1484
Валютна позиція
— Кредит&Депозит
З червня минулого року отримати кредит в іноземній валюті можна, лише маючи в ній дохід, а також на лікування та навчання за кордоном. Проте великі обсяги валютних депозитів і відносна дешевизна таких ресурсів змушують банкірів замислитися про відновлення масового валютного кредитування. Втім, його відновлення на докризових умовах може обернутись повтором сценарію 2008 року.
Вже майже рік Україна фактично живе без кредитів в іноземній валюті. Після девальвації гривні наприкінці 2008 року портфель валютних кредитів у гривневому еквіваленті досягав максимуму - 433800 млн грн.
Планомірне погашення цих позик призвело до того, що до 1 червня поточного року їх обсяг став менше гривневих кредитів, знизившись до 343 750 000 000 грн. Банкіри називають таку динаміку закономірною. "У нинішніх умовах кредитування в іноземній валюті є доцільним тільки для підприємств з достатньою валютною виручкою. У зв'язку з цим ми плануємо і далі продовжувати кредитування підприємств в національній валюті", - сказав заступник директора департаменту корпоративного банкінгу та мікрокредитування Укргазбанку Євген Піддубний.
Зростання гривневого кредитного портфеля з одночасним зниженням валютного пов'язане з прийняттям закону # 1533-VI, згідно з яким позики в іноземній валюті дозволено видавати тільки особам і компаніям, що мають валютну виручку, а також на лікування та навчання за кордоном. Мораторій на валютне кредитування повинен був тривати до кінця року, проте банкіри пролобіювали його дострокову відміну.
Керівники банків говорять про появу потреби у відновленні кредитування, якщо не в докризових обсягах, то з динамікою приросту до нинішніх показників. 20 квітня фінансисти отримали підтримку в цьому питанні з боку першого віце-прем'єра Андрія Клюєва, і вже 21 травня Верховна рада прийняла закон, який зобов'язав НБУ пом'якшити вимоги щодо створення резервів під валютні кредити для позичальників, які не мають валютних доходів. До цих пір банки повинні були резервувати 50-100% від суми виданих нових валютних кредитів позичальникам, які мають більше одного дня прострочення за платежами, а тепер цей резерв знижений до 3%.
Багато учасників ринку вважають, що дострокове зняття заборони на валютне кредитування дозволить надавати більш дешеві ресурси. "На сьогоднішній день банки відчувають надлишкову ліквідність у валюті і гривні, проте направляти валютну ліквідність на кредитування не мають можливості. Тому відсоткові ставки на видані кредити зараз визначаються виключно у гривневому сегменті, - говорить аналітик ІК BG Capital Віталій Ваврищук .- Якщо валютне кредитування буде дозволено, середньозважені ставки в банківському секторі знизяться на кілька відсоткових пунктів ".
На думку заступника голови правління, директора з роздрібного бізнесу і дистрибуції ВіЕйБі Банку Цвєтана Петриніна, на сьогодні частка іноземного капіталу в банківській системі становить близько 40-45%, що забезпечує йому доступ до закордонних ресурсів, більш дешевих в порівнянні із тими, які залучаються на внутрішньому ринку.
Тому видача валютних кредитів вкрай необхідна в першу чергу банкам з іноземним капіталом, які отримали відповідне фондування від материнських структур. "В даний час найбільшим обсягом вільної ліквідності володіють банки, яких підтримали акціонери. В основному це банки з іноземним капіталом. Проте ресурси, отримані цими установами, були надані саме в іноземній валюті, тому банківська система і зацікавлена в її розміщенні на ринку для збільшення прибутковості, - зазначає і. о. голови правління БГ Банку Сергій Барибін .- У свою чергу реальний сектор економіки відчуває серйозний дефіцит оборотного капіталу, не кажучи вже про ресурси для оновлення та модернізації виробничих потужностей ".
Тому перш за все банкіри мають намір фінансувати валютою корпоративний сектор. "Ймовірно, першим 'відлигу' відчує корпоративний сегмент, потім - середній і малий бізнес. Що стосується кредитування фізичних осіб, то це більш віддалена перспектива", - вважає головний експерт кредитних процесів і політик СЕБ Банку Ганна Сандул.
Фізична потреба
Експерти впевнені, що без відновлення валютного кредитування Україна ще не скоро вийде на докризовий рівень розвитку. "Україна - країна з високодоларизованою банківською системою, тому повністю виключити долар з обігу ми зможемо не скоро. А без валютних кредитів навряд чи варто розраховувати на швидке посткризове відновлення економіки і споживчого сектора. Але робити це слід обережно, з низкою обмежень, щоб не повторити докризових помилок ", - відзначає старший аналітик ІК "Трійка Діалог Україна" Євген Гребенюк.
