Українські порти віддали в потрібні руки


Українські порти віддали в потрібні руки

Міністр транспорту на початку червня змінив начальників Іллічівського і Феодосійського портів. Найближчим часом очікується зміна керівників ще декількох підприємств портової галузі.

На відміну від минулих років, коли при зміні влади новими керівниками провідних держпортів ставали люди, політично близькі до кураторів галузі або безпосередньо міністра транспорту (з варіантами кураторів при Рудьковському), то зараз простежується інша тенденція. Главами компаній стають люди з приватного портового бізнесу, підконтрольного великим бізнес-групам. Правда, на порти другого ешелону ще можуть претендувати місцеві еліти, що підтверджує ситуація у Феодосії, Євпаторії і Білгород-Дністровському.

Коломойський, Клюєв, Абрамович

При кожному переділі в портовій сфері в епіцентрі боротьби за вплив завжди опиняються три порти Великої Одеси, на яких припадає майже 60% вантажообігу всіх МТП України. Традиційно перша зміна начальника в цій трійці сталася в Південному. На його прикладі можна було зрозуміти підходи до кадрової політики нового міністра транспорту. 8 квітня 2010 року був звільнений начальник порту Юрій Крук, а виконуючим обов'язки керівника підприємства призначений Вадим Пархоменко, голова правління асоціації "Союз портових операторів".

Ця структура була створена на піку конфронтації між приватниками і держпортами. А тепер провідна роль в ній належить компаніям "Трансінвестсервіс" (ТІС), "Нібулон" і "Укртрансконтейнер". Після торішніх конфліктів за участю цих компаній і, відповідно, Південного, Миколаївського і Іллічівського портів, призначення Пархоменка можна розцінювати як своєрідний реванш приватників. Доречно пригадати і те, що Пархоменко очолював ТОВ "Причали Комінтерну". Це підприємство значиться в списках афілійованих осіб багатьох структур російського концерну "Євразхолдинг", в Україні компанія реалізує в порту Південний проект будівництва комплексу з перевалки вугілля.

В такому контексті дане кадрове призначення можна розцінювати як своєрідний вихід до моря Романа Абрамовича. Є у Вадима Пархоменка і досвід роботи в держапараті - з січня 2008 року по червень 2009-го він був радником прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. А в 2007 році нинішній глава Південного намагався зайняти крісло начальника Іллічівського порту на підставі вирішення Червонозаводського районного суду Харкова, яке згодом було скасовано.

Минулого тижня Іллічівський МТП знов виявився в центрі уваги. 2 червня Мінтрансзв’язку призначило в.о. начальника порту Костянтина Лавриненка. Він раніше очолював Ільічівський рибний порт, який входить в структуру підконтрольної групі "Приват" акціонерної компанії "Антарктика". Таким чином до сфери впливу Ігоря Коломойського потрапив вже п'ятий об'єкт у сфері портового бізнесу. Окрім Іллічівського рибного порту, група контролює ЗАТ "Синтез ойл" (нафторайон Одеського порту), ЗАТ "Іллічівський паливний термінал" і ТОВ "Бориваж" (зерновий термінал в акваторії порту Південний).

Нам так і не вдалося з'ясувати, з якої причини начальник ІМТП Геннадій Скворцов сам написав заяву про звільнення і перейшов на посаду першого заступника начальника порту. Можливо, два роки тому протистояти спробам міністра Іосифа Вінського змістити його з поста було легше, ніж нинішнім аргументам Ігоря Коломойського.

Поки незрозумілою залишається ситуація з начальником Одеського порту. У Миколи Павлюка чинний контракт, і звільнити просто так Героя України якось несолідно. Втім, в портових колах курсують чутки про найбільш вірогідного претендента на цю посаду - Сергія Шостака. Він багато років пропрацював в Одеському порту на різних посадах. У 2007-2008 роках був заступником гендиректора концерну "Укрморпорт". Шостак вважається креатурою Андрія Клюєва, як і нинішній глава "Укрморрічфлоту" Сергій Крижанівський.

В Ахметова забирають Маріуполь?

На цьому тижні сталася зміна начальника Феодосійського порту. Володимир Очкуренко, як і його колега, з Іллічівська пішов добровільно і залишився першим заступником. А новим керівником порту 7 червня став Анатолій Мунтян, який раніше займав пост заступника начальника Ренійського порту з загальних питань. У Мінтрансзв’язку говорять, що це призначення не обійшлося без участі Бориса Дейча.

Найдивнішою ж може стати зміна влади в Маріупольському порту. Як стало відомо, на начальника порту Олексія Росинського останнім часом чиниться тиск. Наші джерела в Мінтрансзв’язку претендентом на цю посаду називають начальника Ялтинського порту Єгора Іванова. Хоча не варто забувати, що основний експедитор, що забезпечує вантажопотоки Маріупольського порту, - компанія "Скіф-шипінг", яка входить в СКМ. Тому наполегливість міністра щодо цієї ротації явно викличе незадоволеність в Донецьку.

Втім, найпарадоксальнішим кадровим рішенням варто вважати зміну начальника Білгород-Дністровського порту. Олександр Соборов на початку травня був звільнений унаслідок "непрацездатності", а його місце зайняв Олег Манітенко. Як повідомляли місцеві ЗМІ, до цього він працював у ВАТ "Білгород-Дністровський рибокомбінат" і був гендиректором ПП "Укрпроект-буд-сервіс". А парадокс полягає в тому, що рекомендував цю кандидатуру Андрію Клюєву ще 30 березня народний депутат Віталій Барвіненко, який очолює одеську облорганізацію партії "Народна Влада" (лідер Іосиф Вінський). Як відмічено в листі депутата, "Манітенко О.К. є фахівцем у сфері розвитку судноплавства, організації морських перевезень і портової інфраструктури малих портів Півдня Одеської області".

В цілому кадрові рішення, і ті що вже відбулися, і очікувані, підтверджують, що перевага віддається представникам приватного бізнесу, а не поверненню портовиків з держсектора, які були звільнені при попередній владі.

Олександр Арбузов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua