Хто є хто при владі Януковича


Хто є хто при владі Януковича

Цей п'ятикутник є, по суті, закритим клубом Партії регіонів, оскільки вплив в ньому партнерів з коаліції зведений практично до нуля

Президент Віктор Янукович намагався задовольнити кадрові апетити основних груп в ПР, спорудивши в результаті досить суперечливий багатокутник. Саме існування владної конструкції, що орієнтується як мінімум на п'ять центрів, загрожує постійними конфліктами, багато з яких мають складну історію взаємин однопартійців ще з часів перебування Партії регіонів в опозиції.

Але у всій цій атмосфері нездорової конкуренції є один плюс для Президента - він усім потрібний як арбітр і миротворець, тільки від нього буде залежати вихід з тієї чи іншої конфліктної ситуації. Так що можливість мирити відвертих ворогів у своєму оточенні є для Януковича наповненням його влади реальним сенсом. Але при цьому у Президента з'явилася додаткова відповідальність - саме особисто він буде відповідати перед різношерстими соратниками за якість прийнятих нею соломонових рішень.

Група Януковича

Найчисленніша група людей, які перебувають при владі, орієнтується на самого Віктора Януковича. Але це, по суті, зібрання одинаків, нічим, крім вдячності Віктору Федоровичу за своє призначення, один з одним не пов'язаних. Об'єднати членів цієї групи фактично нічим - втім, що реально могло б згуртувати Ганну Герман та Віктора Тихонова, Дмитра Табачника та Олександра Лавриновича, Анатолія Толстоухова та Василя Цушка, Володимира Демішкана та Ярослава Сухого? Ці люди в ідеалі хотіли б сформувати власні центри впливу, але аж ніяк не консолідуватися всередині групи Януковича.

Частково з президентської групи вже можна виділити низку самостійних, але, по суті, містечкових центрів: це луганська група, що складається з віце-прем'єра Тихонова, лідера фракції ПР Олександра Єфремова і губернатора Луганщини Валерія Голенка, група Сергія Ківалова, яка включає голову Вищого ради юстиції Володимира Колесниченка, харківська група Добкіна - Кернеса і так далі. Але всім бажаючим на самовизначення нині просто життєво необхідний міцний союз із тією або іншою великою групою впливу. Так, наприклад, міні-група кримського прем'єра Василя Джарти та голови МВС Анатолія Могильова вибір уже зробила - з перших днів вона перейшла "під дах" могутньої групи Льовочкіна - Фірташа.

Група Льовочкіна - Фірташа

"Фірташівці" займають ключове місце в системі української влади, контролюючи цілі сфери державної життєдіяльності. Крім "силовиків" (до головного міліціонера Могильова слід приплюсувати представника групи голову СБУ Валерія Хорошковського) "газовикам" підвладна міжнародна політика (міністр закордонних справ Костянтин Грищенко), а також вельми зовнішньополітична газова галузь (міністр з питань ПЕК Юрій Бойко), соціальна політика (профільний міністр Василь Надрага - офіційно "литвинівець", тому відповідальність за соціалку несе спікер парламенту, а з "фірташівців" нічого не візьмеш) і в більшості своїй інформаційно-пропагандистська складова влади (держтелебачення, очолюване Єгором Бенкендорфом, стало пристібних ременем до каналу "Інтер" , звідки голова НТКУ і вийшов, а Національний інститут стратегічних досліджень дістався іншому представнику газової групи - Андрію Єрмолаєву).

В інформаційній політиці конкуренцію "фірташівцям" складає заступник голови АП Ганна Герман, але Сергію Льовочкіну поки вдається стримувати запал своєї підлеглої, та й у самій Адміністрації Президента у групи Льовочкіна - Фірташа є контрольний пакет, і у віднні "газовиків", що важливо для комфорту Януковича, існує Держуправсправами (його начальник Андрій Кравець заслужив раніше президентські похвали своїм небайдужістю до облаштування побуту Віктора Федоровича в резиденції Межигір'я). Нарешті, в регіональному розрізі група отримала контроль над двома найбільш "жирними" регіонами - Кримом і столичної областю.

Група Ахметова

По суті, головний спонсор перемоги Януковича - група Ахметова - програє конкуренцію "фірташівцям". Навряд чи стримуючим фактором для "газовиків" на Банковій є креатура голови СКМ - перший заступник глави АП Ірина Акімова (а от зробити її крайньою за економічні реформи "фірташівці" цілком можуть), а для "силовиків" Фірташа - секретар РНБОУ Раїса Богатирьова (їй довірна , до речі, дуже невдячна боротьба з корупцією). Президент віддав на відкуп групі і підготовку до Євро-2012 (нею завідують віце-прем'єр Борис Колесников і міністр спорту Равіль Сафіуллін), Мінпромполітики і давно бажану Дніпропетровську область (міністр Дмитро Колесников і губернатор Олександр Вілкул раніше працювали на підприємствах СКМ у Кривому Розі). У якійсь мірі група Ахметова зміцнила свої позиції на рідній Донеччині, але не завдяки, а всупереч зусиллям Януковича (призначений губернатором Анатолій Близнюк звільнив місце спікера в облраді, яке і посів "ахметовець" Андрій Шишацький), і тепер у Донбасі можливе губернаторсько- облрадівське протистояння.

