1308
Держпідприємства знову заганяють у держбанки
— Казна та Політика
Мінпромполітики доручило підопічним підприємствам перейти на обслуговування в державні фінустанови. Експерти не впевнені в тому, що держбанки зможуть виконати всі бажання Кабміну
Компанії, які належать до сфери управління Мінпромполітики, повинні завершити цей процес до 1 травня. У міністерстві пояснюють таку вимогу бажанням забезпечити фінанси держсектора. Насправді ж чиновники просто хочуть збільшити заробітки фінустанов, керованих Кабміном, - йдеться про обороти близько 30 млрд. грн. Але при цьому в уряді мовчать про те, що держбанки зараз і так ледве справляються з навантаженням з придбанням ОВДП, не кажучи вже про кредити для реального сектора
Асоціація "Українська кредитно-банківська спілка" звернулася до Антимонопольного комітету з проханням "терміново вжити заходів для припинення антиконкурентних дій органів влади і нівеляції принципів економічної конкуренції". В асоціації вважають, що таким чином міністерство встановлює монополію на обслуговування суб'єктів господарювання державної форми власності. Внаслідок чого порушуються інтереси комбанків. "Більшість фінустанов чітко виконують зобов'язання при обслуговуванні держпідприємств і умови відповідних договорів. Тому було б цілком логічним, якби і надалі кошти держкомпаній розміщувалися в цих фінустановах", - вважає гендиректор асоціації Галина Оліфер. Але АМКУ навряд чи піде проти лінії партії, і, як і минулого разу, у кожному конкретному випадку банки і підприємства намагатимуться вирішувати свої проблеми в індивідуальному порядку.
Ідея переведення в держбанки компаній державного сектора не нова. У післяреволюційний період її активно просував колишній міністр економіки Арсеній Яценюк. А потім в уряді Януковича - віце-прем'єр Андрій Клюєв. У 2005-2006 роках йому вдалося перевести з Промінвестбанку спочатку рахунки "Нафтогазу", потім і оптовий енергоринок. В рамках цього ж проекту було вирішено, що глобальні енергозбережні проекти кредитувати будуть теж лише держбанки. У 2007 році після багатолітньої співпраці з "Райффайзен Банком Аваль" в Ощадбанк перебралася "Укрпошта", забравши з собою не лише витрати галузі зв'язку, але і мільярдні пенсійні оберти. Приблизно в цей же час від співпраці з "Експрес-банком" і "Приватом" на користь державних фінустанов відмовляється "Укрзалізниця".
В 2009 році за ініціативою прем'єра Юлії Тимошенко і міністра Йосипа Вінського почало поступово виводити рахунки підлеглих підприємств в Ощадбанк і Укрексімбанк Міністерство транспорту і зв'язку. Також після придбання державою Родовід Банку, Укргазбанку і банку "Київ" активно обговорювалася їх спеціалізація. Наприклад, всю енергетику і нафтогазовий сектор планували віддати колишньому дітищу Василя Горбаля Укргазбанку. Крім того, тут чекали рахунків "Укртелекому" і "Укрзалізниці". "Енергоатом" і аеропорт "Бориспіль" збиралися віддати "Києву". Родовід Банк повинен був задовольнитися тим, що в нього у наказному порядку були переведені зарплати чиновників.
На відміну від докризового періоду, коли мотивацією переведення служили переважно вигідніші умови кредитування, після 2008 року головним аргументом для переходу на обслуговування в держбанки стала їх "безпроблемність" у видачі депозитів і коштів з поточних рахунків.
За словами старшого партнера адвокатської контори "Волков, Козьяков і партнери" Сергія Козьякова, нинішній наказ Мінпромполітики дійсно порушує Закон "Про захист економічної конкуренції". "Держбанки отримують клієнтів не в результаті чесної конкуренції з іншими банками, а у наказному порядку. При цьому складається ситуація, коли державні підприємства не можуть користуватися послугами інших банків, які, можливо, можуть запропонувати кращі умови обслуговування", - уточнює Сергій Козьяков. Втім, фінансистів тривожить не лише втрата солідних заробітків від обслуговування держпідприємств. "Це за великим рахунком орієнтир і для фізичних, і юридичних осіб - мовляв, ці банки надійні, і сюди потрібно нести гроші, а сюди - ні. Місяці відновлення довіри до банків після кризи і витрачені на це ресурси підуть прахом", - вважає голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.
Найбільш активними кредиторами держсектора економіки, за оцінками учасників ринку, окрім самих держбанків, є також Альфа-банк, Промінвестбанк, "Райффайзен Банк Аваль", Укрсоцбанк, "Форум", ВТБ Банк, Індустріалбанк, VAB Банк. Вони можуть постраждати від ініціатив чиновників більше від інших.
Відповіддю банкірів на такий випад Мінпрому може стати згортання кредитування держсектора. "Кредитна політика будь-якої фінустанови будується на можливості володіти повною інформацією про фінансовий стан клієнта, тобто бачити його оберти, рівень платіжної дисципліни. Тепер же, коли поточні рахунки відійдуть держбанкам, давати гроші у позику державним компаніям стає дуже ризиковано. Запитувати інформацію, що формує кредитну історію, в Укрексімбанку або Ощадбанку - витратно. Крім того, клієнти можуть просто на це не погодитися. Думаю, багато банкірів почнуть ще обережніше підходити до кредитування держсектора. Скажімо, в нашому банку кредити компаній держсектора складають не більше 10% всього кредитного портфеля. Отже, його втрата або зменшення не стануть істотним ударом у фінансоий стан банку", - упевнений Дмитро Гриджук.
"Найбільша небезпека для банкірів сьогодні - це проблемні кредити. Якщо підприємство обслуговується в банку і у нього є 100 млн. грн. проблемного боргу, бачачи його потоки, банк хоч якось може розраховувати на повернення позики. Якщо ж держкомпанії будуть залишати фінансові установи з боргами, ці кредити відразу можна записувати в неповернення. З відповідними наслідками, зокрема необхідністю збільшувати під них резервування. Не всі банки зможуть пройти через це", - доповнює директор Українського аналітичного центру Александр Охріменко.
Міністерські чиновники прекрасно розуміли наслідки такого рішення. Проте вигоди від нього вочевидь перевищують можливі недоліки. Зокрема, нарощування клієнтської бази державних фінустанов за рахунок держкомпаній дасть можливість збільшити залишки на кореспондентських рахунках. Що у свою чергу дозволить уряду перекривати тимчасові касові розриви того ж Пенсійного фонду і "Нафтогазу". "Думаю, йдеться про можливість тиску на кредитні комітети в держбанках через підконтрольних людей в наглядових радах з метою видачі кредитів потрібним підприємствам в потрібних обсягах. Необхідні ресурси можна отримати за рахунок регулярної докапіталізації", - передбачає Дмитро Гриджук.
Для цього, щоправда, уряду доведеться відкоректувати склади наглядових рад держбанків, в яких членами все ще значаться екс-заступник глави Секретаріату Президента Віктора Ющенка Марина Ставнійчук, екс-глава Державного управління справами Ігор Тарасюк, заступник гендиректора "Мистецького арсеналу" Лідія Галінська, а також екс-чиновники, наближені до Юлії Тимошенко, - керівник її протоколу Михайло Лівінський і екс-перший заступник міністра Кабміну Георгій Берадзе. В середу Кабінет Міністрів змінив п'ять членів наглядової ради Державного Ощадного банку. З НР виведені Георгій Берадзе, Михайло Лівінський, Анатолій Мярковський, Наталія Савулій і Марина Юхно. Їх місця зайняли Олександр Кушніренко (керівник апарату прем'єра), Костянтин Любченко (перший заступник міністра Кабінету Міністрів), Валерій Мунтіян (заступник міністра економіки), Сергій Рибак (заступник міністра фінансів) і Сергій Харченко (голова Держказначейства). Ці ж чиновники введені в наглядову раду Державного експортно-імпортного банку замість Георгія Берадзе, Валерія Деордієва, Андрія Кравця, Михайла Лівінського і Ольги Тітової.
Юрій Щербина
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
