться не для збільшення бюджетних доходів, а для формування адекватного правового поля для всіх громадян, які одержують доходи.

До речi

Із 19 до 21 червня Інститут ім. Горшеніна провів телефонне опитування на тему: "Ставлення до сплати податків в Україні". Про це повідомляється в прес-релізі інституту. Згідно з результатами опитування, понад половину українців (59,1%) вважає себе платниками податків. Не вважає себе такими чверть респондентів (25,4%), а кожному шостому (15,5%) складно відповісти на це питання. Проте водночас наявні податкові ставки в країні українці вважають завищеними. На думку 61,7% опитаних, у нашій країні багато хто не сплачує податків тому, що податкові ставки дуже високі - підприємці не зможуть працювати, якщо не приховуватимуть податків. Половина (50,7%) вважає, що багато хто не платить податків тому, що знає: ці гроші не буде використано за призначенням - на благо платників податків. Понад половину респондентів вважає, що для того щоб в Україні платили податки, необхідно зменшити податкові ставки (52,1%) та удосконалити законодавство (51,4%).

Коментарi

Навіть збиткові компанії повинні будуть платити податки

Наталія Гудима, президент Ліги страхових організацій України (ЛСОУ):

- Розробка проекту Податкового кодексу України проходила без участі представників професійних об'єднань страховиків. Як результат - вітчизняному страховому ринку запропоновано працювати за системою оподаткування, аналогів якої немає в жодній країні світу.

Згідно з проектом кодексу, при формуванні прибутку під загальну систему оподаткування, у витратній частині не враховуються жодні види страхових резервів. Тобто страхові резерви - гроші страхувальників - оподатковуються за загальною ставкою.

У свою чергу, запропонований проектом кодексу механізм оподаткування резервів із страхування життя призведе до повної відсутності попиту з боку клієнтів на цю послугу.

Слід зазначити, що проект передбачає оподаткування коштів страхувальника, з яких уже сплачені податки. Таким чином, поклавши гроші в страхову компанію, страхувальник повинен втратити 20% суми і додатково сплатити ще 20% податку з інвестиційного доходу.

Особливу увагу привертає нерівноправ'я оподаткування страховиків та інших суб'єктів підприємницької діяльності. Адже всі суб'єкти підприємницької діяльності оподатковуються як одне ціле підприємство, при цьому страховик окремо оподатковує страхову і фінансову діяльність. При такому підході збитки від страхування не зможуть перекритися прибутком від фінансової діяльності. Таким чином, страховик повинен буде платити податки, не зважаючи на свою збитковість.

Урядовий проект податкового кодексу стимулює тінь

В'ячеслав Биковець, перший віце-президент Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України:

- Новація урядового проекту Податкового кодексу, яка все ж таки може стимулювати розвиток малого підприємництва, - це система пільг у вигляді податкових канікул. Ідеться про те, що коли сума їхнього обороту не перевищує 300 тисяч гривень на рік, то до 2015 року вони не сплачуватимуть ніяких податкових зборів. Це те, що можна було б назвати певним стимулом нового проекту. Та ця невелика пільга стосується досить незначної кількості суб'єктів господарювання. У відносному вираженні їхня частка становить 8-10% від усієї сукупності малих підприємців. А загалом обіцянки щодо податкових канікул для малого та середнього бізнесу не знайшли відображення в урядовому проекті Податкового кодексу.

Зате значно збільшився перелік господарських суб'єктів, яким заборонено працювати на спрощеній системі оподаткування. Ускладнилися умови адміністрування податків. Неприпустимим вважаю те, що податківці матимуть право заходити до житла суб'єктів господарювання. Тут є факт прямого порушення Конституції України.

Лідери громадських організацій, підприємці, бізнес-асоціації зійшлися на думці, що прийняття такого проекту Податкового кодексу значно погіршить умови підприємців. Безумовно, якщо його приймуть у такому вигляді, то можна прогнозувати значний відхід економіки у тінь. Зменшиться кількість суб'єктів господарювання. Багато з них знімуться з реєстрації та працюватимуть у себе "на квартирах.

Час на раціональне реформування податковї системи втрачено

Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ України:

- Новий Податковий кодекс матиме цілком негативні макроекономічні наслідки та не сприятиме детінізації економіки України в цілому.

Він, на жаль, не створює умов для покращання інвестиційного клімату в Україні. Також урядовий проект передбачає посилення фіскального тиску і на самих громадян. Так, зокрема, пропонується підвищити ставку податку з доходу фізичних осіб для категорій населення із середнім рівнем достатку. Крім того, автори пропонують запровадити відрахування на індивідуальні пенсійні рахунки громадян, водночас не змінюючи ставки на загальнообов'язкове оподаткування доходів громадян.

Аби податкова система Україна стала дієвою та ефективною і, як наслідок, збільшилися податкові надходження до бюджету й скоротилась тінь, потрібна низка новацій, які, на жаль, не передбачені в урядовому проекті Податкового кодексу. Насамперед це зменшення нарахувань на фонд заробітної плати від підприємств, що сьогодні в середньому сягають 39% від загального фонду заробітної плати. Такий крок можна зробити за рахунок перенесення частини тягаря на заробітну плату працівників. Але тоді, звичайно, потрібно скоротити ставку податку на доходи громадян.

Модернізації потребує й система податку на додану вартість. Перш за все, потрібно запровадити пільгове оподаткування для соціально значимих товарів - це і дитячий одяг, і набір харчових продуктів, і медпрепарати, житлово-комунальні послуги, квитки до кінотеатрів, театрів, музеїв... Удосконалення потребує й сам механізм відшкодування податку на додану вартість. Неповернення ПДВ насамперед призводить до негативних наслідків у структурі експорту держави. А відтак низхідний тренд цієї сфери спричиняє валютні ризики.

Звичайно, за нинішніх умов високого рівня дефіциту бюджету і державного боргу знижувати ставки за податками нереально. Адже економіка відреагує зростанням на такі заходи, як мінімум, лише через два-три роки. Час на таке реформування податкової системи, певною мірою, втрачено. І тут потрібно робити зауваження, передусім, нашим попереднім урядам: і Тимошенко, і Януковича. Адже бюджет стрімко зростав чотири роки, а не було жодних ініціатив щодо зниження податкового навантаження, аби стимулювати зростання економіки.

Алла Дубровик, Тетяна Мамалига

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування