3258
Російський приклад заразливий...
— Казна та Політика
В посланні до українського народу 3 червня, підбиваючи підсумки перших своїх 100 днів, президент України Віктор Янукович серед іншого згадав і про захист політичних прав і свобод громадян. Прекрасною ілюстрацією для цих слів президента стало те, що мітинг опозиції під стінами палацу "Україна", де Янукович зачитував своє послання, розганяв силами української міліції. "Люди прийшли висловити свою позицію.
Ми навіть не робили масову акцію, це була нормальна форма протесту. Нас били по ногах, і сильно били", - розповів про те, що сталося депутат-"нашоукраїнець" Андрій Парубій. Скоро подібна практика буде узаконена - 17 червня готується до розгляду законопроект, який обмежує свободу зборів громадян.
Нещасливий законопроект
Влада взяла курс на обмеження прав українських громадян. Варто визнати, що позбавлення українців свободи зборів - рожева мрія будь-якої української влади, незалежно від партій. Адже нещасливий законопроект №2450 був запропонований. Кабінетом міністрів Юлії Тимошенко в далекому 2008 року. Вже тоді проект закону України "Про порядок і організацію проведення мирних заходів" викликав хвилю громадського обурення. Українські правозахисники звернулися до Венеціанської комісії, і та не рекомендувала Україні приймати подібний закон.
Жах правозахисників зрозумілий - законопроект робив легальне проведення акцій протесту в Україні неможливим. Проте 3 червня 2009 року народні депутати законопроект ухвалили в першому читанні. Тоді за цей закон проголосували 146 депутатів-"бютівців", 60 нашоукраїнців і 20 "литвинівців". Після негативної реакції з Ради Європи в грудні 2009 року закон поклали "під сукно", де він тихо-мирно пилився рівно рік, поки його не задумали-таки прийняти. У другій половині травня Комітет Верховної ради України з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин все-таки вирішив винести законопроект на голосування. Спочатку розгляд закону в другому читанні планувався на 3 червня 2010 року. Проте, ухвалення такого закону день в день з посланням президента до нації було б занадто одіозним. Тому його перенесли на 17-е.
Законопроект, підготовлений при Юлії Тимошенко, був дуже доречним при Вікторі Януковичі. Нинішній глава держави добре пам'ятає Майдан. І тих "козлів", які заважали йому нормально жити і не дали стати президентом ще в 2004-му. Тому декларуючи направо і наліво прихильність демократичним цінностям, Віктор Федорович проте з радістю підпише вищезазначений закон, розкритикований правозахисниками. А глава МВС Анатолій Могильов і "Беркут" з радістю втілять в життя ідею про те, щоб всі незгодні мітингували де-небудь в полях за містом.
Цікаво, що сам текст законопроекту до певного часу від народу ховали. 31 травня не витримав Український союз Хельсінкі з захисту прав людини. "Сьогодні, тобто вже через два з половиною тижні, текст законопроекту до другого читання не оприлюднений.
На наше переконання, розгляд такого важливого для громадянського суспільства законопроекту не може відбуватися таємно. Розробка законопроекту відбувалася практично без залучення представників громадянського суспільства. Сьогодні не відома остаточна версія законопроекту", - йдеться в зверненні до глави профільного комітету Олега Зарубінського виконавчого директора УГС Володимира Яворського. Пізніше текст нещасливого законопроекту виклали у відкритий доступ. Правозахисники, правда, ще раніше склали свою думку про законопроект щодо порівняльної таблиці документа зі всіма правками.
"Бліц-аналіз того документа, який ми маємо таким. Він кращий, ніж перше читання. Але має низку істотних недоліків, які заставляють нас виступити проти його прийняття навіть в такому покращеному вигляді", - пише у відкритому листі до громадських організацій член правління УГС і член правління Інституту "Республіка" Владимир Черемерис.
Так, за його словами зник головний недолік законопроекту, прийнятого парламентом в першому читанні, - "уповноважений", який міг розганяти мітинги без рішення суду. Проте залишилася норма, що зобов'язала попереджати про акції протесту за декілька днів. "Найголовніший недолік - подача повідомлення за 4 дні. Є маса випадків, коли реагувати засобами мирних зборів на якісь події необхідно швидше, ніж за 4 дні.
Поняття "Спонтанних зборів" так, як воно розуміється в проекті, ситуацію не рятує", - пише Чемерис. "В цілому, я вважаю, що закон не повинен погіршувати хоч би ту практику, яка склалася, і не повинен створювати додаткові труднощі для організаторів і учасників мітингів у порівнянні зі статтею 39 Конституції. Той документ, який ми зараз маємо, погіршує і ускладнює", - вважає правозахисник.
