1911
Банки заплатять за відсотки із вкладів
— Кредит&Депозит
Учасники банківського ринку пропонують регулятору ввести додаткові відрахування до Фонду гарантування вкладів для фінустанов, які залучають депозити від населення за ставкою, яка істотно перевищує інфляцію. На їх думку, це дасть вкладникам зрозуміти, що ризики в цьому банку завищені, і одночасно не дозволить банкам перекласти відповідальність за власні спекуляції на більш консервативних колег.
Національний банк, міжнародні фінансові організації і комерційні банки вважають єдиним способом повернути українську економіку до виходу з кризи інвестуванням у неї внутрішніх ресурсів, причому їх джерело має бути реальним. "Економічне зростання можуть забезпечити тільки зароблені, а не намальовані гроші", - стверджує заступник директора департаменту монетарної політики НБУ Олександр Арсенюк.
Тому, за його словами, регулятор виступає категорично проти додаткової емісії гривні. "Емісійне фінансування - це обкладення інфляційним податком кожного члена суспільства, причому найбільше він зачепить малозабезпечені верстви населення, - пояснює він .- Оскільки НБУ законом заборонено кредитувати уряд, ми зробимо все, щоб не дозволити використовувати емісійні гроші для створення ілюзії добробуту".
Тому для порятунку економіки необхідне повернення вкладів населення в банки. Причому, зазначив чиновник, деякі позитивні зрушення в цьому напрямку помітні: з початку року обсяг депозитів у системі збільшився на 10%, темп їх приросту в гривні збільшився втричі, що свідчить про зростання довіри до національної валюти.
"Але під 2% з депозиту гроші в банк ніхто не понесе, тому будь-які заяви про кредити під 5% при прогнозному рівні інфляції 13% - свідчення непрофесіоналізму", - підкреслив він, відзначивши при цьому, що можливість знизити кредитний тиск за допомогою механізму компенсації відсоткових ставок за рахунок бюджету існує. "Це залежить від економічної політики. Якщо це важливо, але в бюджеті недостатньо грошей - треба зменшити витрати в іншому місці", - вважає Арсенюк. У той же час, за його словами, проблеми банків, що заважають відновленню кредитування економіки, лежать не в площині грошово-кредитної політики.
На думку голови правління "ОТП Банку" Дмитра Зінкова, держава цілком може вбити двох зайців, з'єднавши наповнення бюджету з відновленням кредитування економіки. Зокрема, це можливо при використанні механізму видачі стимулюючих державних кредитів через комерційні банки. При цьому, упевнений банкір, не варто захоплюватися тактичними завданнями на шкоду стратегії. "Наприклад, зниження ціни на газ дасть лише тимчасовий плюс для енергоємних виробництв, але може розмити їх бажання зараз інвестувати в енергозберігаючі технології, що пізніше дасть відповідний негативний економічний ефект", - пояснює він.
Крім того, вважають учасники ринку, необхідне втручання НБУ у відсоткову політику банків, але його методи повинні бути економічно обґрунтовані. "В усьому світі орієнтиром для ставки з банківських рахунків є показник інфляції, до якого додається банківська маржа і 2-3% премії за "довжину" коштів, - розповідає голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук .- Якщо на рівні інфляції в 12% банк пропонує депозит під 25%, то в який бізнес він повинен інвестувати, щоб отримати таку дохідність і самому заробити? У дуже ризикований. У Казахстані, наприклад, такі банки сплачують до фонду гарантування вкладів додаткові кошти". На його думку, такий механізм регулювання буде нормально прийнятий учасниками ринку, оскільки є прозорим і зрозумілим, а вкладники зможуть більш чітко розуміти, що такі банки менш надійні.
Іншим важливим пунктом регулювання депозитного ринку банкіри вважають необхідність більш жорсткої регламентації відповідальності вкладника перед банком аж до внесення змін до Цивільного кодексу. "Вкладники повинні усвідомити, що несуть зобов'язання перед банком, у який вклали гроші. Фактично у нас сьогодні немає класичних термінових вкладів, є тільки поточні рахунки і внески на вимогу, - говорить Лавренчук .- Цей сектор потрібно чітко сегментувати. І нестрашно, якщо якась частина піде з депозитів, зате банки будуть точно знати, який обсяг довгочасного ресурсу вони мають у своєму розпорядженні. І це перший крок до відновлення кредитування бізнесу ".
Крім того, він вважає обов'язковим посилення вимог до капіталу банків, які мають право працювати з депозитами населення. Щоправда, це недостатня умова для повної впевненості в надійності банку, але однозначно необхідна. "Якщо регулятор буде стежити за ціноутворенням на грошовому ринку і контролювати рефінансування, то можна буде обійтися і без підвищення нормативу адекватності капіталу", - припускає він.
У той же час відновлення валютного кредитування фізосіб банкіри вважають передчасним. "Багато хто вже змирився, що кредити можуть бути тільки в гривні. І рік-два ситуацію треба зафіксувати в цьому стані, інакше найменші коливання валютного курсу (а вони будуть, судячи з подій у світі) призведуть до другої хвилі неплатежів, - вважає голова правління банку "Фінанси та кредит" Володимир Хливнюк. - Долар, як і раніше, легше залучити від вкладників, але його набагато складніше зібрати з позичальників ".
Володимир Лавренчук, у свою чергу, вважає, що долар зараз купують радше як інвестиційний інструмент з довгими перспективами, ніж як валюту, тому до часу формування довгочасного гривневого ресурсу, на що знадобиться в кращому разі п'ять років, кредитування у валюті потрібно дозволити . Одночасно, на його думку, варто підтримати будь-яку ініціативу міжнародних фінансових організацій щодо випуску інструментів, здатних залучити в економіку вільні гроші, поки сформується запас довгої гривні.
Як розповів керівник проектів ЄБРР у фінансовому секторі Олександр Павлов, дедоларизація економіки України вимагає істотних змін на макроекономічному рівні, тому основним завданням зараз є розробка механізму, що дозволяє банкам трансформувати готівковий валютний ресурс в гривневий, що підходить для кредитування. Такими інструментоми можуть стати, наприклад, облігації ЄБРР, номіновані у гривні, переговори про можливість випуску яких банк на даному етапі проводить з урядом і регулятором. "Це буде надійний і ліквідний інструмент, в який громадяни України зможуть спокійно вкладати гроші", - упевнений він.
При цьому, на думку Павлова, відновлювати кредитування населення у валюті все-таки не варто - воно не повинне нести додаткових валютних ризиків. Тим не менше до системи оцінки кредитних ризиків банки однак повинні підходити більш ретельно. "Якщо почати роздавати гривневі кредити направо і наліво, неплатежі можуть виявитися не меншими, ніж викликані зростанням курсу долара", - вважає він.
Щоправда, на думку Володимира Хливнюка, охочих купити бонди ЄБРР виявиться не так уже й багато. "Це складний інструмент, незвичний для наших вкладників з точки зору вміння оцінити ризик і прибутковість на довгу перспективу, - говорить він .- Зате банки не будуть сприймати ЄБРР як конкурента. Грошей вистачить на всіх".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
Онлайн-кредити перевищують офлайн-позики у вісім разів
Банки готові кредитувати все — від військових товарів до обручок і стоматології
«Доступні кредити 5−7−9%» для бізнесу: скільки отримали за тиждень
Найкращий показник за 10 років: у банках України стало менше проблемних кредитів
Голова НБУ: депозитні ставки ― це винятково рішення комерційних банків
«єОселя»: хто середній користувач програми та який має дохід
