Бюджетний переділ


Бюджетний переділ

Після формування складу нового уряду відновилися зусилля міністерств щодо переказу рахунків підконтрольних їм підприємств на обслуговування в банки з 100-выдсотковою участю держави. В результаті Ощадбанк ы Укрексімбанк можуть поповнити свої портфелі більш ніж 2 тис. нових клієнтів. Але банки, які втрачають поточні рахунки підприємств, загрожують відмовитися кредитувати держкомпанії.

Початок процесу з переказу рахунків підприємств у держбанки поклав міністр промислової політики Дмитро Колесников. Відповідно до підписаного ним наказу №160 від 30 березня "Щодо відкриття рахунків у державних банківських установах", які перебувають в управлінні міністерства держкомпанії повинні були до 30 квітня перевести в Ощадбанк та Укрексімбанк із інших кредитних установ всі наявні на рахунках кошти і надалі фінансові операції проводити через держбанки.

Таким чином, два держбанки повинні були отримати на обслуговування рахунку 433 підприємств (за даними Фонду держмайна на 1 жовтня 2009 року). Крім того, за інформацією ФДМ, Мінпромполітики контролює ще 532 компанії, що у відомстві тоді не підтвердили.

Радикальну зміну обслуговуючих банків у міністерстві пояснювали нестабільністю на банківському ринку, коли кожне з комерційних кредитних установ може збанкрутувати, а держпідприємство в результаті - втратити фінансові ресурси. Однак банки зрозуміло збунтувалися проти порушення своїх прав.

Щоб запобігти переказу рахунків, відразу дві профільні асоціації - Українська кредитно-банківська спілка та Асоціація українських банків - звернулися зі скаргою в Антимонопольний комітет (АМКУ). Він відреагував на ці звернення, рекомендувавши Мінпромполітики скасувати свій наказ. У міністерстві ж, щоб виконати вимогу комітету, просто пом'якшили формулювання в наказах, але не відмовилися від своєї ідеї. 23 квітня відомство видало наказ №202 "Про відкриття рахунків у державних банківських установах".

Цим документом з метою "зменшення ризиків втрати коштів державних підприємств" міністри поставили за обов'язок керівникам структурних підрозділів до 20 травня "рекомендувати директорам держпідприємств, які перебувають у сфері управління Мінпромполітики, розглянути питання щодо обслуговування підприємств у держбанках". У прес-службі відомства повідомили, що після переговорів деякі підприємства, яким це було вигідно, погодилися поміняти банк, а деяким залишилися на обслуговуванні в колишніх установах.

Крім Мінпромполітики, в АМКУ підозрюють у порушенні монопольного законодавства деяких інших міністерств. Тому на початку травня комітет рекомендував Міністерству транспорту та зв'язку, Міністерству палива та енергетики, Міністерству вугільної промисловості, Міністерству аграрної політики та Міністерству з питань житлово-комунального господарства утриматися від переказу рахунків підвідомчих держпідприємств і організацій з комерційних банків у державні. Про результати виконання цього рішення міністерства повинні були відзвітуватися АМКУ. Якщо відомства не прислухаються до рекомендацій комітету, у двох держбанках опиняться рахунки 1187 підприємств, що перебувають в управлінні цих міністерств. Така ж доля може чекати ще 1331 держкомпанію, контроль над якими дотепер не підтверджений.

У Міністерстві палива і енергетики спростовують свою вимогу перевести рахунку держпідприємств у держбанки. "Міністерство рекомендувало підприємствам провести роботу з банками в частині можливого розширення комплексного обслуговування, в першу чергу забезпечення кредитування в значних обсягах. Підприємствам доручено провести роботу з держбанками щодо перегляду умов укладених кредитних договорів з метою зменшення відсоткових ставок,- повідомили в прес-службі Мінпаливенерго.- Міністерство не давало твердих рекомендацій і не видавало актів про переказ рахунків держпідприємств у держбанки, про що відомство повідомило АМКУ". В інших чотирьох міністерствах на запит не відповіли.

Зацікавлений у переказі коштів з комерційних банків у державні й Кабінет міністрів. Ще 28 січня 2009 року постановою №52 "Порядок розміщення в 2009 році тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитних рахунках в установах банків" уряд Юлії Тимошенко поставив за обов'язок органам місцевого самоврядування в терміновому порядку перевести всі свої кошти із приватних банків у державні. На ринку вже почали з'являтися перші жертви цього рішення. 12 травня Нацбанк ввів тимчасову адміністрацію в харківський Земельний банк. У страховій компанії "Лема", що є власником установи, пояснили це відтоком з банку коштів органів місцевого самоврядування.

Виходу немає

Банкіри і представники підприємств неохоче коментують вимоги міністерств, побоюючись негативної реакції з їх боку. "Деякі держкомпанії забрали кошти з нашого банку, не знаю, куди вони їх переказали. Ми ведемо роз'яснювальну роботу з такими клієнтами, відзначаємо, що це лише рекомендація. У деяких випадках ми навіть готові йти на поступки й значно поліпшувати умови обслуговування, що навряд чи зможе їм запропонувати держбанк,- розповів заступник голови правління одного з банків з іноземним капіталом.- Однак найчастіше вони розцінюють рішення їх власника як остаточне і виводять рахунку. Ми сподіваємося, що так будуть робити не всі держпідприємства, інакше банки втратять великих клієнтів". В Ощадбанку і Укрексімбанку коментувати такі дії уряду і міністерств відмовилися.

У банку "Хрещатик" повідомили, що позики компаній держсектору становлять до 10% загального кредитного портфеля, і поки тенденції до скорочення їх частки не спостерігається. "Це псевдодержавний підхід, що може призвести не стільки до грошових, скількох до іміджевих втрат фінансової системи. В результаті місяці відновлення довіри до банків після кризи і витрачені на це ресурси підуть порохом,- обурюється голова правління банку 'Хрещатик' Дмитро Гриджук.- Як відомо, одним з факторів повноцінного відновлення української банківської системи є підвищення довіри до банків не тільки з боку населення. Суть налагодження фінансових взаємин складається у відновленні істинно партнерської, взаємовигідної співпраці, що повинно йти від держави".

Підприємства також не вважають за доцільне переказ своїх коштів у держбанки, однак не можуть не прислухатися до "роз'яснювальної роботи" міністерств. "Така ініціатива була подана Міністерством промислової політики ще близько п'яти років тому, але тоді це все зам'яли. Думаю, зараз вони досягнуть своєї мети. Навряд чи Антимонопольний комітет зможе якось вплинути на рекомендацію перевести рахунки в держбанки",- говорить фінансовий директор одного з авіаційних підприємств. На думку Гриджука, кожної клієнт-юридична особа повинен мати право самостійно вибирати банк, з яким йому вигідно і комфортно працювати, тим більше що практично у всіх вітчизняних банків є досвід роботи й з держструктурами, і з бізнесом.

Держпідприємства без кредитів

Це рішення допоможе держбанкам значно зміцнити свої позиції на ринку, упевнені експерти. "З погляду держави така ініціатива має сенс. Вона збільшить обсяг ресурсів держбанку, підтримуючи його ліквідність,- відзначає генеральний директор Платінум Банку Грег Краснов.- З іншого боку, можуть виникнути питання неефективного управління коштами. До того ж підприємства можуть зіштовхнутися з більше низькою якістю обслуговування.

В цілому, думаю, цей процес не буде мати кардинального впливу на банківську систему". За даними Нацбанку, на 1 квітня частка Ощадбанку в загальному депозитному портфелі юридичних осіб становила 3,4% (7 млрд грн), Укрексімбанку - 8,4% (17,4 млрд грн). При цьому в держкомпаніях сумніваються в отриманні значної кредитної підтримки від держбанків. "Ми отримаємо кредити в приватному банку вже кілька років, проблем з виплатами в нас майже не було, тому нам не припиняли видачу позик.

Тепер ми змушені будемо заново будувати всю кредитну історію в новому банку - на це піде багато часу,- стверджує заступник директора транспортної компанії.- Крім того, ми навряд чи зможемо розраховувати на значні транші й позики. Коли ми вели переговори про переказ наших коштів, у держбанку нам сказали, що поки не будуть видавати нам кредити. Тому діставати кошти нам доведеться в якомусь іншому банку".

Банкіри прогнозують, що результатом наполегливих вимог міністерств перевести кошти держпідприємств у держбанки може стати згортання кредитування державного промислового сектора економіки приватними кредитними установами. На думку експертів, переказ пасивних коштів повинен вести за собою переказ активів. "Інакше це суперечить постулатам кредитної політики будь-якого банку в будь-якій країні. Треба переводити в держбанки не тільки поточні рахунки і депозити, але й кредити. Адже кредитна політика будь-якої фінустанови будується на тому, що банк повинен бачити фінансовий стан клієнта, його оберти, рівень платіжної дисципліни - те, що становить кредитну історію,- відзначає Дмитро Гриджук.- Коли ж поточні рахунки відійдуть держбанкам, кредитувати держпідприємства стане більш ризиковано - багато банкірів будуть ще жорсткіше підходити до кредитуванню економіки в частині держсектору". Банки продовжують зазнавати труднощів з видачею позик, тому навряд чи погодяться кредитувати компанії, які в них не обслуговуються. "Коли ми співпрацюємо з компанією протягом декількох років, то знаємо її потенціал і знайомі з її проблемами. Якщо до нас звертається якийсь клієнт, якого ми ніколи не бачили, то рішення про видачу кредиту навряд чи буде прийнято, тим більше в сьогоднішніх складних умовах",- говорить заступник голови правління одного з найбільших банків.

Олена Губар

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua