2230
Банани сняться просто так
— Аграрний ринок
Найближчими роками Україна залишиться нетто-імпортером фруктів. А роздрібні ціни на них безпосередньо залежатимуть від схеми визначення їх митної вартості і швидкості оформлення необхідних документів.
"Банани і цитрусові нарівні з імпортованими яблуками стали за останні роки основою імунітету українців", - заявив менеджер з комунікацій приватного підприємства "Аркадія" Віктор Щербина на засіданні круглого столу "Проблеми і перспективи розвитку ринку імпортних фруктів України". Організатори заходу, журнал "Експерт" і ПП "Аркадія" (Polly Group Ukraine), запросили до дискусії представників органів державної виконавчої влади і профільних асоціацій, народних депутатів, експертів, виробників і імпортерів овочів і фруктів, а також журналістів.
Федір Рибалко, представник Міжнародної фінансової корпорації, що реалізує в нашій країні проект розвитку свіжого плодоовочевого сектора, здивував присутніх такою заявою: "Ринок овочів і фруктів в Україні більший від ринку зерна і соняшнику. Просто він перебуває в тіні, дуже роздроблений і фрагментований". Торік Україна експортувала зерна на 3,556 млрд доларів, тож йдеться про чималі суми. Крім того, проблеми імпортерів фруктів схожі на труднощі гравців інших продовольчих ринків.
Інвестиції в галузь майже не надходять, а державні програми існують лише на папері, через що українські фрукти часто не можуть конкурувати з іноземцями ні на зовнішніх ринках, ні на внутрішніх. Наприклад, яблука, які не відповідають стандартам, сприймаються оптичними лініями сортування як браковані. Тому найближчими роками імпорт овочів і фруктів нікуди не зникне. Більше того, навіть в кризу він знизився мало, та й то лише щодо найдорожчих позицій. Йдеться не лише про не зростаючі у нас банани або цитрусові, але і про персики, абрикоси (останні п'ять років в Україні був неврожай цих фруктів, тому експерти чекають збільшення їх ввезення), столовий виноград і знову-таки про яблука. "Сьогодні наша країна найбільше імпортує саме яблук. Адже ввізне мито на цей фрукт складає у нас нуль відсотків! Це безпрецедентний випадок в світовій практиці", - відзначив керівник проекту "АПК-Інформ: овочі і фрукти" Андрій Ярмак.
Крім того, торік через несприятливу погоду в південних областях Україна вперше стала нетто-імпортером ягід. За даними Держмитслужби, з січня 2010-го до нас вже завезено 467 тис. тонн овочів і фруктів. Їх ввезенням займається 381 компанія, причому крупних гравців всього два десятки.
На кордоні хмари
Головна дискусія розгорнулася довкола митного оформлення документів на плодоовочеву продукцію. "За останній час щоденні надходження від митної служби зросли майже в півтора рази - до 400 мільйонів гривень. Сума податків, сплачених з тонни імпорту, збільшилася на 33 відсотки. Цього вдалося досягти лише завдяки зміні підходу до достовірності декларування", - порадів за державу заступник глави Комітету Верховної Ради з питань податкової і митної політики Микола Катеринчук. Втім, до кінця засідання він не досидів, а шкода.
Представники Держмитслужби запевняли, що проблем з оформленням документів на митниці немає, проте бізнесмени з цим не погодилися. "Необхідно вжити заходів для забезпечення удосконалення регламенту оформлення митної декларації на швидкопсувні товари. Чинний порядок оформлення не регламентований в часі, що призводить до систематичних простоїв морського, автомобільного транспорту і значних втрат продукції", - підкреслив Щербина. Особливо це, за словами імпортерів, заважає ввозити свіжу зелень, яка зберігає товарний вигляд два-три дні. Оформлення на митниці може зайняти значно більше часу. Процедура складна, вимагає надання безлічі документів. Тому, на думку першого заступника голови Експертної ради при Комітеті Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва Оксани Продан, необхідно обмежити повноваження представників митних органів вимагати додаткові документи, особливо при розмитненні фруктів. Є перелік необхідних документів, а на збір додаткових паперів потрібен час, за який товар може зіпсуватися. Продан також запропонувала відновити практику надання банківських гарантій на час суперечок по митному оформленню - відповідно до ст. 264 Митного кодексу.
"На жаль, закони про систему оподаткування не дозволяють нам давати жодних відстрочень, а банківська гарантія - це відстрочення платежу", - заперечували митники. "Але ж є ж Митний кодекс?" - здивувалася Продан. "А він не є законом про оподаткування", - парирували працівники держмитниці.
"Митники є заручниками існуючої нормативної бази, яка регулює митне оформлення. На жаль, Микола Катеринчук вже пішов, а було б добре, якби він почув ділові зауваження, що прозвучали тут, які варто врахувати при створенні нового Податкового кодексу", - резюмує директор департаменту Державного науково-дослідного інституту з питань митниці Державної митної служби Сергій Терещенко.
Почому персики?
Найзапекліші суперечки розгорілися довкола процедур визначення митної вартості овочів і фруктів. "Основне завдання митної служби - формування дійсної митної вартості товарів. Вона є базою оподаткування, правильність визначення якої забезпечує повноту сплати податків. Ми знаходимося між двох полюсів: з одного боку, митники мають забезпечити наявність на ринку дешевої продукції, з іншого - надходження до держбюджету", - нарікає перший заступник глави Державної митної служби Олександр Дороховський.
Проте представникам бізнесу неясно, що митники передбачають під дійсною вартістю товару. "Держмитслужба не в змозі аргументовано відповісти, чому імпортерів змушують розмитнювати фрукти за цінами, які перевищують реальні. Минулої осені вона прийняла постанову, згідно з якою встановлює митні збори на імпортну продукцію фактично на свій розсуд. Так, після підвищення індикативної ціни на банани з 500 доларів за тонну до 850 доларів різко знизилися обсяги їх імпорту, а реалізація на внутрішньому ринку впала на 70 відсотків", - розповідає Щербина.
Митники заперечували проти термінології, заявивши, що "існування індикативних цін суперечить принципам СОТ, тому Держмитслужба їх не використовує". Мовляв, ціни з їх бази - всього лише довідкові. На думку представників бізнесу, справа зовсім не в термінах, а в тому, що різниця між ціною по invoice і митної вартістю, згідно якою сплачується податок, більше 50%. "Цією постановою митники підтримали сірий імпорт і завдали матеріального збитку крупним імпортерам. В результаті з вересня минулого року компанії-імпортери виплатили близько 11 мільйонів гривень різниці між реальними цінами по invoice і митною вартістю, встановленою Держмитслужбою. Держоргани порушили угоду з вітчизняними імпортерами, які зацікавлені в розвитку цивілізованих відносин на ринку, завдали збитку іміджу України як члену СОТ, а також встановили можливість корупційних відносин стосовно митних зборів", - вважає Віктор Щербина.
Митники вважають цей ринок з точки зору декларування непрозорим. "Тринадцять відсотків продукції, що імпортується, було оформлено за методом оцінки контракту, тобто за документами, представленими декларантами брокерам при митному оформленні. На жаль, бізнесмени не декларують всі складові митної вартості: комісійні, брокерські винагороди, транспортні витрати", - пояснив Олександр Дороховський. "Якщо по інших групах товарів прямі контракти складають 60 відсотків, то по фруктах таких контрактів не більше 30 відсотків. Наприклад, торік з ПАР цитрусові взагалі не завозилися, вони йшли із Словаччини. Ще приклад: походження товару - Північна Америка, країна-продавець - Панама, банк - латвійський, а продукція надходить з Бельгії. Природно, при митному оформленні в держоргану виникає підозріння в мінімізації митної вартості", - говорить директор департаменту митної вартості і класифікації товарів Державної митної служби Сергій Семка.
