1885
Часові рамки
— Казна та Політика
На минулому тижні Кабмін начебто остаточно визначився з намірами щодо реформування податкового законодавства. З цією метою Мінфін підготував законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який передбачає внесення змін до 14 діючих податкових законів. Цікаво, що деякі положення цього законопроекту розроблялися ще за попереднього уряду, проте приблизно половина документу - це ідеї нової влади.
Переважно законопроект передбачає внесення змін крапкових, зате з негайним або дуже швидким (частково з дня опублікування Закону, частково - з відтермінуванням на три місяці) введенням їх в дію. Останнє вказує на те, що проект ні в якому разі не є заміною проекту Податкового кодексу та низки інших ініціатив уряду, які планується запровадити або з 2011 р., або ще пізніше. Очевидно, за допомогою пропонованих змін Кабмін бажає домогтися розширення бази оподаткування (і, відповідно, збільшення доходів бюджету) в поточному році. Про це ж говорить і набір платежів (ПДВ, податок на прибуток, акцизи і рента), нюанси адміністрування яких пропонується змінити найбільше.
Податок на прибуток
Тільки одна із змін, що стосуються оподаткування прибутку, за ідеєю авторів, має поширюватися на всіх платників податку на прибуток. Йдеться, звичайно ж, про обмеження на включення накопичених на початок поточного року збитків до складу валових витрат. Нагадаємо: донедавна заборона на перенесення збитків була справою буденною - влада відмовилася від цієї практики лише в 2008 р. Спроби повернути заборону робилися минулим урядом, проте через відсутність реальної більшості в парламенті спроби виявилися безуспішними. Мало хто з фахівців сумнівався, що це питання знову не порушить новий уряд. І очікування виправдалися.
Щоправда, не повністю - забороняти переносити збитки в повному обсязі все ж таки не пропонується. Мабуть, новий Кабмін врахував помилки попередників - їм виявилося непросто знайти прихильників заборони навіть серед членів фракції, на яку, здавалося б, можна було повністю покластися. Замість заборони пропонується розтягнути "задоволення" на п'ять років - шляхом щорічного віднесення на витрати не більше 20% суми збитків, зафіксованих за станом на 01.01.10 р.
Інші зміни стосуються або банків, або великих платників податків. Першим пропонують суттєво обмежити пролобійовані у 2009 пільги, завдяки яким, по суті, в окремо взятій галузі економіки був побудований комунізм. Цей захід, зауважимо, не передбачає повного скасування пільг, видається, як мінімум, справедливим. Для інших передбачається подання до податкових органів разом з податковою звітністю й фінансової, а головне - ведення обліку податкових різниць і заповнення податкової звітності з їх урахуванням. За цією пропозицією виразно видно "вуха" заступника міністра фінансів Тетяни Єфименко - відомого апологета запровадження податкових різниць. Які, мабуть, необхідні, щоб бухгалтери дуже сильно не нудьгували.
ПДВ
Плановані зміни в процесі адміністрування ПДВ мають більш серйозний характер. Перш за все в цій частині проекту закладені пропозиції щодо реалізації низки давніх побажань фіскалів. Таких, наприклад, як узаконення подачі платниками копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (а також ліквідація можливостей щодо використання "старих" податкових накладних, які, часом, спливають через два-три роки, коли підприємства, що їх видало вже немає і кінці заховані в воду; обмеження права на збільшення податкового кредиту при операціях з "неблагонадійними" суб'єктами господарювання (банкрутами, ліквідованими підприємствами і т.д., і т.ін.).
Деякі з цих змін давно назріли і дійсно спрямовані на вдосконалення адміністрування податку і скорочення кількості "дірок" в Законі про ПДВ. Як один з прикладів подібних змін Катерина Єгорова, юрист компанії Amparo Consulting Group, наводить додатки пп.7.4.5 ст.7 Закону, які "дозволять чітко визначити підстави для податкових органів не нараховувати податковий кредит і відмовляти в бюджетному відшкодуванні за певним господарським операціями, що є скоріше не нововведенням, а приведенням законодавства у відповідність із практикою.
Втім, проект містить і відверті несподіванки. Наприклад, жорсткість правил декларування і сплати ПДВ з операцій із підакцизними товарами. Але найбільшим сюрпризом став намір призупинити дію пп. "Б" пп.7.7.2 ст.7 Закону про ПДВ до кінця 2010 р. Настільки невиразним чином (обраним, мабуть, для маскування), по суті, пропонується до кінця року "заморозити "в рядку 26 декларації з ПДВ ті суми перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями, які там зафіксовані і, мабуть, невдовзі мають стати заявкою на відшкодування. За оцінками "Бізнесу", ця сума наближається до 15 млрд грн. Надалі вона буде неминуче збільшуватися (за рахунок сум ПДВ, сплачених постачальнику із запізненням, тобто не сплачених у звітний і наступний за звітним періоди). Що з усім цим "щастям" автори законопроекту пропонують робити в січні 2011 р., залишається тільки здогадуватись. Але, мабуть, заборона на перетворення частини від'ємної різниці податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ у заявку на відшкодування виглядає куди "крутіше", ніж навіть повна заборона на перенесення збитків у валові витрати наступного періоду при розрахунку податку на прибуток.
ПДФО і рента
Зміни до Закону про ПДФО містять чергову спробу вдосконалити механізм оподаткування доходу від продажу рухомого та нерухомого майна. Цього разу шляхом запровадження поняття "суб'єкт оціночної діяльності" замість ніколи не існуючого "органів, уповноважених робити оцінку". До речі, сюди ж (зокрема, до вдосконалення оподаткування доходів від відчуження рухомого майна) відноситься і заборона на торгівлю через біржу (зміни до Закону "Про товарну біржу") одиничними товарами. Сьогодні в основному саме таким чином відбувається реалізація автомобілів.
Зміни припускають, що торгувати через біржу можна буде тільки партіями товару, а партія - це десяток однорідних товарів. Навіть якщо новий варіант оцінки і біржові зміни запрацюють, думається, проблему це не вирішить. У зв'язку з недосконалістю (а часом і вочевидь несправедливістю) порядку оподаткування таких доходів.
Інша частина змін спрямована на боротьбу з безконтрольним переведенням у готівку. За допомогою запровадження 5%-вого мінімуму відрахування банками ПДФО при виплаті зарплат (від виплачуваної банком суми) підприємствам, що в них обслуговуються, автори хочуть змусити діяти норму закону, що забороняє банкам здійснювати вже таку виплату без сплати податку. Очевидно, цей захід може мати позитивний ефект. Трохи сумнівно, що подібний ефект будуть мати штрафи за перевищення банками обмеженої суми готівки, що видається.
Зміни рентного (а також "надрокористувального") законодавства спрямовані на ліквідацію очевидних (і тим не менш чудово діючих) схем ухилення від сплати і мінімізації відповідних платежів. Їх можна сміливо підтримувати, особливо з огляду на вузьке коло осіб, у яких є доступ до надр.
Чистий Фіск
Всі інші передбачені законопроектом заходи відношення до зміни порядку адміністрування не мають, будучи чисто фіскальними.
У першу чергу це подальше підвищення ставок акцизів практично на всі підакцизні товари. Крім того, проект передбачає збільшення відрахувань плати за землю для земельних ділянок:
зайнятих житловим фондом тощо;
перебувають у постійному землекористуванні суб'єктів господарювання;
для великих (більше 0,5 га) ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власності фізичних осіб).
Ну і, нарешті, черговому латанню (замість радикальної заміни новим Законом, що неодноразово пропонувалась) може бути підданий Декрет Кабінету міністрів "Про місцеві податки і збори". Зокрема, зміни повинні торкнутися податку на рекламу. Влада планує розширити перелік об'єктів оподаткування - до таких повинні будуть відноситись зокрема і згадка спонсора, товарного знаку спонсора і т.ін.
Норма вочевидь спрямована на ліквідацію можливості відходу від сплати податку шляхом розміщення реклами під виглядом спонсорства. Межовий розмір податку пропонується встановити в 2,5-3% об'єкту оподаткування (сьогодні для послуг з одноразовим розміщенням рекламного повідомлення межовий розмір становить 0,1% його вартості, з тривалого - 0,5%). Передбачено також застосування коефіцієнтів до ставок. Зокрема, для реклами:
1) на телебаченні - 7;
2) у друкованих засобах масової інформації - 5;
3) зовнішньої - 2.
Заради справедливості слід зазначити, що зараз сума податку наближається до нуля навіть в офіційній вартості послуг за розміщення реклами. А загальні його надходження не вражають. У той же час справедливість пропонованих коефіцієнтів до ставок викликає суцільні питання: як за розмірами, так і щодо майданчиків застосування.
Після вивчення законопроекту (з урахуванням сьогоднішніх розкладів у парламенті) залишається відчуття, що у нього є шанси на прийняття, навіть не зважаючи на низку сумнівних положень.
Сергій Саливон
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
