2642
Податки не чіпатимуть
— Казна та Політика
В найближчу п'ятирічку влада не має наміру зменшувати податковий тягар. Це витікає з оприлюдненої Президентом минулого тижня програми реформ "Заможне суспільство, конкурентоздатна економіка, ефективна держава". Більше того, аби збільшити надходження до казни, команда Віктора Януковича збирається на законодавчому рівні закріпити щорічне підвищення фіксованих платежів.
Багаті теж платять
Проведення податкової реформи чиновники не мають наміру відкладати в довгий ящик. За словами віце-прем'єра Сергія Тігіпка, аби верстати бюджет на новій податковій базі, Кабмін розраховує ініціювати затвердження Податкового кодексу до початку літніх канікул ВР. Представлена програма реформ дублює фіскальну концепцію, яка вже підготовлена Кабміном. Її суть полягає в перенесенні основного податкового тягаря з виробництва (праці і капіталу) на споживання, ресурсні й екологічні платежі.
Буде переглянутий і сам перелік податків і зборів. Неефективні платежі (наприклад, збір з власників собак, за участь в перегонах на іподромі та ін.) ліквідують і введуть нові, зокрема податок на нерухомість, а також на розкіш. Мінфін вже розробив законопроект, що передбачає введення щорічного податку з власників елітних квартир площею понад 300 кв. м і дачних, житлових, а також садових будинків площею від 500 кв.м. з розрахунку 20 грн. за кожен квадратний метр понад обумовлений поріг. Також введуть коефіцієнт, що підвищує (у п'ять разів), для земельних ділянок несільськогосподарського призначення площею понад 50 соток, якими володіють фізичні особи. Збільшать акцизи на нові автомобілі вартістю понад 50 тис. євро і мотоцикли, ціна яких перевищує 10 тис. євро.
Проект Податкового кодексу обумовлює щорічний перегляд податків і зборів, фіксовані ставки яких коректуватимуть з врахуванням інфляції. Аби підвищити рівень збирання податків, влада має намір розширити практику використання непрямих методів пошуку прихованих доходів.
"Непрямі методи показали свою ефективність в світовій практиці. Я не бачу сенсу відмовлятися від них в нашій країні", - пояснює міністр фінансів Федір Ярошенко.
Обіцяне зниження тиску на бізнес проявиться в дерегуляції підприємницької діяльності. Йдеться про скорочення переліку видів діяльності, що ліцензуються. Відповідно до законопроекту Держкомпідприємництва цей список зменшать на третину (зараз ліцензуванню підлягають 78 видів госпдіяльності і 2250 видів робіт). До кінця нинішнього року країна повинна перейти від дозвільного характеру початку госпдіяльності до заявного.
Виняток становитимуть лише види діяльності, які роблять негативний вплив на людину і довкілля або ж несуть потенційну загрозу держбезпеці. Питання лише в тому, які саме її види до них віднесуть. Адже Держспоживстандарт вважає діяльністю підвищеної небезпеки понад 80% видів бізнесу. Також пропонується ввести відповідальність контролерів за збитки, заподіяні суб'єкту господарювання неправомірними діями. Чинний закон "Про державну податкову службу" обумовлює можливість вживання дисциплінарної, адміністративної, кримінальної і матеріальної відповідальності до податківців за неналежного виконання своїх обов'язків. Проте не встановлює конкретного розміру санкцій.
Радикальною новацією є лібералізація до 2013 р. режиму контролю за якістю харчових продуктів. До цього часу вітчизняне законодавство в цій сфері має бути повністю адаптоване під міжнародні стандарти, що спростить вітчизняним компаніям вихід на зовнішні ринки. Також введуть добровільний принцип використання національних і регіональних стандартів, за винятком тих, на які є посилання в технічних регламентах.
Регіонам пообіцяли грошей
Окрему увагу програма реформ приділяє перегляду міжбюджетних взаємин, покликаному розширити фінансову самостійність місцевої влади. Згідно з розрахунками Асоціації міст України в 2009 р. недофінансування витрат на місцевому рівні склало 12,1 млрд грн. А питома вага власних доходів в місцевих бюджетах в 2006-2009 рр. складала лише 10-13%.
Президентська команда має намір підвищити рівень доходів місцевих бюджетів за рахунок передачі на місця надходжень від низки платежів, наприклад, плати за ліцензії і сертифікати, держреєстрацію, збору за спецвикористання водних ресурсів загальнодержавного значення, а також частини податку на прибуток. Головним же ресурсом місцевої казни має стати податок на нерухомість, який планують ввести до кінця 2012 р.
Крім того, пропонується розширити перелік доходів місцевих бюджетів, які не враховуються при розрахунку розміру дотацій регіону (передбачається не враховувати плату за землю, надходження від адмінштрафів і плати за торгівельний патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності).
Більше свободи місцевій владі дадуть і в частині розпорядження наявними коштами. Їм планується дозволити використовувати гроші, заощаджені на делегованих витратах (виплата зарплат бюджетникам, утримання дошкільних установ, профтехучилищ, лікарень, зоопарків та ін.), на фінансування інвестиційних проектів.
Активна економія таких витрат може вилитися в скорочення об'єктів соціальної інфраструктури. Уряд переконаний, що реалізація всіх запланованих заходів дозволить до кінця 2014 р. збільшити питому вагу місцевих бюджетів у зведеному бюджеті країни до 50 % (зараз він складає близько 25%).
Олексій Набожняк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
