1936
Повернення по закону
— Кредит&Депозит
Банківське кредитування повноцінно не відновиться в Україні як мінімум до кінця поточного року. Головна причина цього - масові спроби несумлінних позичальників ухилитися від своїх кредитних зобов'язань, користуючись лазівками в українському законодавстві і корумпованістю вітчизняної судової системи. Щоб підвищити ефективність боротьби з несумлінними клієнтами, банківське лобі пропонує істотно розширити права кредиторів.
Річ, звісно, потрібна. Але дуже б хотілося мати чітку впевненість у тому, що при цьому залишаться адекватно захищеними права доброчесних банківських клієнтів. Адже активно займатися захистом прав позичальників сьогодні нікому, а Національний банк лише почав роботу над створенням інституту фінансового омбудсмена, який повинен буде контролювати взаємини між банкірами і їх клієнтами. Тому, поки дієвих механізмів, що обмежують свободу банків у відносинах з позичальниками, немає, цю роль доводиться виконувати пресі.
Наскільки адекватні останні пропозиції банківського лобі в розширенні своїх прав? Як далеко мають намір зайти банкіри в боротьбі з несумлінними позичальниками і чи не стане розширення прав кредиторів інструментом тиску на клієнтів? Щоб спробувати це з'ясувати, Фінансовий прес-клуб за підтримки "Дзеркала Тижня" і проекту USAID "Розвиток фінансового сектора" FINREP запросив до відкритої дискусії директора юридичного департаменту НБУ Віктора Новікова і голову правління Укрсиббанку Сергія Наумова. Представники банківської системи відповідали перед журналістами провідних економічних і громадсько-політичних видань країни - Антоном Одарюком ("Сегодня"), Владом Головіним ("Лівий Берег"), Русланом Чорним ("Комерсант-Україна"), Ольгою Галицькою ("Экономические известия") і Борисом Давиденком ("Дело").
Банкіри і суспільство
Показники фінансового ринку вже декілька місяців сигналізують про те, що гостра фаза фінансової кризи залишилася позаду. Курс долара стабілізувався на позначці близько 8 грн., обсяг банківських вкладів з початку нинішнього року збільшився на 9% (у абсолютних цифрах приплив депозитів склав близько 30 млрд. грн.). Проте, попри ці позитивні тенденції, банківські установи так і не змогли відновити кредитування економіки - з початку року кредитний портфель фінустанов скоротився майже на 3% (близько 21 млрд. грн. в абсолютному вираженні).
Адже кредитне підживлення економіки в наших реаліях - чи не єдиний двигун економічного зростання (два інших каналу - держпідтримка і збільшення капіталізації підприємств - поки не діють). У зв'язку з цим вірогідність виконання урядового прогнозу про 3-5-процентне зростання економіки здається доволі примарною, і це, судячи з усього, прекрасно розуміють в уряді. В усякому разі, відновлення кредитування економіки позначене однією з основних цілей програми Кабміну.
Але для того, щоб приступити до її реалізації, потрібно все ж зрозуміти, що заважає банкірам почати кредитування - гроші є, курсова стабільність теж. Тож що заважає?
За словами голови правління Укрсиббанку Сергія Наумова, на сьогоднішній день головною перешкодою для відновлення кредитування є масована юридична атака несумлінних позичальників на банки. "На сьогодні у нас, на жаль, немає європейського принципу сумлінності. Адже у будь-який момент можуть з'явитися якісь треті особи і почати сперечатися за право на майно або справжність кредитних договорів і договорів застави, використовуючи при цьому законні підстави, лазівки в законодавстві, аби боржник, врешті-решт, не заплатив по своїх зобов'язаннях", - говорить банкір. За його оцінками, сьогодні кожен третій неплатник по кредитах бореться з банком свідомо, часто маючи при цьому достатній запас коштів, щоб погашати кредит.
При цьому йдеться як про приватних клієнтів, так і про юридичні компанії, що застосовують усілякі хитрощі, аби не виконувати свої зобов'язання. "Напевно, в кожного банку сьогодні є клієнти, які не платять по кредитах, але катаються на "мерседесах", а при зустрічі з працівниками банку лише посміхаються: мовляв, спробуйте щось зі мною зробити", - скаржиться банкір.