Однією з головних проблем банків є наявність великого обсягу пасивної валютної бази. "Банки готові почати валютне кредитування, оскільки у структурі депозитних портфелів половина - це валютні депозити, розміщувати які фактично ніде", - пояснює директор роздрібного бізнесу Альфа-банку Піотр Качмарек. Він сподівається, що при черговій зміні законодавчого поля щодо зняття мораторію на валютне кредитування фізичних осіб, населення із задоволенням буде брати такі позики. "При поновленні програм кредитування в іноземній валюті для клієнтів-фізичних осіб з'явиться вибір: або оформляти кредит в гривні, або приймати валютні ризики і оформляти кредит в іноземній валюті під відсоткову ставку, яка істотно нижче гривневої, - говорить пан Качмарек .- Враховуючи стабілізацію курсу гривні в останні місяці, можна очікувати, що населення сміливо буде брати валютні кредити ".
Банкіри підкреслюють, що привабливість валютних кредитів для споживача криється в ціні ресурсу, оскільки різниця між гривневими і валютними відсотковими ставками сягає 10%. За даними компанії "Простобанк Консалтинг", у травні середня ставка за річними депозитами у гривні склала 16,99%, тоді як у доларах - 8,64%.
Ті самі граблі
Втім, відновлення валютного кредитування несе з собою значні ризики не тільки для позичальників, але й для банків. "Населення та компанії тепер розуміють, яких збитків вони можуть зазнати у випадку оформлення валютного кредиту. Думаю, приблизно 80% позичальників, готових кредитуватися у валюті до кризи, категорично відмовляться від цього зараз, віддавши перевагу гривневим кредитам за більш високими відсотковими ставками, - впевнений Віталій Ваврищук .- У такому випадку позичальники будуть повністю застраховані від ризику девальвації національної валюти. З іншого боку, з кінця лютого спостерігається надходження капіталу, яке, швидше за все, продовжиться до кінця року, створюючи передумови для зміцнення національної валюти. Очікування ревальвації гривні можуть стимулювати підприємства кредитуватися в доларах і євро, щоб виграти на курсовій різниці ".
За словами Ганни Сандул, валютне кредитування супроводжують і звичайні кредитні ризики. Але ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків може посилитися валютним ризиком. "Джерелом кредитного ризику є окремий конкретний позичальник. Валютний ризик - це ризик збитків внаслідок несприятливої зміни курсів іноземних валют. У випадку з кредитуванням в іноземній валюті це працює в комплексі", - пояснює банкір. Тобто валютний позичальник, який одержує дохід у гривні, при різкій зміні курсу в бік девальвації національної валюти виявляється не в змозі обслуговувати борг. Ця проблема яскраво проявилася наприкінці 2008-початку 2009 року.
Експерти визнають, що банк, кредитуючи в валюті, перекладає валютний ризик на позичальника, який найчастіше не здатний адекватно оцінити ситуацію.
"Відновлювати валютне кредитування для населення потрібно з низкою обмежень. Найпростіша і ефективна міра для початку - ввести обов'язкову вимогу мінімального рівня передоплати за такими кредитами. Думаю, він повинен бути не менше 30%, а для початку і всі 50%" , - пропонує Євген Гребенюк.
Але з такими обмеженнями валютне кредитування буде розвиватися набагато повільніше, ніж до початку кризи. "Банки та потенційні одержувачі кредитів розуміють ризики, пов'язані з такими кредитами. У той же час при розвитку ринку похідних інструментів одержувачі кредитів могли б хеджувати свої валютні ризики", - вважає начальник відділу аналізу фінансових ринків ІНГ Банк Україна Олександр Печерицин.
Експерти не очікують швидкої появи і активного використання в Україні похідних інструментів. Тому повне зняття мораторію на видачу валютних позик створить передумови для повторення критичного сценарію 2008 року. "Поновлення валютного кредитування буде означати, що ми не взяли жодних уроків з кризи. Ситуація зі світовою економікою і фінансовими ринками, як і пожвавлення всередині України, залишаються дуже нестійкими. У таких умовах збільшення валютних активів лише збільшить вразливість банків і економіки в цілому до коливань курсу гривні і ускладнить проведення монетарної політики НБУ, - вважає аналітик ІК Concorde Capital Микита Михайличенко .- Поновлення валютного кредитування може викликати деяке пожвавлення ситуації. Однак такий позитив може виявитися тимчасовим". На думку Сергія Барибіна, банки почнуть масово кредитувати економіку в кінці III-на початку IV кварталу. Тим не менше масової видачі валютних позик у цьому і наступному році очікувати не варто.
Олена Губар
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
