697
"Ъ": Процес мирного врегулювання
— Казна та Політика
За оцінками фінансистів, загальна сума реструктуризованої в останні півтора роки українськими банками зовнішньої заборгованості становить не менше $ 2,2 млрд. Пік виплат за цими позиками переноситься на 2011-2012 роки, але фінансисти вже не очікують масового повторного процесу "розшивки" боргів. Втім, у разі значного погіршення кредитного портфеля банків ситуація може змінитися.
У минулому і нинішньому роках вітчизняні банки активно займалися питаннями реструктуризації зовнішньої заборгованості. Найбільші угоди з іноземними кредиторами уклали Альфа-банк ($ 1,05 млрд), ПУМБ ($ 512 млн), банк "Фінанси та Кредит" (близько $ 250 млн), і ВіЕйБі Банк ($ 125 млн). Найбільш активно кредитні установи йшли на переговори для врегулювання виплат за єврооблігаціями.
"Можна сказати, що близько половини обсягу погашених в 2009 році євробондів було реструктуризовано, і більше половини виплачуються в першій половині 2010 року або вже реструктуризовано, або цей процес триває", - зазначає начальник управління міжнародних запозичень ПУМБ Сергій Зубра. Меншими були обсяги врегулювання боргів за синдикованими кредитами і торговельного фінансування, оформленими у 2007-2008 роках.
За словами директора інвестиційно-банківського департаменту ІК Dragon Capital Максима Нефьодова, Укрексімбанк, Приватбанк, "Райффайзен Банк Аваль" і Укрсоцбанк не входять до масової групи кредитних установ, яким довелося реструктуризувати заборгованість. Це пов'язано як з відсутністю у деяких з них у кризовий період зобов'язань з великих позик, так і з можливістю отримання підтримки від материнських структур.
Для багатьох українських банків відстрочка із зовнішніх виплат не була життєво важливою. Хоча і з великими труднощами, але вони все ж могли б розплатитися за боргами. Але в цьому випадку у них практично не залишилося б коштів на чорний день, які стали в нагоді б, наприклад, при формуванні резервів під прострочену заборгованість.
За даними НБУ, за 2009-2010 роки питома вага проблемної заборгованості з кредитів українських банків зросла з 2,27% до 10,27% портфеля, а розмір резервів під неї - з 48,410 млрд грн до 127 321 000 000 грн. "Банки мають можливість виплачувати позики тільки у міру повернення їм валютних кредитів. А оскільки вони часто брали короткострокові позики для фінансування довгострокових кредитних програм в Україні, то були залежні від можливості рефінансувати борги", - зазначає аналітик Ерсте Банку Мар'ян Заблоцький.
Непримиренний Cargill
Фінансисти вважають, що впоралися з кампанією з реструктуризації зовнішніх боргів. Серйозною невирішеною проблемою залишаються хіба що переговори за єврооблігаціями банку "Надра" на $ 175 млн (зараз готується угода з паритетного входження до його капіталу Кабінету міністрів на пару з Group DF, підконтрольній Дмитру Фірташу). "Успішна реструктуризація євробондів залишається під питанням. У пропозицію боржника входять і 10-відсоткове погашення, і часткове списання боргу, і випуск нових семирічних паперів з прибутковістю 8% річних. Для власників прийняття рішення ускладнюється тим, що Міжнародний валютний фонд наполягає на ліквідації банку" , - розповів генеральний директор Платинум Банку Грег Краснов.
Не обійшлося і без публічних скандалів. Досить згадати гучну справу із блокування рахунків банку "Фінанси та Кредит" під час переговорів з Cargill Financial Services (США) з реструктуризації торговельного фінансування на $ 44,4 млн. Поки сторони домовлялися, сума заборгованості зросла до $ 48,9 млн, а кредитор зміг через суд домогтись блокування рахунків української кредитної установи у банках США (American Express Bank, Citibank, The Bank of New York Mellon і Deutsche Bank Trust Company). "Арешт рахунків - це тактика переговорів", - зазначає Максим Нефьодов.
Останнім часом Cargill Financial Services є найбільш непримиренним кредитором для українських банків. "Фінанси та Кредит" - не єдина жертва американської компанії. ПУМБ намагався домовитися з нею про відстрочку і судився, проте банку довелося піти на мирову і погодитися з виплатою боргів без відстрочок. Втім, за словами фінансистів, інших агресивно налаштованих відносно українських позичальників кредиторів, крім Cargill, майже немає.
За їхніми оцінками, в 75-85% випадків фінустановам вдавалося привернути до себе позичальників і отримати відстрочку. "У власників українських боргових зобов'язань - диверсифіковані портфелі. Там і китайські банки, і південноафриканські. В основному ж переважають фінансові установи з Німеччини, Австрії, США та Великобританії - в цьому випадку йдеться переважно про інвестфонди", - зазначає фахівець.
Кілька прийомів
Базовою умовою реструктуризації зовнішніх запозичень для українських банків у 2009-2010 роках стало підвищення відсоткових ставок. У випадку з єврооблігаціями мова звичайно йшла про прибавку в 1-2% річних, з синдикатами і торговим фінансуванням - 1-4% річних. Більшість українських фінансистів намагалися відбити нові витрати: коли вони проводили реструктуризацію на тривалі терміни своїм позичальникам (переважно великим підприємствам), то піднімали ставки на ті ж 1-4% річних. Стандартною відстрочкою при реструктуризації стали один-два роки, рідше - три-чотири. Практично в усіх договорах з реструктуризації зовнішніх боргів фігурували вимоги часткового разового платежу в рахунок погашення позики, нерідко він здійснювався готівкою. "Це так зване часткове погашення або upfront-платіж. У випадку з банком" Фінанси та Кредит "- це 5% заборгованості, ПУМБ - 8%, ВіЕйБі Банком - 10%", - повідомив Грег Краснов.
Іноді фінансисти вдавалися і до інших схем, наприклад до обміну нових випусків облігацій на старі. Щоб погасити євробонди, термін яких закінчився, випускалися нові папери з більш високою прибутковістю і розміщувалися у тих самих кредиторів. "Український Альфа-банк здійснив обмін єврооблігацій, що дало можливість відстрочити виплату $ 840 млн на три роки", - говорить Сергій Зубра. Це більш витратний і технологічно складний механізм, цікавий швидше кредиторам, ніж позичальникам - кредитори де-юре отримують в портфель нові облігації, а тому можуть не кваліфікувати їх як "проблемні", що позбавляє від необхідності формувати під них підвищені резерви.
Ще одна схема, заявлена, але поки не реалізована, - обмін українською фінустановою своїх боргів на акції. Кредитпромбанк на початку року оголосив, що реструктуризує $ 400 млн боргів, $ 100 млн з яких обмінює на свої акції. "Така схема має свої плюси і мінуси.
Позитивним є те, що банку не доведеться виплачувати частину боргу в дату погашення. У той же час банк розмиває свій капітал і, по суті, продаючи за низькою ціною акції, втрачає частку контролю над установою. Не думаю, що такі схеми будуть реалізовуватися у великій кількості: будучи досить складними, вони викликають додатковий головний біль як кредиторам, так і позичальникам. До того ж самі кредитори неохоче будуть погоджуватися на такі опції в умовах, коли і самі потребують готівки ", - вважає Зубро.
Ні боргами
Експертипереконані, що в другій половині нинішнього року відстрочки за зовнішніми запозиченнями стануть набагато більш рідкісними. "Ми не думаємо, що банки будуть активно реструктуризувати зовнішню заборгованість у цьому році. Винятком може стати банк 'Надра'", - зазначає фінансовий аналітик Astrum Investment Management Сергій Фурса. "Вважаю, у червні-грудні цього року активних реструктуризацій очікувати не варто. Велика частина зовнішнього боргу української банківської системи - це внутрішні позики іноземних банків, які давали гроші своїм" дочкам ". В даний час у них хороша ліквідність, і, думаю, вони самі можуть розрахуватися зі своїми боргами ", - згоден Максим Нефьодов.
На думку фінансистів, ситуація на зовнішніх ринках запозичень стабілізується до серпня-вересня. Навіть якщо якомусь українському банку і буде потрібне фінансове підживлення для виплати боргів, то він скоріше проведе нове залучення, не наполягаючи на відстрочці з погашення старих. "Якщо говорити про умови, то багато чого буде залежати від стану фінансів розвинених країн і динаміки ринків країн БРІК, що мають значний обсяг вільних ресурсів", - вважає фінансовий аналітик агентства "Кредит-Рейтинг" Віктор Шулик. За словами фінансистів, пік зовнішніх виплат в українських банків вже пройшов. "У другій половині року погасити єврооблігації залишилося лише двом фінустановам - УкрСиббанку та банку "Південний". Очікується, що вони виплатять свої борги", - говорить Сергій Зубра.
Більшість виплат за зовнішніми позиками, які були реструктуризовано в останні півтора року, припаде на 2011-2012 роки. І поки фінансисти не прогнозують повторного масового процесу реструктуризації цих борги. Але ситуація може змінитися в разі серйозного погіршення кредитного портфеля банків: очікується, що "проблемка" може зрости з нинішніх 10,27% до 18-25% кредитного портфеля. Втім, зараз вірогідність подібного сценарію розглядається вітчизняними фінансистами як не дуже висока.
Ганна Шведова
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