А банк зробити дійсно нічого не може: приватні позичальники прописують в куплені за допомогою кредиту квартири дітей, а потім відмовляються платити по зобов'язаннях, тоді як вилучити у неплатника квартиру не дає опікунська рада. В результаті повернення грошей доводиться чекати деколи до повноліття дітей.
Корпоративні клієнти масово оскаржують в судах законність видачі валютних кредитів (прецедент - тяжба між донецьким ТОВ "Централлю" і "ВТБ Банком") або намагаються анулювати договори поручительства (прецедент - судовий розгляд між групою "Азовмаш" і "Альфа Банком"). І хоча, за словами директора юридичного департаменту Національного банку України Віктора Новікова, юристам НБУ поки завжди вдавалося відстояти інтереси банків у Верховному суді, юридичне свавілля створює умови для того, щоб гроші по кредитних договорах не платилися роками. "Оскільки в місцевих судах дуже різна практика, а в районних центрах, де взагалі немає підрозділу Національного банку, ми просто фізично не можемо супроводжувати всі ці позови", - говорить представник НБУ.
Втім, відверто незаконні рішення судів - це лише півбіди. За допомогою лазівок в законодавстві позичальники часто створюють ситуацію, коли все майно боржника через процедуру банкротства (часто, фіктивного) виводиться на інші компанії, а банк залишається наодинці з компанією-"пустишкою" (як в разі суперечки між Укрсоцбанком і групою "Інтермаркет").
В результаті подібних дій несумлінних позичальників страждають всі: вкладники, які довірили свої гроші банку для кредитування, економіка, яка не отримує кредитний ресурс, і, врешті-решт, самі шахраї, які вже ніколи не отримають нових позик.
Права кредиторів
Взаємозв'язок між зростанням кредитування економіки і зростанням самої економіки настільки очевидний, що мало хто з державних мужів відкрито оспорюватиме необхідність захисту прав кредиторів. Питання лише, як це зробити. Банкірам потрібна допомога вже сьогодні, а необхідної для формування адекватного правового поля в цій сфері глибини нормативних перетворень неможливо досягти в короткі терміни.
Тому адміністрація президента пропонує банкірам скласти список неправомірних, на їх думку, рішень судів на користь позичальників, вписавши туди прізвища суддів, які їх приймали. Паралельно учасники ринку змушені намагатися ставити на законодавство "латочки", набором яких, по суті, і є законопроект про підвищення рівня захисту прав кредиторів, який сьогодні так активно обговорюють в суспільстві.
Вищезгаданий документ розділений на дві частини, одна з яких стосується взаємин між банкірами і позичальниками-фізособами, а інша - взаємин з юридичними особами.
Що стосується взаємин з фізособами, то тут вимоги банкірів досить прості і в той же час жорсткі. Банкіри хочуть мати безумовне право на вилучення заставного житла в сімей з неповнолітніми дітьми. Повинна істотно спроститися схема вилучення рухомого майна - якщо законопроект буде ухвалений, для цього буде досить виконавчого напису нотаріуса на договорі застави.
Фінансисти хочуть заборонити боржникам і їхнім родичам відкривати нові рахунки в банках і реєструвати підприємства. А власникам вже створених приватних підприємств і фізособам-підприємцям - заборонити оголошувати про банкрутство і передавати майно будь-кому без дозволу кредиторів.
Список вимог банків стосовно корпоративних клієнтів набагато ширший. Серед них - заборона на відчуження заставного майна боржника в разі визнання його банкротом і заборона здійснення розрахункових операцій по нових рахунках боржників, які мають прострочену заборгованість по кредитних договорах, вимога про обов'язкове повідомлення кредиторів про порушення справи про банкротство, а також включення представників кредиторів у ліквідаційну комісію.
Банкіри відзначають, що проблема корпоративного сектора стоїть для них набагато гостріше, ніж у випадку з приватними клієнтами. "Якщо і далі збережеться можливість не віддавати кредити, то фінансувати незабаром взагалі не буде кого. Сидиш на грошах і думаєш: так, треба почати кредитувати. Але кому давати гроші? Поглянеш: в того заборгованість, той неправильно поступив… І давати нікому", - розводить руками Сергій Наумов.
Тому, з одного боку, цей законопроект - страшилка, а з іншого - він пропонує конкретні дії, які допоможуть запобігти майбутнім неповерненням кредитів несумлінними позичальниками.