Окрім терміну попередження про акцію, в законопроекті існують і інші норми, що ускладнюють проведення мирних акцій протесту. Так, заборонено проводити акції в органів влади, якщо порушується "нормальне функціонування" перших (пункт 2 статті 9). Тобто будь-який мітинг в будь-якого органу влади можна розганяти, пославшись на те, що шум заважає "нормально функціонувати" установі. Крім того, в законопроекті розглядається можливість притягнення до відповідальності організаторів акцій протесту за дії, які можуть статися під час акції. Природа ж масових зборів така, що не всі вони можуть контролюватися організаторами. Та і серед протестуючих часто бувають "провокатори" або політичних опонентів, або міліції. Більше того, організатори акцій протесту зобов'язані подати дуже детальну інформацію про себе. Все це дозволяє сказати про те, що українці з прийняттям цього законопроекту втратять свободу зборів.
"В четвер, коли Янукович, як новий секретар компартії, розповідав, що у нас все добре, а в Харкові саме в цей час хапали і били людей, які проводили мирні акції і захищали парк імені Горького. Також били в Дніпропетровську і в Києві", - змальовує невеселу ситуацію "Газеті по-українськи" директор інституту трансформації суспільства Олег Соскін. За його словами, прийняття такого законопроекту призведе до "диктату як в Казахстані, Росії і Білорусі".
Путінський стиль
Журналісти, які прийшли 4 червня до Віктора Януковича на зустріч, поза всяким сумнівом, про цю проблему знали. І хоча "акул пера" більше цікавила свобода слова, главі держави все ж поставили питання про мітинги і про доблесну українську міліцію. За словами Януковича, міліція забезпечує громадський порядок. "І ті громадяни, які порушують громадський порядок, міліція захищає їх від неприємностей", - сказав президент і додав, що не захищає міліцію, але вважає неприйнятним вирішувати політичні спори за допомогою силових методів. Перетворення акцій протесту на порушення громадського порядку в промові Януковича викликає відчуття дежа-вю. І дійсно, декількома днями раніше один політик на питання про розгін акцій протесту заявив, що це було викликано необхідністю охорони громадського порядку. Звали політика Володимир Путін.
Коли 29 травня російський прем'єр-міністр в Санкт-Петербургу зустрічався з учасниками і організаторами доброчинного літературно-музичного вечора "Маленький принц", російський рок-музикант Юрій Шевчук порушив питання про жорстоке придушення акцій протесту російською міліцією. "Я йду на Марш незгодних. Нас 500 осіб і 2,5 тисяч омонівців. Ми когось убили або зарізали?" - запитав Шевчук. "Є певні правила, вони передбачають, що такі заходи регулюються місцевою владою. Окрім тих людей, які виходять на марш згодних або незгодних, є і інші люди, про права яких ми не повинні забувати", - сказав Путін. "Якщо Ви вирішите провести Марш незгодних - я прошу вибачення за дуже різкі речі, скажімо, в лікарні, де заважатимете хворим дітям, - хто з місцевої влади Вам дозволить там проводити цей марш? І правильно зроблять, що заборонять!" - емоційно відреагував російський прем'єр на слова Шевчука. Правда, Марші незгодних проводять на площах, де немає лікарень і тим більше, де немає дачників, про яких теж говорив Путін. А методи, які застосовуються до мітингувальників, є найжорсткішими. Так, 31 травня в російській столиці не пощадили навіть 84-річного ветерана Володимира Бурцева, який стояв на Марші незгодних з табличкою з написом "Вічна пам'ять полеглим за свободу і незалежність нашої Батьківщини". З нього силоміць зірвали медалі "За відвагу", "За оборону Москви" і "За перемогу над Німеччиною" і відвезли у відділення міліції.
В Україні подібне відбувається в Харкові, де міліціонери допомагали забудовникам бити учасників акції протесту проти знищення парку імені Максима Горького. Якщо вірити словам президента, виходить, що таким чином міліціонери "захищали громадський порядок", а заразом і самих протестуючих. Вочевидь, в стилі управління державою, в т.ч. і в поводженні з "незгодними" вирішив використовувати стиль північного сусіда - російський приклад виявився для Януковича заразливим. Лише чи буде Україна мовчки зносити це? Аналітики при такому розвитку подій прогнозують народні хвилювання. Загалом, силового розвитку подій навряд чи вдасться уникнути. І нова політика української влади цьому лише сприяє.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
