3408
Крить верть
— Казна та Політика
9 червня Кабмін на своєму засіданні майже в пожежному порядку затвердив проект Податкового кодексу. В уряді серйозно розраховують протягнути документ через парламент ще до закінчення шостої сесії нинішнього скликання (поки останнє пленарне засідання заплановане на 18 червня, проте велика вірогідність того, що робота парламенту буде продовжена) і формувати Бюджет-2011 вже на новій податковій базі.
Починалася ж епопея з підготовкою проекту Податкового кодексу-2 (перший варіант розроблявся при повторному прем'єрстві Віктора Януковича в 2007 р. - проект навіть дійшов до парламенту, але якраз до цього моменту влада черговий раз змінилася) з низки доручень про його термінову розробку:
- доручення Президента №1-1/485 від 25.03.10 р.;
- доручення прем'єр-міністра від 29.03.10 р.;
- доручення віце-прем'єр-міністра №3589/53/1-10 від 15.04.10 р.
- доручення Президента №1-1/485 від 25.03.10 р.;
- доручення прем'єр-міністра від 29.03.10 р.;
- доручення віце-прем'єр-міністра №3589/53/1-10 від 15.04.10 р.
Ось тільки відбувалося цього разу все зовсім не так, як в 2007 р. Тоді, треба віддати владі належне, розробка проекту була справою максимально публічною - документ був цілком викладений на сайт Мінфіну, а його зміст редагувався мало не щодня. Тепер же робота велася кулуарно, в умовах максимальної засекреченої - мабуть, в точній відповідності з назвою Програми Президента: "Україна - для людей". При цьому нині прийняття Податкового кодексу є лише одним з кроків першого етапу реформування податкової системи в рамках Концепції її реформування, що розробляється Мінфіном одночасно з підготовкою проекту Кодексу (це витікає з листа Мінфіну №31-20010-04-6/9685 від 26.04.10 р.). І судячи з усього, інформація про інші кроки буде такою ж "широкодоступною", як і інформація про проект Кодексу.
26 травня міністр фінансів Федір Ярошенко підписав наказ №285 "Про організацію роботи з підготовки проекту Податкового кодексу України". Ним були затверджені склади підгруп з підготовки окремих розділів проекту Кодексу, до яких увійшли представники Мінфіну, ДПАУ, ГТСУ, Мінекономіки, Ради підприємців при Кабміні, а також деяких ("своїх") вищих навчальних і наукових установ і консалтингових фірм. Одночасно був затверджений і графік підготовки, узгодження і (навіть! - Ред.) прийняття проекту Кодексу. Графік, треба сказати, виявився дуже жорстким.
До речі, цікаво, що він передбачав оприлюднення проекту Кодексу на сайті Мінфіну ще 31 травня. Проте такого не відбулося. Як не відбулося напередодні схвалення проекту Кабміном і "проведення широкого громадського обговорення" (на нього наказом відводився рівно один день!), і навіть отримання висновку правової експертизи Мін'юсту (на вивчення 700-сторінкового документа Мін'юсту відводилося "аж" три дні). В останню мить з незрозумілих доки причин прем'єр Микола Азаров вирішив піти чітко по стопах своєї попередниці, остаточно перетворивши процес підготовки і обговорення проекту на фарс. Інакше назвати схвалення документа Кабміном 9 червня складно.
До речі, проект Кодексу не став доступнішим і після його схвалення Кабміном. У відкритому доступі він з'явився до вечора 10 червня. Але не завдяки, а всупереч діям Кабміну і Мінфіну.
Як і три роки тому, проект складається з 19 розділів, але їх перелік змінився. Наприклад, зникли розділи, присвячені податку на нерухомість (він тепер "мешкає" серед місцевих податків) і судовому збору, а з'явилися - "Збір за користування тощо. Частково змінилося і зміст тих розділів, які перейшли в новий перелік із старого.
БІЗНЕС спробував визначити зміни, що несуть найбільші неприємності для бізнесу, а також ті, які можна вітати. Але тут слід мати на увазі, що обом перелікам властива неабияка умовність. Якщо, наприклад, узяти позитивні зміни, то по-перше, весь цей позитив легко може бути перекритий негативом від інших змін. По-друге, на ділі користь від нього деколи набагато менша, ніж підносить влада. Як приклад візьмемо різке скорочення кількості податків і зборів. Податкова система дійсно давно потребує його. Оскільки серед податків досі числяться платежі, що не стягуються вже років десять (наприклад, "чорнобильські" і "інноваційні" збори) або ж майже нічого не приносять казні (більше половини всіх місцевих податків і зборів).
Це означає, що в матеріальному вираженні ефект для платників податків від такого скорочення буде мізерним. Тим більше що по-справжньому значимі платежі (наприклад, збори у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на теплову і електричну енергію, природний газ) Мінфін зовсім не скасовує, а лише перейменовує у відповідний акцизний податок (хоча для впорядкування податкової системи таке перейменування все одно корисне).
Аналогічна ситуація і зі змінами, які обіцяють неприємності бізнесу. Як приклад візьмемо пропоновану заборону на включення в собівартість витрат, понесених у зв'язку з придбанням товарів, робіт або послуг у фізосіб-підприємців, які є платниками єдиного податку. Це положення явно не порадує ні фізосіб, які перебувають на єдиному податку, ні фірми, що співробітничають з ними. В той же час, мабуть, лише воно дозволяє зберегти єдиний податок для фізосіб в близькому до існуючого вигляду. Адже сьогодні за допомогою схеми перенесення прибутку на фізосіб, які перебувають на єдиному податку, підприємства мінімізують податки на мільярди гривень. Вочевидь, що такий стан справ не може існувати вічно. До речі, є підозра, що дана норма істотно понизить популярність єдиного податку у фізосіб.
Інша річ, що неприємностей, захованих у величезному "тілі" законопроекту, напевно виявиться значно більше, ніж удалося виявити з ходу. І є побоювання, що вони будуть зовсім не умовними.
В будь-якому випадку вже той факт, що Мінфін чекає від прийняття Кодексу додаткових надходжень в обсязі 5,7 млрд грн. (оцінка робилася для нинішніх умов), і при цьому жоден з розділів проекту Кодексу, за прогнозами Мінфіну, не повинен привести до зниження надходжень, говорить про те, що зниження фіскального навантаження майбутня податкова конституція не передбачає.
Владислав Третяк
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