Що ж до споживчого кредитування, то фінансисти сподіваються, що їм доведеться рідко застосовувати вищеописані прийоми впливу на позичальників. "Ми побачили, що ментальність людей після кризи дещо змінилася. Купуючи холодильник або телевізор в кредит, люди підходять до цього відповідально. Ми сподіваємося, що поява в законодавстві реальних заходів відповідальності за користування кредитом підвищить свідомість позичальників", - говорить Сергій Наумов.
Представник НБУ також запевняє, що банки не зацікавлені в тому, щоб забирати майно у боржників. "Пригадаємо кризу в Сполучених Штатах в 1932 році. Вона призвела до того, що банки майже на 90% стали володарями заставного житла, і це зумовило банкрутство всієї банківської системи. Тому я стверджую, що банки не зацікавлені масово виселяти громадян з житла і продавати його. Якщо це стає основною діяльністю банку, йому можна готуватися до банкротства. Тому йдеться більше про виховний момент. Кожен позичальник повинен знати, що при неповерненні кредиту він може дійсно втратити житло. Бо ринок - жорстока штука, це не доброчинність", - відзначає Віктор Новіков.
І безправ'я позичальників
Втім, не дивлячись на логічні аргументи банкірів, вони самі доки не створили умов для безперешкодного проходження законопроекту про захист прав кредиторів через Верховну Раду. В першу чергу тому, що з моменту кризи жоден державний орган так і не турбувався питанням захисту прав іншої сторони кредитного процесу - позичальника.
Тим часом навіть в очах свідомих представників депутатського корпусу (тобто тих, хто не прикривається мандатом, щоб не повертати позики) банки виглядають набагато захищенішими, ніж їхні клієнти.
В суспільній свідомості ще не затерлися факти однобічного і, часто, необґрунтованого підвищення кредитних ставок для приватних клієнтів, причому як по гривневих, так і по валютних кредитах. Накладення підвищених комісій, нав'язування родинних страхових компаній і багато інших дій, які ставлять під сумнів соціальну свідомість банкірів, втім, не заважають їм самим вимагати соціальної свідомості від суспільства.
В зв'язку з цим досить логічною була б розробка законопроекту, що захищає права позичальників від несумлінних дій банкірів. Зайнятися такою роботою, по суті, повинен Національний банк. "Згоден, що потрібно враховувати і інтереси позичальника. Наприклад, для держави масове неповернення іпотечного кредиту - це вже не економічна проблема, а соціальна. У більшості країн Європи є закони про захист прав позичальників. Назріла необхідність розробки такого законопроекту і у нас. Оскільки на сьогоднішній день є лише ст. 11 Закону "Про захист прав споживачів" про права споживача в разі придбання ним продукції в кредит, нам потрібно вирішити це питання комплексно - і з точки зору захисту інтересів банку як кредитора, і з точки зору захисту інтересів споживачів", - говорить Віктор Новіков. Проте формально таких зобов'язань перед клієнтами банків в НБУ немає. Його завдання, за законодавством, - захищати права вкладників і кредиторів.
Втім, Новіков стверджує, що робота над законопроектом про захист прав споживачів все ж ведеться. НБУ зараз працює над текстами перекладів відповідних законів європейських країн, директиви Євросоюзу стосовно вказаних законопроектів.
Крім того, центробанк вивчає питання створення інституту омбудсмена з фінансових операцій з фізичними особами. "Нещодавно були у Вірменії, де такий інститут запроваджено. Це дійсно позитив, бо у нас як в регулятора обмежені можливості по захисту прав саме споживачів. Закон визначив нашим обов'язком захищати права і інтереси вкладників і кредиторів. Банки, як будь-яка сфера послуг, викликають нарікання клієнтів щодо якості обслуговування. Тому стосовно суперечок щодо якості, термінів повернення кредитів, вартості здійснення операцій нам би не завадив інститут банківського омбудсмена", - обіцяє Віктор Новіков.
Справді, не завадив би. Тому що коли йшлося про необґрунтоване підвищення відсотків по кредитах, Національний банк ні в одному судовому процесі на стороні позичальників не брав участь. Отже, буде незайвим, якщо захистом прав клієнтів займеться незалежний держорган, а законопроект про захист прав кредиторів Рада розгляне одночасно з переліком заходів щодо захисту прав позичальників.
Так чесніше буде.
Олександр Дубинський
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