Що стосується інших сфер впливу, на які розраховувала група (наприклад, Антимонопольний комітет і Фонд держмайна), то, м'яко кажучи, не склалося, і Ахметов задовольнився контролем над Держкомпідприємництва (Михайло Бродський, виявляється, останнім часом обертається на орбіті Бориса Колеснікова), НАК "Енергетична компанія України" та Держслужбою спецзв'язку.

Група Клюєва

Ще один ворог "фірташівців" - перший віце-прем'єр Андрій Клюєв має свою групу, дружню до "ахметівців" і при цьому доброзичливу до опонентів голови СКМ - групи прем'єра Миколи Азарова. "Клюївцям", перш за все, є силовий віце-прем'єр Володимир Сивкович, який контролює саме діяльність правоохоронців-"газовиків". "Від них можна чекати чого завгодно, тому що в цю команду входить бригада екс-кадебешників, навчених професійному провокаторству" - так висловився про "клюївців" рік тому сам Льовочкін, але поки продовження цієї історії в нових умовах не сталося. Та й вплив Сивковича на процеси в підшефних відомствах, м'яко кажучи, незначний.

Підвладним групі Клюєва є і ПЕК (крім уподобаних групою Фірташа нафти і газу) - "Енергоатом", НКРЕ, Мінвугілля (до речі, нещодавно нібито за наводкою Льовочкіна постраждав міністр вуглепрому Юрій Ященко, якого сам Янукович пообіцяв звільнити за відсутність під час президентського візиту до Луганська). Крім цього, до сфери інтересів групи Клюєва увійшли космос (перший віце-прем'єр сприяв поверненню Юрія Алексеєва в крісло гендиректора Національного космічного агентства) і зв'язок (група контролює "Укртелеком", Нацкомісію з питань регулювання зв'язку та Український держцентр радіочастот).

Група Азарова

До групи Азарова крім самого прем'єра входять троє членів уряду - гуманітарний віце-прем'єр Володимир Семиноженко, міністр фінансів Федір Ярошенко і голова МОЗ Зіновій Митник. Примітно, що до вимоги відставки останнього, ініційованої "бютівцями", приєдналася глава профільного комітету ВР "регіоналка", близька до Ахметова, Тетяна Бахтеєва. За її словами, Митник зловживає своїм міністерським становищем і повинен бути покараний. З перших днів роботи Семиноженка обговорюється тема і його відставки, причому спровокував напругу він сам через агітацію за "союз трьох" у складі РФ, Білорусі та України.

Але головний ресурс Азарова - Мінфін і фіскальна політика. До креатур прем'єра належать керівник ДПАУ Олександр Папаіка, а також голова КРУ Петро Андреєв. Сприяв Азаров і поверненню у крісло керівника Антимонопольного комітету Олексія Костусєва.

Групи коаліціантів

З усіх союзників Партії регіонів найчисленніше представництво у владі мають "литвинівці". Однак у Кабміні лише один (офіційно квота Литвина складається з трьох міністрів) - міністр екології Віктор Бойко - пов'язаний безпосередньо з БЛ. Решта - глава Мінтрансу Костянтин Єфименко і міністр соцполітики Василь Надрага - насправді є креатурами відповідно головного спонсора Литвина нардепа-"регіонала" Василя Хмельницького та "фірташівців". З часів минулої влади зберегли свої посади головний прикордонник, брат спікера ВР Микола Литвин, керівник "Укрзалізниці" Михайло Костюк та голова Держкомзему Олег Кулінич (але на останнього, як не дивно, мають зуб люди Хмельницького). Вже при Президентові Януковичі Держкомтелерадіо очолив колишній радник спікера Юрій Плаксюк, Держкомлісгосп - лідер рівненських "народників" Микола Шершун, а Пенсійний фонд - брат керівника апарату Верховної Ради Борис Зайчук (за чутками, працевлаштовуючи Зайчука, спікер навіть погрожував виходом з правлячої коаліції).

Що стосується комуністів, то їх задобрили трьома посадами - головою ФДМУ призначено людину спонсора КПУ Костянтина Григоришина Олександра Рябченка, керівником Держмитниці став нардеп-комуніст Ігор Калетник і головою Держкомфінпослуг - новий союзник партії лідер Союзу лівих сил екс-соціаліст Василь Волга. Ну а щодо інших членів лівого блоку, зокрема СДПУ (о), можна сказати, що і вони долучилися до влади, проте завдяки не комуністам, а неформальному лідерові партії Віктору Медведчуку: близький до нього екс-"бютівець" Андрій Портнов став заступник голови АП у судових справах.

Нарешті, частково зберіг своїх людей при владі екс-президент Віктор Ющенко. Якщо Володимир Хоменко повинен дякувати за те, що залишився у кріслі чернігівського губернатора, крім Ющенка члену парламентської коаліції Івану Плющу, то саме неігноруванням інтересів Віктора Андрійовича можна пояснити незвільнення Володимира Стельмаха з посади голови Нацбанку, Миколи Маломужа - з посади керівника Служби зовнішньої розвідки і деяких інших чиновників масштабом поменше. А єдиним союзником влади, який не удостоївся працевлаштування своїх креатур, став віце-прем'єр з економічних питань Сергій Тігіпко.

Олег Поліщук

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування