15068
Валюті дали дорогу
— Валюта
Підписано закон, який повертає юрособам валютні кредити. Проте банкіри стверджують, що не збираються активно кредитувати бізнес у валюті - цьому перешкоджають високі валютні ризики і закредитованість українських компаній. Але в середньостроковій перспективі валютне кредитування корпоративного сектора відновиться за нижчими ставками, ніж до кризи.
Президент підписав законопроект №6337, чим відкрив шлях для відновлення валютного кредитування бізнесу. Згідно з документом, банки зможуть без обмежень видавати валютні позики суб'єктам господарювання, навіть якщо ті не мають валютної виручки.
До сьогоднішнього дня система валютного кредитування в країні регулювалася постановами Національного банку, який вимагав від банків блокувати на коррахунку 50-100% (залежно від категорії позики - стандартний, субстандартний та ін.) від суми кредиту, виданого підприємству або приватній особі, що не має валютних доходів. Фактично таке регулювання означало заборону валютного кредитування. 100%-не резервування подвоювало собівартість банківських пасивів у валюті і робило кредит невигідним ні для банку, ні для позичальника (першому потрібно було залучати в два рази більше ресурсів, ніж можна було видати в кредит, а другому - оплачувати подвійну вартість ресурсів для банку).
Крім того, в 2009 р. був прийнятий і підписаний тодішнім президентом Віктором Ющенком закон №1533 "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи". Закон заборонив валютне кредитування фізосіб, які не мають валютних доходів, за винятком випадків лікування і навчання за кордоном.
Лобіюючи найбільшими банками з іноземним капіталом (перш за все амбітними держбанками Росії), законопроект №6337 знизив ставку резервування під валютні кредити корпоративним клієнтам до 3%. Тепер НБУ зобов'язаний протягом місяця привести свою нормативну базу у відповідність із законом, а банки, у свою чергу, через 30 днів зможуть відновити кредитування економіки у валюті.
За оцінками виконавчого директора НБУ з питань валютного регулювання і контролю Анатолія Балюка, в банків сьогодні є дуже великий запас валюти, яка може бути направлена на кредитування. "За нашими оцінками, комерційні банки сформували авуари (кошти банку, в т.ч. в іноземній валюті, цінних паперах і золоті, що знаходяться на зберіганні в закордонних банках. - Авт.) в розмірі близько $6 млрд.",- говорить Анатолій Балюк.
Проте самі банкіри стверджують, що, навіть незважаючи на законодавчі послаблення в системі валютного регулювання, кредитування в доларах і євро поки не буде відновлено. Так само як і не відбувається і активізація кредитування в гривні (зростання з початку року - 0,9%), хоча є достатній запас ліквідності в національній валюті на кореспондентських рахунках банків в НБУ.
"Складається помилкова думка, що банки не кредитують у валюті через заборону НБУ (з початку року портфель валютних кредитів скоротився на 6,5%.- Авт). Основна причина, чому не активізується кредитування, - це погіршення якості існуючого портфеля позик, виданих банками, що продовжується, а також закредитованість українських компаній", - говорить в.о. голови правління "Ерсте Банк Україна" Павло Цетковський.
На думку віце-президента Альфа-банка Романа Шпека, у 80% українських корпоративних позичальників частка позикових ресурсів на балансі вища допустимого для банків значення.
За словами банкіра, в такій ситуації гроші банків у гривні переважно прямуватимуть на покупку державних облігацій, тоді як валютні ресурси будуть використані для повернення зовнішнього фінансування.
В зв'язку з цим неминуче зниження ставок по депозитах (приріст банківських вкладів з початку року - 9,2%). Розмір процентної винагороди в гривні більшою мірою залежатиме від ставок по ОВДП (зараз середньострокові ресурси уряд залучає за ставками 11-12% річних). Ставки по валютних депозитах базуватимуться на вартості ресурсів, які сьогодні банки платять за зовнішнє фондування (на рівні 4-5%).
"У нас падають обсяги кредитування і зростає обсяг депозитів. Тобто багатьом банкам гроші не потрібні. А ресурс, який не потрібний, дешевшає. Мій прогноз на кінець року: річний депозит в євро - 4-5%, в доларі - 6-7%, в гривні - 14-15%. Я говорю про річні депозити. Решта нижче", - прогнозує голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
