5466
Дворушник
— Кредит&Депозит
14 червня Президент України Віктор Янукович підписав Закон № 2275 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", прийнятий парламентом 20 травня поточного року. Документ запроваджує низку змін до податкового законодавства.
Прикметно, що серед маси поправок депутати змогли "протягнути" принципово важливу для банкірів норму. Серед іншого, Закон вимагає від НБУ протягом одного місяця встановити для банків коефіцієнт резервування під валютні кредити, які видаються позичальникам, які не мають валютної виручки, у розмірі не більше 3% від суми заборгованості з кредиту. Фактично така новація дозволила б банкам відновити повноцінне кредитування корпоративних клієнтів в іноземній валюті.
Нагадаємо: своєю постановою № 406 від 01.12.08 р. регулятор підвищив коефіцієнти резервування під валютні кредити суб'єктам, які не мають валютної виручки, до 50%. Оскільки резерви під кредитні операції входять у собівартість кредитів, ця норма зробила кредитування у валюті економічно недоцільним.
Незважаючи на те, що Віктор Федорович зазначений Закон підписав, схоже, він не підтримує відновлення валютного кредитування. Справа в тому, що в день підписання документа глава держави зареєстрував у парламенті законопроект № 6517, що пропонує скасувати вимогу до НБУ щодо зниження коефіцієнтів резервування під валютні кредити.
У пояснювальній записці до документа, підготовленій Іриною Акімовою, заступником голови Адміністрації Президента, йдеться, що дану норму слід скасувати оскільки вона "перешкоджає належному виконанню Нацбанком своїх конституційних функцій". Також у проекті відзначається, що скасування прийнятої норми дозволить уникнути "зростання загроз банківській системі України".
Нагадаємо: ініціаторами відновлення валютного кредитування виступили самі банки, переважно з іноземним капіталом. У квітні поточного року банкіри зустрічалися з цього приводу з першим віце-прем'єром Андрієм Клюєвим. "Одне з побажань банків - можливість відновлення валютного кредитування юридичних осіб. І Андрій Клюєв дав відповідне доручення прямо на нараді: опрацювати та підготувати зміни до низки законодавчих і підзаконних актів (щоб дозволити здійснювати валютне кредитування. - Авт.)", - розповідає Вадим Пушкарьов , голова правління "ВТБ Банку".
У той же час у своєму листі № 18-119/2177-7650 від 07.05.10 р., направленому на адресу Мінфіну, Нацбанк виступає категорично проти відновлення валютного кредитування.
"Прийняття такої норми призведе до стимулювання валютного кредитування, що пов'язане з підвищенням рівня ризику, що підтверджується наслідками фінансової кризи, - говорилося в листі, підписаному Василем Пасічником, заступником голови НБУ. - Внаслідок того, що економіка України ще тільки починає своє поновлення, вважаємо неприйнятним піддавати її додатковим випробуванням і труднощам, пов'язаним з валютним ризиком ".
Судячи з усього, аргументи чиновників з Нацбанку виявилися більш вагомими для Віктора Януковича. Більше того, створюється враження, що в Нацбанку і не збираються виконувати приписи Закону № 2275. У всякому разі, 16 червня Віктор Новіков, директор юридичного департаменту, та Наталя Гребенник, директор департаменту монетарної політики, висловлювали впевненість у тому, що коаліція схвалить внесений Президентом законопроект № 6517, який зараз перебуває на розгляді в комітетах. А значить, все залишиться так, як і було. Валютне кредитування позичальників, які не мають валютної виручки, буде як і раніше недоцільним внаслідок завищених коефіцієнтів резервування під такі операції.
"Як ви знаєте, у нас не прийнято говорити Президенту "ні". Тому напевно парламент підтримає поданий законопроект", - прогнозує депутат від ПР, який побажав залишитися неназваним. Банкіри вважають за краще утримуватися від коментарів ситуації, що склалася або висловлюють суперечливі думки. "Пропонований (прийнятий Законом. - ред.) коефіцієнт резервування в розмірі 3% під всі типи заборгованості за валютними кредитами, окрім "безнадійної", є занадто заниженим, - говорить голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін. - Тим більше що під заборгованість аналогічної якості в гривні резервування здійснюється за більш високим коефіцієнтом. Таким чином стимулюється валютне кредитування, а це неправильно ".
При цьому пан Тимонькін зазначив, що в принципі не проти валютного кредитування, проте вважає, що коефіцієнти резервування під валютні і гривневі кредити повинні бути однаковими.
Відзначимо, що зараз, згідно з постановою НБУ № 279 від 06.07.2000 р., коефіцієнти резервування з гривневих кредитів залежно від якості заборгованості коливаються від 1% ("стандартна" заборгованість) до 100% ("безнадійна"). Тоді як із "стандартного" валютного кредиту, виданого позичальникові без валютної виручки, аналогічний коефіцієнт становить 50%, а для решти категорій заборгованості - 100% від суми заборгованості.
Нагадаємо також, що кредитування в іноземній валюті фізичних осіб незалежно від наявності у позичальників джерел валютної виручки заборонено Законом № 1533 від 23.06.09 р. "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи".
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
