1189
Влада закриє частину газет
Медіа готові воювати з Кабміном, а найбільші рекламодавці - згорнути спонсорські програми. Незадоволення галузі викликане наміром Кабміну провести через парламент законопроект, що підвищує ставки податку на рекламу в 6-42 рази.
Прийняття таємно розробленого Кабміном законопроекту про підвищення податкового тиску означатиме банкротство 15-20% медіа-компаній, значне зниження рентабельності тих, хто вижив, і відмова багатьох рекламодавців від реклами в Україні. Якщо сьогодні граничний розмір податку на рекламу складає 0,5%, то згідно новому документу ця ставка буде збільшена до 2,5-3%. Але для найбільш популярних і рекламоємких медіа вводяться додаткові коефіцієнти: для реклами на телебаченні - 7, в пресі - 5, в зовнішній рекламі - 3.
Логіка подібних хитрощів уряду зрозуміла - дефіцит бюджету на цей рік складе близько 100 млрд. грн. За задумом чиновників, збільшення рекламного податку має принести додатковий 1 млрд. грн. до місцевих бюджетів. Проте цього, за словами виконавчого директора Всеукраїнської рекламної коаліції Максима Лазебника, не станеться. "Швидше все буде з точністю до навпаки - бюджет навіть недоотримає грошей від медійної і рекламної галузі в порівнянні з нинішнім рівнем", - упевнений експерт.
Якщо говорити про макроекономічні показники, то підвищення даного податку фактично означатиме перехід чималої частини бізнесу в тінь. Адже багато ЗМІ офіційно виставлятимуть рекламодавцеві занижені прайси, а різницю отримувати "в конверті". Окрім всього іншого, це призведе до значного скорочення фонду оплати праці. Всього ж, на думку експертів, бюджет недоотримає від медіа до 15-20% нинішнього обсягу ПДВ, не кажучи вже про такі "дрібниці", як податок на прибуток, відрахування до Пенсійного фонду, а також до фондів зайнятості і соціального страхування. За оцінками Артема Біденка, глави Асоціації зовнішньої реклами, в тінь піде до чверті нинішніх оборотів рекламного бізнесу, а це 1-1,5 млрд. грн. (за даними ВРК, обсяг реклами в українських медіа в 2009 р. склав 5,28 млрд. грн.).
Преса також виявляється під великим знаком питання. Криза і так змила з ринку до третини видань. А після підвищення податку на рекламу в 25-30 разів у виграші виявляться лише ті газети і журнали, які живуть не на рекламні гроші.
За словами Олексія Погорєлова, генерального директора Української асоціації видавців періодичної преси, газетний і журнальний бізнес в нинішній моделі практично повністю втратить рентабельність. Видавці прагнутимуть заощадити на операційних витратах, а також шукати інші джерела отримання прибутку. По частині економії розвиток ринку йтиме таким шляхом: скорочення зарплатного фонду, зменшення кількості шпальт, частоти виходу і перехід до дешевшого і неякісного паперу. Крім того, будуть підвищені роздрібні ціни на пресу.
А до 20% друкованих видань просто не витримають подібного навантаження і вимушені будуть закритися.
Загалом, не лише підвищення, але і сам податок виглядає чимось автентичним і оригінальним. Як відзначає юрист "1+1" Ірина Стройко, подібний приклад існує лише в Індії. У Росії такий платіж до бюджету був скасований ще в 2005 р., бо був визнаний неефективним.
"Окрім здорового глузду, при підготовці документа Кабмін фактично двічі порушив норми існуючого законодавства", - відзначає керівник Центру законодавчих ініціатив НАМ Ольга Большакова. По-перше, це закон "Про систему оподаткування" в частині недопущення податкової дискримінації. По-друге, законодавчі норми по порядку підготовки регуляторних актів (проект не обговорювався з галуззю в принципі, а його текст досі не оприлюднений на офіційному ресурсі Кабміну).
Медійники і рекламісти вимагають не лише скасувати заплановане підвищення рекламного податку, але і взагалі відмовитися від нього. У цьому їх готові підтримати народні депутати від опозиції. Сьогодні, за словами Олени Кондратюк, члена комітету ВР з питань свободи слова і інформації, "це питання буде винесено на обговорення, і ми добиватимемося скасування податку на рекламу як такого". Найбільші рекламодавці також не планують залишатися осторонь - вони погрожують взагалі відмовитися на якийсь час від реклами. Як говорить PR-директор компанії Coca Cola Алеся Жулинська, "ми готові припинити не лише рекламні виходи, але і відмовитися від усіляких видів спонсорства, у тому числі державних програм. Так, ми обвалимо ринок, але платити подвійні ставки оподаткування ми також не маємо наміру".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