"Наявність прямого контракту абсолютно не гарантує того, що ця ціна буде встановлена як митна вартість. Тому у імпортерів немає стимулу укладати такі контракти", - заперечує Оксана Продан.
Учасники круглого столу вирішили, що при написанні підсумкового меморандуму в питанні визначення митної вартості плодоовочевої продукції пріоритет необхідно віддати першому, тобто контрактному методу оцінки. "Я хочу підтримати створення міжвідомчої робочої групи, щоб інші міністерства і відомства підключилися до роботи над створенням електронного оформлення митних документів і обміну даними. Тоді на процедуру митного оформлення документів йтиме всього декілька хвилин", - проявив оптимізм заступник голови Громадської ради при Державній митній службі Олег Платонов.
Великі проти дрібних
Віктор Щербина, менеджер по комунікаціях ПП "Аркадія":
- Наш фруктовий ринок поступово стає організованим, тому вимагає налагодження конструктивного діалогу між державою, бізнесом і споживачами. Крім того, йому просто необхідні технічні процедури і правові інструменти, які зробили б неможливими економічні і корупційні ризики.
Сьогодні українські імпортери овочів і фруктів розділені на два табори. Перший - це крупні оператори, що працюють в цьому сегменті по десять-п'ятнадцять років. Другий - середні і дрібні гравці, які виходять на ринок періодично при сприятливих для цього обставинах. Представники першої групи формують сам ринок, розвивають вітчизняну логістику, налагоджують стійкі багатолітні зв'язки з провідними іноземними виробниками. Такі компанії зацікавлені в стабільному розвитку галузі, їх прибуток формується за рахунок збільшення обсягів продукції і якісного розвитку українського ринку споживання свіжих фруктів. Їм потрібні прозорі і зрозумілі правила гри, законодавча стабільність і відсутність контрабанди, вони зацікавлені в соціально відповідальній позиції, оскільки та формує стратегічні ресурси їх ринку. Це дозволить крупним гравцям залучати інвестиції і реалізовувати масштабні проекти з розвитку національної інфраструктури оптової торгівлі плодоовочевою продукцією. Друга група схильна отримувати прибуток за принципом "зараз або ніколи", орієнтуючись на короткострокові умови. Тому їм вигідно відітнути шматок більший, нехтуючи власною безпекою, не кажучи вже про законодавчі норми і стабільність ринку. Україна не є винятком в принципах розвитку ринку, вся справа в співвідношенні на ньому крупних і дрібних імпортерів.
В допомогу митнику
Олександр Дороховський, перший заступник голови Державної митної служби:
- Митна вартість товарів визначається відповідно до міжнародних норм, для чого у нас створена необхідна законодавча і нормативно-правова база. Відповідно до норм міжнародного права оцінка ввезеного товару має ґрунтуватися на його реальній вартості.
У нас існує власний механізм контролю митної вартості ввезених товарів. Формування бази дійсної вартості здійснюється шляхом використання як зовнішніх, так і внутрішніх інформаційних джерел.
Відносно ринку імпортних фруктів зовнішніми інформаційними джерелами є: 1) ціни на товари, які визначені в угодах і меморандумах з імпортерами окремих видів продукції; 2) ціни на товари, рівень яких підтверджений результатами перевірок документів на автентичність в рамках міжурядових і міжвідомчих угод; 3) ціни на товари, які отримані в результаті взаємодії з іншими виконавчими органами влади. Основне джерело інформації за митною вартістю - наявна в Держмитслужбі база даних. Використовуються автоматизована система аналізу управління ризиками і контроль митної вартості за критичними показниками. Критичні показники рівня митної вартості - не щось таке, що забороняє, якась індикативна складова митної вартості. Це довідковий матеріал для інспектора митниці, який безпосередньо займається визначенням митної вартості. Створений нами механізм призначений перш за все в допомогу митникові, і зараз ми працюємо над інформаційним наповненням цієї бази.
Ірина Чухлєб
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
