774
Реактори будуть російськими
Україна, незважаючи на відставання в темпах робіт зі спорудження двох атомних енергоблоків у Хмельницькій області, ще може встигнути запустити ці потужності до 2016 р. відповідно до Енергетичної стратегії.
Вчора Кабмін на своєму засіданні затвердив проект міждержавної угоди з Російською Федерацією про добудову двох ядерних енергоблоків на Хмельницькій атомній станції. За словами першого заступника міністра палива і енергетики Володимира Макухи, проект угоди обумовлює рамкові принципи співпраці і не містить домовленостей про кредитування проекту російською стороною, що буде викладено в окремому документі.
Як раніше заявив президент ДП "НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський, сам текст рамкової українсько-російської міжурядової угоди сторонами погоджений і може бути підписаний вже цієї весни на високому міждержавному рівні.
За словами директора відособленого підрозділу НАЕК "Атомпроектінжиніринг" Володимира Броннікова, в даний час "Енергоатом" рухається в рамках єдиної погодженої програми реалізації проекту зі спорудження ХАЕС-3-4.
"До кінця року ми плануємо підготувати і укласти контракт на проектування реакторної установки, а також приступити до розробки генеральної кредитної угоди з Росією", - сказав Бронніков. За його словами, Україна, незважаючи на допущені відставання в реалізації проекту, ще може встигнути добудувати обидва хмельницькі блоки до 2016 р. відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 р.
"Ми і зараз ще цілком можемо вкластися до 2016 р., якщо на те буде необхідна урядова воля", - вважає директор ВП "Атомпроектінжиніринг".
Спершу розробка техніко-економічного обґрунтування добудови блоків №3 і №4 ХАЕС разом із законодавчим забезпеченням мала завершитися ще в 2007 р. ТЕО, підготовку якого "Енергоатом" планує завершити цього року, мусить, зокрема, містити уточнену інформацію щодо вартості добудови обох енергоблоків.
Як відомо, Мінпаливенерго в жовтні 2008 р. визнала російський "Атомстройекспорт" переможцем конкурсу із завершення спорудження енергоблоків на ХАЕС. Вибір міністерства повністю відповідав положенням Енергетичної стратегії, яка орієнтувала атомників на вибір однотипних реакторів при їх спорудженні на одному майданчику, а також висновкам фахівців "Енергоатому" про доцільність установки на ХАЕС-3-4 російських реакторів ВВЕР-1000. Російська реакторна установка була визнана найбільш ефективною для затосування на майданчику Хмельницької АЕС по сукупності своїх технічних і економічних параметрів, а також критеріїв безпеки.
По-перше, ВВЕР дешевше. Так, за даними на 2007 р., середня вартість спорудження російського "тисячника" складала $1,67 млрд., тоді як вартість його "легководного" аналога в особі реактора AP-1000 американською Westinghouse - $2,15 млрд., а реактора EPR-1600 французькою AREVA - $4 млрд.
По-друге, рівень будівельної готовності енергоблоків №3 і №4 ХАЕС, які спочатку споруджувалися під реактори ВВЕР, складає відповідно 75% і 28%. Використання на майданчику станції реакторів неросійського виробництва означало б демонтаж існуючих будівельних конструкцій і заміну інфраструктури з відповідним збільшенням витрат на спорудження нових потужностей.
Крім того, для можливості транспортування європейського або американського реакторів в Україні не підготовлена транспортна інфраструктура, а для їх експлуатації відсутній досвід, експлуатаційний персонал, нормативно-технічна документація.
Проте все вищезгадане не означає, що Україна не побудує на своїй території енергоблок з американським, європейським чи південнокорейським реактором в майбутньому. Зокрема, раніше в "Енергоатомі" розглядали можливість установки неросійського реактора на майбутньому енергоблоці №4 Южно-Української АЕС.
Проте, як запевняють в НАЕК, говорити щось певне на цю тему рано.
"Я упевнений, що Україна рано чи пізно з метою диверсифікації побудує енергоблок неросійського походження. Проте на сьогодні ми поки що до цього не готові, надто недешеве і непросте це задоволення. Адже навіть така країна, як Японія, має всього два типи реакторних установок", - сказало "і" джерело в НАЕК.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
